 |
Релігія як культурно-історичний феномен
|
|
|
|
Лекція 1. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА.
План лекції
1.Сутність і значимість курсу «Релігієзнавство».
Релігія як культурно-історичний феномен
Первісні вірування та їх форми
1.Сутність і значимість курсу «Релігієзнавство».
Релігієзнавство — галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження й функціонування релігії на різних етапах розвитку культури.
Релігієзнавство вивчає релігію:
1) в її власному вимірі, тобто на релігійному рівні;
2) на філософському рівні.
Структура релігієзнавства:
Академічне релігієзнавство. Основні характеристики:
світоглядний плюралізм; позаконфесійність; відкритість; системність; порівняльність.
Методи пізнання: діалектичний, структурно-функціональний, феноменологічний (вивчення релігії без ідеологічних упереджень), герменевтичний (тлумачення канонічних текстів).
Принципи академічного релігієзнавства: об’єктивність; нейтральність щодо релігії; розгляд релігії як явища духовної культури; діалог між релігійним і нерелігійним світоглядом.
Дисциплінарними системами релігієзнавства є філософія і феноменологія релігії, соціологія і психологія релігії, історія релігії, герменевтика, порівняльне релігієзнавство.
Категорії – це універсальні форми мислення і свідомості, які відображають всезагальну визначеність і сутність релігійного феномену.
Об’єктом релігієзнавства є стан людини, який виражає її єдність з трансцендентним, божественним.
Предметом релігієзнавства є об’єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та функціонування релігій.
Богословське релігієзнавство (апологетичне, догматичне, моральне, викривальне, порівняльне, пастирське).
|
|
|
Особливості: обґрунтування релігійних учень про Бога та надприродного світу в певній конфесійній окресленості; велика кількість різних течій і шкіл; розгляд всіх проблем з позицій релігійного світорозуміння.
Релігія як культурно-історичний феномен
Релігія – духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає її віру в надприродне Начало.
Релігія - відношення «людина-Бог»; термін запроваджений у 15-16 ст. Поняття «релігія» означає віру, особливий погляд на світ, сукупність обрядово-культових дій, що випливають із переконаності в існуванні того або іншого різновиду надприродного, а також об 'єднання віруючих людей у певну організацію
Релігія як явище має соціальний характер – виникла у суспільстві й існує разом з ним, поєднує в собі елементи раціонального (моральні настанови) та ірраціонального (фантастичні образи: ангели, тощо).
Релігія – це форма осмислення людиною фундаментальних проблем свого існування.
Детермінанти релігії: соціальні, соціокультурні, антропологічні, психологічні, гносеологічні та ін.
Основні підходи до пояснення релігії: богословсько-теологічний, філософський (пантеїстичний, деїстистичний, атеїстичний та ін.), науковий.
Основні функції релігії: світоглядна, компенсаторна, легітимізуюча, інтегруюча, регулююча тощо.
Поняття «релігія» означає віру, особливий психічний стан повного визнання й прийняття якогось твердження або установки.
Внутрішня структура релігії має два елементи: релігійна картина світу і релігійна наука життя.
Релігійна картина світу – це, по суті, відповідь на питання: “Хто, коли, як створив наш світ, яка його будова і призначення?” Кожна релігія дає відповідь на ці питання, але кожна змальовує її по-різному.
Релігійна наука життя – це відповідь на питання: “Як треба жити і як треба вірити?”. Для багатьох народів релігія є певним способом життя, оскільки фіксує певні релігійні і моральні норми.
За ознакою трактування надприродного всі релігії поділяються на
1) Політеїстичні релігії, для яких є характерним поклоніння багатьом богам. Більшість релігій світу політеїстичні (індуїзм, синтоїзм, даосизм тощо).
2) Монотеїстичні релігії проголошують віру в одного єдиного бога. Це такі релігії як християнство, іудаїзм, іслам тощо
|
|
|
Віровчення — систематизований виклад змісту віри в догматах, істинах, визнаних раз і назавжди незмінними.
Бог – верховна надприродна сутність, яка наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому.
І.Кант стверджував, що існування Бога не можна логічно ні довести, ні спростувати.
Тома Аквінський: п'ять доказів буття Бога: 1. У світі все рухається, тому повинен існувати "першодвигун", яким і є Бог.2. Одна природна річ обумовлює іншу; у світі існує загальна причинна обумовленість. Такою "першопричиною" є Бог.3. Світ також складається з випадкових явищ. Ці явища не можуть існувати самі по собі, вони повинні породжуватися необхідною причиною, тобто Богом.4. Різні речі містять у собі й різні "ступені вдосконаленості". Про них можна говорити лише у порівнянні з чимсь більш досконалим. Такою абсолютною досконалістю є Бог.5. Розвиток світу підпорядкований якійсь певній меті. Отже, повинен існувати початок, що визначає напрям розвитку світу до означеної мети. Таким початком є Бог.Проте І.Кант стверджував, що існування Бога не можна логічно ні довести, ні спростувати.
Елементи релігійного комплексу:
Релігійна свідомість Стрижнем релігійної свідомості є віра у надприродне, точніше кажучи — надприродні істоти, якості, зв'язки та стосунки, які не підвладні закономірностям матеріального світу, а навпаки, перебувають в їх основі, панують над ними існує на двох рівнях:
теоретичному (система релігійних вірувань, релігійні концепції економіки, політики, права, суспільства, моралі, мистецтва тощо, релігійна філософія, що розглядає місце й роль у цьому світі людини, її вищого призначення, безсмертя душі тощо);
|
|
|
побутово-життєвому (можна зустріти й інші назви: релігійна ідеологія та релігійна психологія, концептуальний і буденний рівні тощо). ;
2) Релігійний культ. Характерні риси релігійних вірувань (обряди, церемонії, ритуали, свята та обряди). ;
3) Релігійні організації – церква, секта, харизматичний культ, деномінація. Основні функції релігійних організацій: задоволення релігійних потреб віруючих; регулювання культової діяльності; розробка і пропаганда віровчення; забезпечення цілісності організації.
|
|
|
Будьте пильні. Нова світова релігія зовні буде видаватись доброю і святою організацією, сповненою любові і співчуття.
Герменевтика процесуальних феноменів та внутрішньогрупових формацій в груп-аналітичній терапії. Специфіка керування групою в груп-аналітичній практиці
Глава 11. Феноменологическое направление в теории личности: Карл Роджерс
Глава II. АНАЛИЗ ИГРЫ КАК ФЕНОМЕНА СОЗНАНИЯ
ГЛАВА IX. ЦИКЛИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ
Глава о феномене цены, или «почему на это, деньги у них есть?»
Гуманистическая (феноменологическая) парадигма
Диссоциативные феномены
Или антропофеноменология
Исследование феномена продолжения жизни после смерти тела
