Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Організаційно-правові форми підтримки підприємництва в Україні

Основні форми та способи підтримки підприємництва в Україні визначаються статтею 16 Господарського кодексу України, у якому визначено, зокрема, що держава може надавати дотації суб'єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, держава може здійснювати компенсації або доплати сільськогосподарським товаровиробникам за сільськогосподарську продукцію, що реалізується ними державі. Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом.

Гаранти прав суб'єктів підприємницької діяльності поділяються на загальні та майнові. Загальні гарантії полягають у тому, що держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Забезпечення матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється тільки за умови виконання підприємцем робіт і поставок для державних потреб.

У передбачених законом випадках підприємець або громадянин, який працює у підприємця за наймом, може бути залучений до виконання в робочий час державних обов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки.

Гарантії майнових прав підприємця полягають у тому, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.

Державна підтримка підприємництва є важливим чинником його активізації в умовах побудови ринкової економіки. З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові приміщення, законсервовані й недобудовані об'єкти та споруди, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності. За допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) держава стимулює модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг. Вона надає підприємцям цільові кредити та подає їм інші види допомоги.

Висновки

Система реальних ринкових відносин в Україні тільки починає формуватися. Варто врахувати, що ринок виступає не кінцевою ціллю радикальної перебудови економічної системи суспільства, а тільки засобом вирішення його кардинальних соціально-економічних проблем із метою реального підвищення рівня добробуту народу. Тобто, мова йде про формування соціально орієнтованого ринку. Більшість закордонних авторів концепції соціального ринкового господарства негативно оцінюють макроекономічне регулювання і навіть ототожнюють його з державним економічним інтервенціонізмом. У наших же умовах економіка України ще досить довго буде залишатися постсоціалістичною і напівринковою. А це означає існування протягом відносно тривалого часу поряд з приватним сектором, що зароджується, потужного державного, що передбачає необхідність достатньо жорсткого макроекономічного регулювання. Говорячи про те, які істотні сторони соціально орієнтованої економіки необхідно буде адаптувати на Україні, потрібно виходити з подібності (нехай і віддаленої) між сучасною економічною ситуацією в Україні й у тих країнах, що першими стали сповідати принципи кейнсіанства і неолібералізма.

Вийшовши із Союзу, Україна успадкувала монополізовану, мілітаризовану, централізовано керовану економіку. Серед найважливіших задач на сьогоднішній момент є відмова від жорсткого адміністративного регулювання і демілітаризація економіки, її структурна перебудова на засадах пріоритетності виробництва соціально значимої продукції. Соціальне ринкове господарство в обов'язковому порядку передбачає дійові заходи державного регулювання підприємництва. І хоча про ефективність цих мір, ступеня втручання держави в економіку і про його необхідність узагалі продовжують сперечатися економісти, на практиці це питання однозначно позитивно вирішене в більшості країн цивілізованого ринку.

Задача 1

Умова

Вінницьке обласне господарське об'єднання м'ясо-молочної промисловості об'єднало а своєму складі 23 підприємства, що займаються переробкою м'ясо-молочної продукції. До об'єднання увійшли всі відносно потужні підприємства зазначеної галузі. Поза об'єднанням залишились кілька підприємств, створених окремими КСП на базі своєї власності.

Господарське об'єднання систематично штучно стримує надходження вершкового масла в торгову мережу, що зумовлює дефіцит цієї продукції і дає можливість встановлювати невиправдано високу ціну на продукцію.

Завдання

Як можна юридично кваліфікувати згадані тут дії господарського об'єднання

Під положення яких нормативних актів попадають ці дії? Як можна припинити такі дії? Хто і в якій правовій формі може виступити ініціатором щодо їх припинення?

Виходячи з умови задачі, можна стверджувати, що дії Вінницького обласного господарського об'єднання м'ясо-молочної підпадають під кваліфікацію ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції”, у якій зазначено, що такими є, зокрема "укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.”

Окрім того, дії Вінницького обласного господарського об'єднання м'ясо-молочної промисловості можуть бути кваліфіковані і як "узгоджені дії стосовно постачання та використання товарів” (Ст. 8 Закону України "Про захист економічної конкуренції”), котрі розуміються як такі, що:

- "призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків;

- обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання;

- призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.”

Вказані дії Вінницького обласного господарського об'єднання м'ясо-молочної промисловості попадають під положення таких нормативних актів, як Конституція України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», законів України "Про Антимонопольний комітет України" "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Що стосується припинення (ініціатора припинення) таких дій, то на разі потрібно звернутися до статі 40 Господарського кодексу України, а також – до Законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції”. Зокрема, керуючись положеннями ст. 40 Господарського кодексу, можна говорити, що ініціатором відповідних дій держави є Антимонопольний комітет України.

Останній, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет”, може здійснювати наступні заходи в даному випадку:

- розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- переглядати, перевіряти рішення, прийняті органами Антимонопольного комітету України в межах компетенції;

- дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію

⇐ Предыдущая 1 2 34