Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхування транспортних засобів громадян

Оскільки наземний автомобільний транспорт є найбільш розповсюдженим і найбільш наближеним до людей засобом пересування, тому саме на страхуванні автомобільного транспорту хотілося б зупинитися детальніше.

Питання підвищення надійності, міцності, захищеності тощо постійно спонукають конструкторів та інженерів до створення дедалі надійніших транспортних засобів, адже природні сили, стихійні лиха, дорожньо-транспортні пригоди та протиправні дії завдають чималої шкоди власникам транспортних засобів, тому страхування засобів наземного транспорту користується найбільшим попитом порівняно зі страхуванням інших видів транспорту.

Головним ризиком знищення або пошкодження транспортного засобу є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Сама ДТП має ряд характерних статистичних показників щодо місця, часу, стажу водія і т. ін. При визначенні вірогідності настання ДТП враховують також і інші фактори (наприклад, колір машини). Усі ці фактори слід ураховувати при визначенні тарифу в разі укладання договору страхування на випадок пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. Велика вірогідність настання ДТП порівняно з протиправними діями компенсується невеликою збитковістю цього ризику, який в середньому становить 2-5 тис. грн., тому середній тариф за цим ризиком становить 1,5-3,5%.

Інших значних збитків завдають протиправні дії третіх осіб, викрадення та пограбування транспортних засобів. Ризик пограбування має свої характерні особливості. Він залежить насамперед від престижності автомобіля, місця його зберігання, наявності охоронних пристроїв і сигналізації терміну експлуатації транспортного засобу. Більшість страховиків взагалі не беруть на страхування транспортні засоби від крадіжки, у разі ж прийняття такого ризику застосовують великі розміри франшизи. Розмір тарифу становить 4-6 відсотків.

Ще одна група ризиків — стихійні лиха. Тут суб'єктивні фактори не впливають на вірогідність настання збитків. Але значне місце в цьому посідає регіон експлуатації транспортного засобу. Тариф від стихійних лих рідко перевищує 1%.

Серед умов страхування засобів наземного транспорту є ряд обмежень, а саме:

1) не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби та причепи до них, термін експлуатації яких з моменту випуску їх заводом-виготовлювачем перевищує 10 років;

2) не приймаються на страхування від угону легкові автотранспортні засоби всіх марок, не обладнані протиугонними пристроями;

3) не береться під страховий захист багаж;

4) не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти;

5) не відшкодовуються збитки в таких випадках:

а) пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, установлених на причіпах до нього, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП;

б) крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі або причіпах до нього, якщо крадіжка коліс сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепу.

До страхових ризиків більшість страховиків відносять:

1) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися в процесі руху;

2) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його знаходженні:

а) у будь-якому місці;

б) на стоянці, що охороняється, чи в гаражі;

3) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок стихійних лих (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід ґрунтових вод, паводок, повінь, сель, удар блискавки, просадка ґрунту, землетрус), падіння дерев, нападу тварин, а також пожежі чи вибуху в автотранспортному засобі;

4) угон або викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного приладдя та додаткового обладнання в разі перебування:

а) у будь-якому місці;

б) на стоянці, що охороняється, чи в гаражі.

До переліку страхових випадків можна віднести одну, кілька або всі щойно перелічені події і конкретизувати їх в договорі страхування.

Разом з тим існують обмеження страхових випадків, при яких страховик не здійснює відшкодування. До страхових випадків не належать (а отже, виплати страхового відшкодування не здійснюються) ситуації, при яких було зафіксовано:

1) використання автотранспортного засобу та причепів до нього в заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані;

2) управління автотранспортним засобом особою, котра не має посвідчення водія;

3) управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

4) непокору владі (втеча з місця події, переслідування працівниками ДАІ), вчинення дій (крім тих, які кримінально караються), пов'язаних із порушення Правил дорожнього руху;

5) порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин і предметів, що легко займаються;

6) намір або грубу недбалість страхувальника або його представника, а також порушення будь-ким з них установлених правил експлуатації автотранспортних засобів;

7) передачу страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, а також особі, що не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу.

