Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Організації навчання.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Навчально-науковий інститут фізичної культури та спорту

Кафедра ТМФВ

ЛЕКЦІЯ № 3

з дисципліни ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Тема: ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПОСТОРУ.

СИСТЕМА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

(2 години)

для студентів І курсу факультету фізичного виховання
(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 0102 Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини *

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 6.010201. Фізичне виховання

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації методика туристичної роботи; захист Вітчизни;

спорт (за видами діяльності); здоров’я людини

Розробила:

к.п.н., доцент кафедри ТМФВ

Литвиненко О.М.

Миколаїв - 2014

Лекція 3

ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПОСТОРУ.

СИСТЕМА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Метою лекції є ознайомлення студентів з Європейським освітнім простором, структурою і системою вищої освіти в Україні та організацією навчального процесу у ВНЗ України.

Завдання лекції:

- Вивчення особливостей Європейської вищої освіти, зокрема кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

- Ознайомлення зі структурою і системою вищої освіти в Україні.

- З’ясування особливостей організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

План

1. Формування Європейського освітнього простору. Болонський процес. Кредитно-модульна накопичувальна система організації навчання.

2. Структура і система вищої освіти в Україні.

3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Ключові слова: кредитно-модульна система організації навчального процесу, акредитація, ректор, декан, факультет, кафедра.

Основні поняття лекції: формування Європейського освітнього простору, Болонський процес, багатоступенева система освіти, зміст освіти, навчально-методичне забезпечення, органи державного управління.

Формування Європейського освітнього простору. Болонський процес. Кредитно-модульна накопичувальна система

організації навчання.

Необхідність ґрунтовного реформування системи освіти в Україні є важливою соціальною проблемою, зумовленою, зокрема, процесами глобалізації. В Україні ще не сформоване однозначне ставлення до глобалізаційних процесів у світі, проте їх ігнорування — не найраціональніший спосіб поведінки.

Потрібно, щоб Україна, нарешті, обрала свій стратегічний напрям розвитку — це входження до єдиної сім'ї Європейських народів, повернення до Європейських політичних і культурних традицій. Європейська інтеграція стає ключовою ланкою переходу від закритого тоталітарного суспільства до відкритого демократичного.

Підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграція до європейського та світового освітнього і науково-технічного середовища передбачає зняття обмежень на контакти, поширення інформації, взаємні обміни.

Основними ланками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції є впровадження європейських норм і стандартів в освіті та науці.

Болонський процес є головним інтеграційним явищем у Європейській освіті. Він сформувався, зокрема, як реакція освітніх закладів та органів державного управління освітою країн Європи на зниження рівня конкурентоспроможності випускників європейських ВНЗ у порівнянні з випускниками вузів США.

Згідно з Болонською декларацією, ухваленою у 1999 році, 43 країни зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.

Вимоги Болонської декларації, спрямовані на уніфікацію Європейського освітнього простору, залишають можливості для широкого доступу до багатоманітності освітніх та культурних надбань усіх країн-учасниць цього процесу.

Основними завданнями Болонського процесу є:

— побудова Європейського простору вищої освіти, як передумови мобільності громадян (включно з працевлаштуванням);

— посилення конкурентоспроможності європейських ВНЗ;

— підвищення ролі навчальних закладів у розвитку культурних цінностей, у формуванні та зміцненні інтелектуального і науково-технічного потенціалу країн Європи.

Для вирішення таких завдань зона Європейської вищої освіти передбачатиме:

— введення двоциклового (двоетапного) навчання;

— формування контролю за змістом та якістю освіти;

— уніфіковане впровадження кредитно-модульної системи навчання, як запоруки розширення мобільності студентів та викладачів;

— надання рівних можливостей працевлаштування випускників, в т.ч. й взаємне визнання дипломів і уніфікованих додатків до них.

Двоетапна система вищої освіти впроваджується на основі таких циклів: незакінчена вища освіта (додипломна) тривалістю 3—4 роки і закінчена вища освіта (післядипломна) тривалістю до 2 років.

Визначальними властивостями Європейської вищої освіти мають бути:

— якість;

— сумісність структур та кваліфікацій;

— конкурентоспроможність;

— взаємна довіра і взаємне визнання ВНЗ;

— мобільність студентів та викладачів.

