 |
Антикорупційне бюро
|
|
|
|
14 жовтня Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. Також, Рада прийняла закон про прокуратуру, який забороняє прокуратурі право втручатися в цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.
Того ж дня, Верховна Рада підтримала створення Антикорупційного бюро, після чого Президент Порошенко своїм указом призначив членами конституційної комісії Національного Антикорупційного бюро Рефата Чубарова, Євгена Захарова та Ярослава Грицака. Сам Порошенко спочатку підтримував ідею, щоб Антикорупційне бюро очолив іноземець. Розглядалися кандидатури американських, грузинських фахівців, проте вони не пройшли конкурс і 16 квітня 2015 року Петро Порошенко оголосив директором Антикорупційного бюро екс-прокурора Артема Ситника.
24 березня 2015 року коментуючи протести шахтарів (з шахт Р. Ахметова) у Києві, Президент Порошенко заявив, що буде карати олігархів за організацію штучної дестабілізації в країні з метою захисту своїх монополій.
28 березня коментуючи конфліктну ситуацію навколо «Укрнафти» й подальшу відставку Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА, Порошенко заявив, що це — початок деолігархізації країни.
30 травня 2015 року під час прес-конференції Порошенко заявив, що олігархів в Україні більше не буде. 4 червня сказав, що боротиметься з олігархами як Теодор Рузвельт.
7 червня суд заарештував 46 об'єктів нерухомого майна підприємств групи «Ostchem» Дмитра Фірташа. 26 червня Арсен Аваков заявив, що заарештовано 86 об'єктів компанії «Ostchem».
4 серпня у статті німецького видання Spiegel зазначалося, що Порошенку вдалося приборкати амбіції деяких олігархів. Зокрема, весь свій вплив на владу втратив колись впливовий Рінат Ахметов.
|
|
|
22 липня 2014 року Верховною Радою було прийнято закон, який дав дозвіл на розпуск фракції комуністів.
15 травня 2015 року Президент Порошенко підписав чотири «декомунізаційні» закони, зокрема «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки.» Документами заборонялася радянська символіка, засуджувався комуністичний режим, відкривалися архіви радянських спецслужб та визнавалися борцями за незалежність України УПА та інші організації. Виступаючи 17 травня з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», Петро Порошенко заявив, що, підписавши ці закони, він «зробив те, що мусив» і закликав ніколи не допустити нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу.
24 липня 2015 р. в ході декомунізації Міністерство юстиції заборонило Комуністичній партії брати участь у місцевих, парламентських та президентських виборах, як такій, що порушує українське законодавство. Таким чином, з 24 липня КПУ та інші комуністичні партії було позбавлено статусу політичної партії.
Єдиною умовою, яка дозволяє комуністам брати участь у виборах є зміна назви і символіки - серп, молот і червоні зірки. Крім того, в статутній діяльності не повинно бути пропаганди.
Децентралізація влади була однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка. Він не раз заявляв, що це не матиме нічого спільного з федералізацією.
3 березня Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії, задача якої полягає в розробці змін до Основного закону, що стало початком нового етапу конституційної реформи.
4 червня 2015 року Порошенко закликав Раду ухвалити зміни Конституції щодо децентралізації.
|
|
|
24 червня Венеціанська комісія схвалила дані зміни до Конституції України.
1 липня Порошенко заявив, що децентралізація не означатиме послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських свобод. Він підкреслив, що Президент матиме право розпустити органи місцевого самоврядування у випадку, якщо ті порушуватимуть суверенітет і територіальну цілісність України, а особливого статусу Донбасу проект змін до Конституції не передбачає. Проект передбачає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей. Водночас, Порошенко заявив, що для нагляду за додержанням Конституції та законів України будуть призначатися префекти, які не матимуть повноважень втручатися в управління й фінансові потоки.
16 липня Верховна Рада 288-ма голосами направила зміни до Конституції до Конституційного суду.
21 липня Конституційний суд визнав проект змін до Конституції щодо децентралізації таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України. Президент Порошенко підкреслив, що це вперше в історії України, коли центральна влада передає повноваження на місця і заявив, що реформи наблизять реальну владу до людей на відстані витягнутої руки.
Головною метою реформи є скасування районного поділу України, замість кількох десятків районів в області мають бути створені 4-6 повітів. Межі областей, які пропонують називати регіонами не змінюватимуться. Повіти формуватимуть за критерієм кількості населення і компактності, тобто, в кожному повіті може бути від 150 до 400 тисяч. Загалом вся Україна поділятиметься на 120-130 повітів. Нижче повіту буде адміністративна одиниця - громада - об'єднання низки сіл, селищ або міст. Концепція полягає в об'єднанні сіл у крупні громади, щоб передати таким утворенням широку фінансову та управлінську автономію. У кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуть старостів - представників влади у селі. Сам Порошенко неодноразово заявляв, що згідно з соцопитуваннями децентралізацію підтримують близько 75% українців.
|
|
|
В першому читанні зміни до Конституції підтримали 265 депутатів. 9 вересня на засіданні Ради регіонів Порошенко заявив, що внесення змін до Конституції залежатимуть від виконання мінських угод і у випадку введення воєнного стану Конституція не змінюватиметься.
В перший рік свого правління Порошенко вів активну дипломатичну політику і більше приділяв увагу зовнішній політиці, ніж внутрішній.
27 червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в 2013 році не зробив Віктор Янукович, що призвело до початку Євромайдану.
18 вересня під час виступу в Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО.
24 грудня 2014 року Порошенко та Президент Литви Даля Грибаускайте під час Сьомого засідання Ради президентів домовились про співпрацю між країнами у військово-технічній сфері та підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства на 2015–2016 роки. Він заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.
29 грудня Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроект про відмову від позаблокового статусу.
Під час виступу в Університеті Цюриху 19 січня 2015 року Порошенко заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ.
24 лютого Порошенко домовився про співпрацю у сфері постачання озброєнь і військової техніки з Об'єднаними Арабськими Еміратами.
2 березня Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про звернення до ООН та ЄС про направлення в Україну миротворців.
За перші десять місяців свого президентства мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. У лютому під час телефонної розпови Порошенко посварився з президентом Росії В. Путіним через бої під Дебальцевим.
17 березня Порошенко під час спільної прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом заявив, що Придністровський регіон має бути реінтегрований у Молдову.
|
|
|
8 червня 2015 року Порошенко підписав закони про денонсацію угод між Україною та Росією, які забезпечували транзит російських військових до Придністров'я.
Підбиваючи підсумки діяльності Порошенка на посаді Президента за рік, політолог В. Фесенко підкреслив, що йому вдалось зменшити ризики великої війни з Росією. Фесенко підкреслив, що Україна веде прямі контакти зі світовими лідерами — чого раніше не було. В цілому, перший рік президентства Порошенка політолог оцінив позитивно.
29 липня Порошенко заявив, що Україні не потрібно, щоб за неї билися американські, англійські, чи французькі військові, а потрібно лише 1 240 протитанкових ракетних комплексів Javelin для протидії російській агресії й нагадав, що США й Велика Британія — гаранти територіальної цілісності України.
|
|
|