До страхових випадків, як правило, не належать і виплати страхового відшкодування не передбачають у разі знищення або пошкодження автотранспортного засобу або причепу до нього внаслідок:

1) всякого роду воєнних дій чи воєнних заходів та їх наслідків, пошкодження чи знищення мінами, бомбами та іншими знаряддями війни, а також внаслідок громадянської війни, народних заворушень і страйків, конфіскації, арешту чи знищення за вимогою військових чи цивільних влад;

2) прямого чи непрямого впливу атомного вибуху, радіації чи радіоактивного ураження, пов’язаних з будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням радіоактивних матеріалів;

3) перевезення автотранспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

4) збитків, що виникли внаслідок участі автотранспортного засобу у спортивних змаганнях (гонки);

5) гниття, корозії, зруйнування і (або) втрати природних властивостей матеріалів, що були використані в автотранспортному засобі, через зберігання в несприятливих умовах, природних хімічних процесів тощо;

6) обробки теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на автотранспортний засіб та причепів до нього (сушіння, зварювання, гаряча обробка тощо);

7) збитків, завданих майну страхувальника, водія або пасажирів, що перебували у транспортному засобі під час страхового випадку;

8) природного зносу транспортного засобу в цілому, а також його окремих деталей і вузлів, втрати товарного вигляду, заводського браку;

9) пошкодження покришок, спричиненого поганим станом проїжджої частини, наїздом на гострі предмети, їх природним зносом (якщо таке пошкодження не призвело до збільшення збитків);

10) експлуатації автотранспортного засобу чи причепів до нього з використанням покришок (шин) зі зносом протектора понад допустиму норму.

Не відшкодовуються непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути спричинені страховим випадком (штраф, використання орендованого транспортного засобу, проживання в готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, простій, матеріальні збитки, пов’язані з закінченням гарантійного терміну, моральні збитки тощо).

Договір страхування укладається, як правило, на один рік. Можливе укладання договору страхування на коротші терміни, наприклад, при виїзді за кордон, або на час перегону транспортного засобу.

Страхова сума визначається на підставі поданих заяви на страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання.

Можливе укладання договору страхування з умовою урахування ступеня зносу автотранспортного засобу, а також з урахуванням втрати товарного вигляду.

Іншим важливим застереженням є франшизи. Договір страхування укладається, як правило, за умови власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків з установленим розміром безумовної франшизи.

За бажанням страхувальника при укладанні договору страхування може бути також заявлена умовна франшиза, що дає змогу застосувати знижки зі страхової премії.

Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових випадків – чинників, що впливають на рівень імовірності виникнення страхового випадку: марки автомобіля, року його випуску, стажу та віку водія (якщо водіїв кілька – то кожного з них), а також наявності охоронної сигналізації і пристрою проти викрадення та розміру умовної франшизи.

При розрахунку розміру відшкодування беруться до уваги необхідні та доцільно зроблені страхувальником видатки, що мали на меті врятувати застрахований автотранспортний засіб, запобігти і (або) зменшити збитки. Ідеться, зокрема, про такі витрати:

1) з транспортування пошкодженого автотранспортного засобу до найближчого місця ремонту, якщо він не на ходу;

2) придбання запасних частин і матеріалів, необхідних для виконання ремонту, з урахуванням видатків з упакування, митних зборів та податків;

3) на відновлювальний ремонт, зумовлений страховим випадком.

Як правило, не компенсуються такі видатки страхувальника:

1) ремонт та технічне обслуговування застрахованого автотранспортного засобу, які не викликані страховим випадком;

2) заміна, замість ремонту, тих чи інших деталей, вузлів і (або) агрегатів через відсутність на ремонтних підприємствах необхідних запасних частин для ремонту цих вузлів та агрегатів і (або) за бажанням страхувальника;

3) втрата експлуатаційних якостей;

4) видатки на роботи, пов’язані з реконструкцією чи переустаткуванням автотранспортного засобу та причепів до нього, ремонтом чи заміною окремих частин, деталей і приладдя внаслідок їх зношеності, технічного браку тощо.

Це основні умови, що їх слід враховувати при укладанні договору страхування наземного транспорту. Інші умови мають загальний характер, вони визначені законодавством і тому не наводяться.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45