Передбачається:

— введення двоетапного навчального циклу — бакалавра та магістра;

— затвердження уніфікованої системи вчених ступенів;

— застосування Європейської кредитної трансферної системи (ЕСТЗ);

— зближення національних систем акредитації ВНЗ. Передбачається видача студентові додатку до диплома, який гарантує його власнику повне визнання працедавцями чи можливість подальшого продовження навчання.

Впровадження стандартизованого й інформативного додатку до диплома вимагає введення кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

КМСОНП сприяє індивідуалізації процесу навчання, мобільності студентів і викладачів, уможливлює їх навчання (працю) в різних ВНЗ Європи.

КМСОНП — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модельних технологій навчання та залікових кредитів.

Заліковий кредит — це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів (переважно 36—54 години).

Модуль — це завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики).

Під змістовним модулем розуміється система навчальних елементів, що поєднана відповідністю певному навчальному об'єкту.

Кредитно-модульна система чітко визначає обсяги усіх видів навчальної та наукової роботи студентів.

Реалізація навчального плану студентів має індивідуальний характер і здійснюється у межах нормативного і граничного терміну навчання.

Різниця між нормативним і граничним терміном навчання (до 1 року) не фінансується з бюджету.

Основні положення Болонської угоди пройшли апробацію часом і довели свою ефективність у США, Великобританії і ВНЗ Західної Європи.

Україна, на жаль, відстала від інших країн Європи із приєднанням до процесів європейської інтеграції.

Зверхнє ставлення до процесів глобалізації, некритичне ставлення до досягнень та стану національної системи освіти призвели до певної ізоляції разом з невеликою групою таких країн, як Білорусь і Молдова.

Більшість кроків України щодо приєднання до Болонського процесу мали переважно декларативний і малоефективний характер.

Тільки у 2004 році Міністерство освіти і науки України здійснило ряд активних заходів, які мають за мету долучити Україну до Болонського процесу вже у 2005 році. Це підтверджують накази МОН України № 48 і № 49 від 23 січня 2004 р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчання» та «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої освіти і науки України».

Допускаються різні варіанти оцінки успішності студентів:

Шкала ЕСТS (Європейська кредитно-трансферна накопичувальна система)	Варіант шкали ВНЗ у балах	Варіант національної шкали
А ВС ДЕ FХ	90-100 75-89 60-74 35-59	Відмінно Добре Задовільно Незадовільно (з можливістю перескладання)

Реальним кроком української освіти у напрямку співпраці з освітою європейською є проведення у ВНЗ педагогічного експерименту з впровадженням кредитно-модульної системи організації навчального, процесу.

В експерименті беруть участь понад 60 вищих навчальних закладів. Експеримент має обґрунтувати доцільність, можливість та конкретні шляхи застосування КМСОНП у вищій освіті України.

Зокрема, від впровадження КМСОНП очікується досягти:

— інтенсифікації навчального процесу;

— підвищення мотивації студентів до навчання;

— індивідуалізації процесу навчання, пристосування його до потреб особи;

— підвищення рівня адаптації до вимог ринку;

— своєчасного корегування та контролю навчального процесу.

Очевидно, що на шляху входження України до освітнього простору Європи є немало більш або менш суттєвих перешкод. Окрім відсутності досвіду та обмежених матеріально-технічних можливостей, маємо рахуватися з фактичною обмеженістю контактів із зарубіжними навчальними закладами і незнанням іноземних мов переважною кількістю українських викладачів і студентів. Треба брати до уваги й психологічну неготовність усіх суб'єктів навчального процесу до таких стратегічних дій.

Зважаючи на тенденції і плани розвитку Європейської і світової освітньої системи, в Україні терміново необхідно внести і певні зміни у законодавчо-нормативну базу. Ці зміни стосуються як змісту, так і форм організації процесу здобуття освіти, а також розвитку наукової роботи у ВНЗ.

Від національних систем освіти країн-учасниць Болонського процесу вимагається гарантувати якість освіти шляхом: визначення відповідальних органів; оцінки програм навчальних закладів, що включають внутрішній і зовнішній контроль; системи сертифікації і акредитації.

Стратегічним завданням реформування національної вищої освіти є виховати громадянина України, як гармонійно розвинену особистість, здатну знайти застосування своїм знанням і умінням на ринку праці в умовах жорсткої конкуренції.

Офіційне приєднання України до Болонського процесу, як і інші заходи, спрямовані на розвиток відносин України з Європейським союзом, сприятиме зростанню в Україні європейської культурної ідентичності, впровадженню європейських стандартів в освіті, науці та техніці.

12 3 Следующая ⇒