Зонування територій за степенем небезпеки

На шостому етапі «Оцінка ризику (ймовірності) можливих наслідків аварій» робиться оцінка ризику наслідків досліджуваної аварії, але тільки для тих об’єктів «турботи» (населення, соціально важливих об’єктів, елементів екосистем, майна юридичних і фізичних осіб), для яких за проведеними розрахунками встановлено можливість негативного впливу уражальних чинників досліджуваної аварії. Саме для зазначених об’єктів «турботи» розраховують ймовірні величини територіального ризику (R_{t йм}), індивідуального ризику (R_{i йм}), соціального ризику (R_{s йм}) і очікувану кількість - загиблих (M_{p йм}).

Для оцінки територіального ризику за отриманим при моделювання конкретної аварії (вибуху, пожежі, викиду) значенням її УЧ у k-тій точці простору визначається умовна ймовірність летального результату для людини у випадку її перебування у цій точці – P_Ck. Територіальний ризик у k-тій точці простору для цієї аварії на виділеному ПНО досліджуваного ОПН визначається виразом

R^k_{tij mfйм} = P_Bij ·P_Hm ·P_af ·P_Ck,

де R^k_{tij mfйм} – ймовірна величина територіального ризику у k-тій точці простору від аварії на i-тому ПНО при реалізації j-тої ініціюючої події з реалізацією одного з можливих варіантів розвитку одного з можливих видів аварії;

P_Bij – ймовірність виникнення аварії на i-тому ПНО при реалізації j-тої ініціюючої події;

P_Hm – умовна ймовірність одного з можливих наслідків аварії;

P_af – умовна можливість реалізації одного з можливих видів аварії (вибуху, пожежі чи викиду);

P_Ck – умовна ймовірність смертельного результату у k-тій точці простору.

Підсумовуючи у k-тій точці простору величини ризику загибелі людини від впливу різних УЧ різних аварій (на різних ПНО) з різними наслідками, визначають ймовірну величину територіального ризику – R^k_{t йм} (обумовленого експлуатацією досліджуваного ОПН), тобто сумарного територіального ризику у k-тій точці простору. За результатами таких розрахунків з’єднують між собою k-ті точки з однаковими значеннями R^k_{t йм} і таким способом відображають не Плані досліджуваного ОПН і прилягаючої території зовнішні межі зони небезпеки за величиною R^k_{t йм}. Якщо відома ймовірність появи людини у конкретній k-тій точці простору – P^k_п, то визначається величина індивідуального ризику загибелі людини у цій точці R^k_i йм = R^k_t · P^k_п. Підсумовуючи індивідуальні ризики у k-тій точці простору від усіх можливих видів аварій на різних ПНО досліджуваного ОПН, визначають сумарний індивідуальний ризик – R^k_{i йм} і відображають на Плані… зовнішні межі зони небезпеки за рівнем сумарного індивідуального ризику R^k_{i йм}. Визначають також величини R_{s йм} і M_{p йм}.

Таким чином на шостому етапі здійснюється ідентифікація зовнішніх меж зон небезпеки за рівнями ризику.

На сьомому етапі дослідження «Оцінка прийнятності ризику та прийняття рішення щодо заходів зі зниження його рівня» отримані описаним вище способом значення величин R^k_{t йм}, R^k_{i йм}, R_{s йм} і M_{p йм} порівнюють з «унормованими» величинами абсолютно прийнятних ризиків R_tпр ≤ 10^-7 за рік, R_iпр ≤ 10^-8 за рік, R_sпр ≤ 10^-7 за рік і M_p ≤ 10^-5 за рік (або з величинами прийнятного ризику, встановленими місцевими органами виконавчої влади).

Отже, не сьомому етапі дослідження здійснюється ідентифікація прийнятності рівнів ризику ймовірних надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на території досліджуваних ОПН, а також АТО.

За результатами аналізу небезпеки й оцінки ризику приймаються рішення, які ґрунтуються на наступних принципах:

ризик, що пов’язаний з наявною на ОПН та виявленою потенційною небезпекою для виділених об’єктів «турботи», має бути прийнятним;

будь-яка діяльність, яка створює ризик, що перевищує прийнятний, є неприпустимою, незалежно від вигоди, що вона приносить;

витрати на досягнення та підтримку прийнятного ризику повинні бути мінімальними.

Тому експлуатація ОПН неприпустима, якщо ризик небажаних наслідків хоча б для одного з об’єктів «турботи» перевищує прийнятний. Будівництво, реконструкція та експлуатація ОПН вважається неприпустимою, якщо ризик перевищує верхній рівень прийнятного ризику. Якщо ризик, визначений за цією Методикою, менше нижнього рівня, то ОПН вважається досить безпечним і вимоги щодо зниження ризику є необґрунтованими. При цьому ризик від негативних подій для визначених об’єктів «турботи» від аварій на цьому ОПН має бути застрахованим відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» і Закону України «Про страхування».

/Розповідь з демонстрацією матеріалів комплекту плакатів 3.3.1/