Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості та їх урахування в системі управління





Структура особистості охоплює:

— загальнолюдські властивості (відчуття, сприй­няття, мислення, пам'ять, воля, емоції);

— соціально-специфічні риси (соціальні установки, ролі, ціннісні орієнтації);

— індивідуально-неповторні риси (темперамент, по­єднання ролей, самосвідомість).

Темперамент (лат. temperarnentum узгодженість, устрій) — інди­відуальні особливості людини, що виявляються в силі, швидкості, напруженості, урівноваженості, перебігу її психічної діяльності, у по­рівняно більшій чи меншій стійкості її настроїв.

Характер (грец. charakter риса, особливість) — сукупність стій­ких індивідуальних властивостей особистості, що виявляються в типових способах діяльності та спілкування, в типових обставинах і визначаються ставленням особистості до них.

Класифікація людських характерів А. Личко, К. Леонгарда виокремлює типи людей, що мають так звану акцентуацію характеру — надмірну виразність окре­мих рис та їх поєднань, які є крайніми варіантами нор­ми, межують із психопатіями.

Вчені виокремлюють і інші типи характерів. Зокре­ма — «маніпулятор» та «актуалізатор».

Маніпулятори. Такі люди свідомо, підсвідомо і не-усвідомлено застосовують облудні трюки, які дають змогу нейтралізувати, приглушити справжню людську природу, звівши людину і її близьких до рівня речей, підвладних управлінню і контролю.

Е. ПІостром виокремлює такі основні маніпулятивні системи:

1. Активний маніпулятор. Він намагається керувати іншими за допомогою активних методів.

2. Пасивний маніпулятор. Люди цього типу, вважа­ючи, що не можуть контролювати власне життя, свідо­мо дозволяють розпоряджатися собою активному маніпулятору.

3. Маніпулятор, що змагається. Його характеризує ставлення до життя як до стану, що вимагає постійної пильності, оскільки завжди можна щось виграти чи програти.

4. Байдужий маніпулятор. Така людина ні на що не сподівається, намагається уникати контактів з навколишнім середовищем.

Актуалізатор (термін А. Маслоу). Цей тип об'єднує людей, які активніше, ніж середній індивід, виявляють внутрішні потенції і тому живуть повноціннішим і ба­гатшим життям.



Якщо стиль життя маніпулятора містить такі основ­ні елементи, як неправда, неусвідомленість, контроль і цинізм, то філософія життя актуалізатора ґрунтується на чесності, усвідомленості, волі, довірі

Здібності — індивідуально-психологічні особливості особистості, що є передумовою успішного виконання нею певної діяльності.

Формування здібностей відбувається на основі задат­ків вроджених анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи мозку. Здібності за основними видами діяльності бувають загальними і спеціальними. До за­гальних здібностей належать психічні властивості лю дини (увага, спостережливість, запам'ятовування, твор­ча уява, розважливість та ін.). До спеціальних здібнос­тей — психологічні особливості індивіда, що забезпечу­ють йому успіх у певному виді діяльності: образотворчі здібності (почуття лінії, пропорції тощо), математичні здібності (схильність до аналізу і синтезу тощо) та ін.

Емоції (лат. emoveo хвилюю, збуджую) — психічне відображен­ня у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій.

Вони є суб'єктивною формою вираження потреб, пе­редують діяльності для задоволення потреб, спонукають і спрямовують її. До основних емоційних станів людини, крім власне емоцій, належать почуття та афекти.

Почуття— психічні стани і процеси, які відображають емоційний аспект духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій, емоційне ставлення до навколишньої дійсності.

Афект (лат. affectus хвилювання, пристрасть) — сильний і від­носно короткочасний емоційний стан, пов'язаний з різкою зміною важливих для суб'єкта життєвих обставин.

Воля — здатність людини, що виявляється у самодетермінації й саморегуляції діяльності та різних психічних процесів.

Вольові акти індивіда пов'язані з докладанням зу­силь, прийняттям рішень та їх реалізацією. В управ­лінській діяльності вольове рішення приймається в умовах різноспрямованих гіпотез, конкуруючих пог­лядів.

Віра— особливий стан психіки людини, що полягає в повному і беззастережному прийнятті будь-яких повідомлень, текстів, явищ, подій чи власних уявлень і висновків, які надалі можуть виступати основою людського «Я», визначати вчинки, судження, норми пове­дінки і відносини.

Віра виражає внутрішні переконання людини в іс­тинності ідеї, правильності плану, тому і є одним із енергетичних джерел волі.

Мотиви й мотивація

Психічну природу діяльності людини неможливо пізнати без з'ясування її мотивів, які психологія роз­глядає як складні інтегральні психологічні утворення.

Мотив (лат. moveo штовхаю, рухаю) — стійка особистісна власти­вість, яка охоплює потреби, є спонукальною причиною дій і вчинків.

За своїм мотиваційним значенням особливо важли­вою є потреба.

Потреба— стан індивіда, пов'язаний з відчуттям необхідності в чомусь важливому для існування й розвитку людини.

Потреби є джерелом активності людини, завдяки їм здійснюється регулювання її поведінки, визначається спрямованість мислення, емоцій, почуттів і волі.

Мотивація— сукупність причин психологічного характеру (систе­ма мотивів), які зумовлюють поведінку і вчинки людини, їх поча­ток, спрямованість і активність.





Рекомендуемые страницы:




Читайте также:


Воспользуйтесь поиском по сайту:
©2015- 2019 megalektsii.ru Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.