Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Організація оборони кораблів в пунктах базування.

Для забезпечення стоянки кораблів у пунктах базування організується глибоко ешелонована оборона й захист від різних сил і засобів нападу противника, тобто повинна бути створена універсальна оборона (УО).

Виходячи з оцінки стану і перспектив розвитку ВМС іноземних держав у початковий період війни проти сил і об'єктів, що перебувають у ПБ будуть застосовані ракетні комплекси різного призначення, авіація берегового і корабельного базування, морські та повітряні десанти. Крім того, противник буде намагатися захопити райони базування із суші.

З метою утруднення стоянки та плавання кораблів у районах базування, а також для виконання блокадних дій, противник широко може використовувати мінні загородження різних типів.

Сили та об'єкти, що перебувають у ПБ, можуть піддаватися нападу противника з моря, повітря і суші, а, отже, оборона повинна бути організована з цих напрямків.

Універсальна оборона кораблів у ПБ являє собою систему заходів й бойових дій, направлених на забезпечення боєздатності кораблів при будь-яких можливих видів нападу противника.

УО кораблів у ПБ вимагає: ППО, ПЧО, ПКО, ПМО, ППДО, ЗОМП, маскування, РЭБ, протидесантну оборону (ПДО) і оборону із суши.

УО кораблів здійснюється:

- в ОПБ загальною системою оборони та захисту силами і засобами корабельних з'єднань, військами прикордонних сил (ПС) і підрозділами берегової оборони;

- у ПРБ у зонах ВМБ - силами і засобами кораблів разом із силами й засобами ВМБ, з'єднань ОВРА й з'єднань військ ПС;

- у ПМБ і МС, що не входять у зони відповідальності ВМБ - силами й засобами кораблів.

За організацію УО кораблів відповідають:

- в ОПБ і ПРБ – начальник штабу ВМС;

- у ПМБ і МС - командир з'єднання (групи кораблів).

У загальній системі оборони сил флоту організується зональна оборона районів базування, що повинна забезпечити необхідний оперативний режим для плавання кораблів.

Єдина зональна оборона районів базування, ешелонована по глибині, у загальному випадку складається з 3 зон.

Далека зона - від 45 до 120 миль від центра диспозиції кораблів. Призначена для порушення організованих ударів противника, сповіщення своїх сил, знищення літаків, ПЧ, НК і сил, що забезпечують, противника.

У цій зоні діють сили розвідки (кораблі, літаки, вертольоти), ракетні комплекси БРАВ, КУГ, КПУГ, частини військ ПС далекої дії, авіація.

Середня зона - від 10- 15 до 45 миль від центра диспозиції кораблів.

Призначена для знищення ПКР, УАБ, літаків, ПЧ, НК, катерів, що атакують кораблі в ПБ, при виході їх із ПБ і на переході морем, а також ПЧ - носіїв мін і ПДСЗ.

У цій зоні діють КУГ, КПУГ, корабельні й авіаційні дозори, ракетні комплекси БРАВ ближньої дії. У цій зоні застосовуються РЛС, засобу РЭБ, частини військових ППО ближньої дії, стаціонарні засоби спостереження за повітряною, надводною й підводною обстановкою.

Ближня зона - глибиною до 10- 15 миль.

Призначена для знищення ракет, УАБ, ПЧ, НК, катерів, ПДСЗ, мін.

У цій зоні діють РЛС, ГАС, ЗВЗ і засоби РЭБ кораблів і їхня протичовнева зброя, а також протичовневі вертольоти, артилерія БРАВ, а також інші підтримуючі й взаємодіючі сили й засоби.

Організація УО кораблів у ПБ повинна передбачати:

- своєчасне виявлення сил противника і їхніх засобів ураження;

- впізнавання й оповіщення про їх своїх сил;

- міри, що утрудняють атаки, і застосування зброї противником;

- ефективне відбиття ударів противника;

- ліквідація наслідків нападу противника.

Своєчасне виявлення сил противника досягається організацією безперервного кругового спостереження технічними візуальними засобами за повітряною, надводною й підводною обстановкою.

Утруднення атак і застосування зброї противником досягається вибором місць якірної стоянки, варіанти диспозиції кораблів і встановленням відповідній готовності до походу. На кораблях повинна бути встановлена відповідна бойова готовність зброї й технічних засобів, із застосуванням всіх видів маскування.

Для стоянки кораблів у ПБ передбачається не менш двох варіантів диспозиції кораблів (із застосуванням звичайної і ядерної зброї). Командир з'єднання відповідно до географічних умов і диспозицією призначає кожному кораблю не меньш 2- х точок якірних стоянок (основну та запасну). Ефективне відбиття ударів противника забезпечується високою бойовою готовністю зброї й технічних засобів, відпрацьованою бойовою організацією корабля й тактично грамотним рішенням командира.

Ліквідація наслідків нападу противника включає боротьбу за живучість корабля, медичну допомогу пораненим і ураженим, ремонтні й аварійно-відбудовні роботи й т.д. Таким чином, у сучасних умовах оборона кораблів у ПБ здобуває першорядне значення. УО кораблів у ПБ повинна організовуватися завчасно з високою ступеню надійності.

ВИСНОВКИ ТА ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

Викладач робить висновки по викладеному матеріалу.

Відповідає на запитання, що виникли. Дає завдання на самостійне вивчення матеріалу: Вивчити умовні позначення кораблів спеціального призначення.

Розробив: начальник кафедри кораблеводіння та штурманського озброєння

капітан 1 рангу М.М.КОРОЩЕНКО

“___”______________ 2015 року

⇐ Предыдущая 1 23