Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Ушкодження головного мозку

Струс головного мозку — це миттєве порушення його функції з короткочасною втратою свідомості, спричинений травмою голови. Патоморфологічні ознаки можуть бути виявлені лише на клітинному і субклітинному рівнях.

Клінічна картина

Після відновлення свідомості хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, нудоту, інколи блювання, шум у вухах, пітливість, порушення сну. Життєво важливі функції не зазнають істотних відхилень. У неврологічному статусі можна виявити мікросимптоми. Загальний стан зазвичай покращується протягом 1-2-го тижня після травми.

Діагностика

Діагноз ставлять на підставі клінічної картини. Ушкодження кісток черепа не спостерігається. Тиск спинномозкової рідини та її склад без змін. При КТ і МРТ не виявляють відхилень у стані мозкової речовини і лікворних просторів.

Лікування

Симптоматичне. Призначають постільний режим від 10 до 30 днів. Проводять дегідратаційну терапію, внутрішньовенно вводять 25 % розчин сульфату магнію, діуретичні засоби. Усередину — седативні засоби, вітаміни з мікроелементами.

Забій головного мозку характеризується осередковими макроструктурними ушкодженнями мозкової речовини різного ступеня (геморагія, деструкція), можливий субарахнощальний крововилив, переломи кісток склепіння і основи черепа.

Клінічна картина

Виділяють три ступені тяжкості забою головного мозку.

І. Забій мозку легкого ступеня проявляється втратою свідомості після травми (від декількох до десяти хвилин). Після відновлення свідомості типові скарги на головний біль, запаморочення, нудоту, блювання (інколи повторне). Часто спостерігають ретро- і антероградну амнезію. Життєво важливі функції зазвичай без виражених порушень. Неврологічна симптоматика м’яка (клонічний ністагм, легка анізокорія, ознаки пірамідної недостатності, менінгеальні симптоми тощо), регресує переважно на 2—3-й тиждень після травми. Можливі переломи кісток склепіння черепа і субарахноїдальний крововилив.

ІІ. Забій мозку середнього ступеня тяжкості призводить до втрати свідомості тривалістю від декількох десятків хвилин до декількох годин після травми. Характерними є амнезія, сильний головний біль, багатократне блювання. Спостерігаються порушення психіки. Можливі скороминущі порушення життєво важливих функцій (брадикардія або тахікардія, підвищення АТ, тахіпное без порушення ритму дихання). Виражені оболонні симптоми і амнезія на значний проміжок часу. Виразна вогнищева симптоматика (парез, параліч, афазія тощо). Нерідко виявляються переломи кісток склепіння і основи черепа, а також субарахноїдальний крововилив.

ІІІ. Забій мозку тяжкого ступеня перебігає із втратою свідомості тривалістю від декількох годин до декількох тижнів, з тяжкими порушеннями життєво важливих функцій. Домінує стволова неврологічна симптоматика (розлад дихальноїдіяльності і системної гемодинаміки). Вогнищеві симптоми регресують повільно, часті залишкові явища. Характерні переломи кісток склепіння і основичерепа, а також масивний субарахноїдальний крововилив.

Діагностика

Верифікація осередків забиття проводиться за допомогою КТ, МРТ.

Лікування

Нормалізація серцевої діяльності, центральних і периферійних порушень дихання, мозкового кровообігу (серміон, ноотропіл, реополіглюкін, трен тал). Застосовують засоби метаболічного захисту (церебролізин, аміналон, пікамілон, енцефабол та інші), антипротеолітичні і дегідратаційні засоби. Термін лікування – до 3 місяців.

Стиснення головного мозку — прогресуючий патологічний процес у порожнині черепа, що виникає внаслідок травми. При будь-якому морфологічному субстраті (епідуральна, субдуральна або внутрішньо мозкова гематома, гідромас) можугь порушуватись компенсаторні механізми. Тоді стиснення зумовлює компресію, дислокацію, уклинення стовбура мозку з розвитком небезпечного для життя стану.Втиснуті переломи черепа — причина локальної компресії мозку.

Клінічна картина

За умов прогресуючого стиснення мозку спостерігаються наростання загальномозкової симптоматики, поява або наростання вогнищевих пів кульових і стволових симптомів.

Діагностика

Проводять ехоенцефалографію, КТ, МРТ і каротину енцефалографію. Виявлені переломи черепа верифікують за допомогою КТ або оглядової рентгенографії черепа.

Лікування

Показана трепанація черепа для того, щоб усунути стиснення головного мозку. Невідкладно слід провести такі заходи:

1. Забезпечити адекватну вентиляцію.

2. Контролювати крововтрату.

3. Забезпечити периферійний кровообіг.

4. Поповнити ОЦК білковими препаратами або препаратами крові при загрозі розвитку набряку мозку.

5. Забезпечити іммобілізацію шиї за допомогою жорсткого шийного (філадельфійського) коміра або іншим способом.

Асоційовані ушкодження спинного мозку виявляють у 10 % хворих з тяжкими травмами голови, тому транспортування всіх хворих здійснюють з урахуванням можливого ушкодження спинного мозку.

Унаслідок травми можливий розвиток гематом. Гематоми бувають:

- епідуральні — виникають між твердою мозковою оболоною і кістками черепа; для них характерна наявність так званого світлого проміжку;

- субдуральні — утворюються між твердою і павутинною оболонами, у спинномозковій рідині виявляється кров;

- субарахноїдальні — для них характерний гострий головний біль, психомоторне збудження, швидко наростають менінгеальні симптоми, ліквор кров'яний, кольору м'ясних помиїв.

УШКОДЖЕННЯ НОСА

Спостерігаються при тупій травмі обличчя. Можуть супроводжуватись переломами кісток носа, зміщенням носової перегородки, розривами слизової оболонки носаз подальшою кровотечею.

Носові кровотечі розвиваються при травмах носа і переломах основи черепа, а також як ускладнення місцевих і загальних захворювань: поліпів, розширення судин слизової оболонки носа, гіпертонічної хвороби, гемофілії, цинги, перніціозної анемії, лейкозу, вад серця та ін.

Клінічна картина

Для цих ушкоджень характерними є деформація і зміщення носа. При пальпації спостерігається зміщення кісткових відламків. Для уточнення діагнозу необхідно провести рентгенографію.

Носові кровотечі можуть бути незначними і швидко припиняються самі. При значних кровотечах кров потрапляє в носову частину глотки, заковтується хворим і виділяється з блювотними масами при кашлі, унаслідок чого може скластись помилкове враження про легеневу або шлункову кровотечу.

Перша допомога

Спинення кровотечі і вправлення відламків під місцевою анестезією — передня тампонада носа через обидві ніздрі. Тампони виймають через 2 дні.

Лікування

При незначній кровотечі потрібно покласти хворого, увести в ніздрю ватяний тампон, змочений пероксидом водню, покласти холодні примочки на спинку носа і холод на потилицю.

При кровотечі зі слизової оболонки передньої частини перегородки застосовують припікання ляпісом, ваготилом, у разі тривалої кровотечі вдаються до тампонади носа. При кровотечах з передньої частини носа роблять передню тампонаду носа, із задніх відділів — задню тампонаду.

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