Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Аналіз руху інвалютних грошових коштів

Нормальне функціонування суб’єкта господарської діяльності не можна уявити без руху грошових коштів. Грошові кошти — це наймобільніша частина активів підприємства. Тому інформація щодо наявності грошей, джерел їх майбутнього надходження та першочергових напрямків використання значною мірою визначає фінансовий стан підприємства, дії фінансових менеджерів як протягом поточного робочого дня, так і кожної декади, місяця, кварталу.

Важливість цього виду активів визначається трьома функціями грошей:

а) оперативною — гроші використовуються для виконання поточних операцій; різниця у строках поточних надходжень і витрат створює у підприємств потребу або позичати кошти в банків, або інвестувати їх у діяльність інших підприємств;

б) страховою — у діяльності підприємства завжди мають місце непередбачені події, тому гроші потрібні для погашення різних екстраординарних вимог;

в) інвестиційною — тимчасово вільні грошові кошти мають бути інвестовані в діяльність інших суб’єктів господарювання, бо тільки рух коштів може захистити їх від інфляції і дати дохід; уповільнення обороту коштів (тобто пасивне накопичення їх на поточних рахунках підприємства) треба розглядати як пряму втрату грошей.

Рух інвалютних коштів має значні (проти руху національної валюти) обмеження, пов’язані із законодавчим регулюванням держави, а саме:

а) ліцензуванням валютних операцій;

б) обов’язковим частковим продажем валютних надходжень;

в) обов’язковим декларуванням валютних цінностей, що перебувають за межами України;

г) обмеженням у часі на проведення експортно-імпортних операцій;

д) забороною розрахунків готівковою валютою в Україні (за винятком певних дрібних операцій).

Ці обмеження вповільнюють рух інвалютних коштів і призводять до втрат внаслідок такого вповільнення.

Аналіз руху інвалютних коштів (табл. 15.12) дає змогу вивчити їх структуру, визначити суму перевищення надходжень над витратами та зробити висновок про можливості внутрішнього фінансування.

Джерелами аналізу є журнал-ордер 3 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 1 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою), виписки з валютних рахунків у банках, а також контракти на експортно-імпортні операції.

Проблему мультивалютності надходжень і витрат, що підлягають аналізу, можна вирішити в такий спосіб:

а) якщо кількість валютних рахунків незначна, а обсяги надходжень і витрат великі, то аналітичну таблицю 5.1 складають для кожної валюти окремо;

б) якщо кількість валют велика або обсяги надходжень і витрат незначні щодо окремих валют, то доцільно зробити перерахунок за крос-курсами в єдину базову валюту (гривні, євро або долари США).

У запропонованому прикладі баланс інвалютних доходів та витрат підприємства складено на базі доларів США. Це дало змогу уникнути неточностей у розрахунках, пов’язаних з інфляцією української гривні, російського рубля, євро.

Дані, наведені в табл. 5.1, свідчать, що підприємство в цілому задовольняє свої потреби в іноземній валюті за рахунок поточних надходжень від реалізації експортної продукції. Питома вага валютних банківських позик та закупок валюти на міжбанківському валютному ринку в загальних надходженнях є незначною. Сальдо надзвичайних валютних доходів та витрат склалося на користь підприємства.

Таблиця 5.1

АНАЛІЗ РУХУ ІНВАЛЮТНИХ
ГРОШОВИХ КОШТІВ у 1999 році, тис. дол.

Надходження коштів (дебет рах. 30, 31)	Сума	Витрата коштів (кредит рах. 30, 31)	Сума
Залишок на початок року	12,8
1. Надходження валютних коштів від: · реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) · реалізації основних фондів, нематеріальних активів, майнових комплексів · реалізації або погашення валютних фінансових інвестицій (акцій, облігацій) 2. Аванси та гарантійні депозити отримані 3. Покупка валюти на міжбанківському валютному ринку 4. Кредити банків: · короткострокові · довгострокові 5. Внески до статутного капіталу підприємства (у т. ч. емісійні різниці) 6. Надходження від емісії власних облігацій (у т. ч. емісійна премія) 7. Дивіденди, відсотки від облігацій та банківських депозитів 8. Цільове фінансування 9. Інші надходження 10. Надзвичайні доходи (відшкодування понесених збитків, штрафні санкції отримані)	1639,4 — — — 126,0 60,0 — 243,8 — — — — 25,5	1. Обов’язковий продаж валютних надходжень 2. Купівля за валюту: · основних засобів, нематеріальних активів, майнових комплексів · сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, товарів · цінних паперів (акцій, облігацій) 3. Аванси та гарантійні депозити надані 4. Погашення кредитів банків (основного боргу): · короткострокових · довгострокових 5. Викуп власних акцій, погашення облігацій власної емісії 6. Виплата дивідендів, відсоткових доходів за облігаціями власної емісії, відсотків за банківськими кредитами, комісійні витрати за конвертаційними операціями 7. Інші витрати (на закордонні відрядження, на виставки та рекламу, представницькі витрати) 8. Надзвичайні витрати (відшкодування заподіяних збитків, штрафні санкції сплачені)	841,6 133,4 847,6 — — 40,0 — — 4,9 15,3 16,8
Усього надходжень	2094,7	Усього витрат	1899,6
Залишок на кінець року	207,9

На підставі інформації про рух інвалютних коштів можна розрахувати коефіцієнт покриття поточних інвалютних зобов’язань підприємства (К _п.з):

де m _в — залишок валютних коштів (безготівкових і готівкових) на кінець звітного року;

L _п — поточні зобов’язання, номіновані у валюті.

Якщо значення коефіцієнта К _п.з коливається в межах 0,4—0,5, то, на нашу думку, валютні зобов’язання підприємства мають достатнє покриття.

⇐ Предыдущая 1 2 34