 |
Загальні риси подорожей в античному світі. Значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду
|
|
|
|
Подорожі в античні часи здійснювались завдяки тому, що люди навчились складати карти, вимірювати морські глибини, визначати координати міст, островів, чітко визначати по зорям пройдену відстань, використовувати силу вітру, морських течій, будувати та вдосконалювати транспортні засоби (особливо кораблі), будувати дороги, створювати та залишати нащадкам наукові праці про оточуючий світ.
За своїм характером подорожі стародавніх фінікійців були дослідницькі та торгівельні. Подорожі стародавніх греків були дослідницькими, торгівельними і з метою закріплення свого політичного панування. Подорожі римлян були загарбницькими, рекреаційними і, в останню чергу, пізнавальними.
Історичне значення подорожей в античні часи полягає у тому, що:
Ø розвивались науки про оточуючий світ, культура та мистецтво;
Ø здійснювались географічні відкриття та освоювались нові землі;
Ø встановлювались економічні та культурні відносини між народами.
Однією зі складових історії культури, які надають інформацію про подорожі та пов’язані з ними традиції, є міфологія. У міфах і легендах різних народів діє чимало богів, які допомагають мандрівникам, охороняють шляхи-дороги та героїв, що здійснюють подорожі. В античній міфології найпопулярнішим героєм-мандрівником вважається Одіссей, а одним з найбільш активних та впливових божественних покровителів подорожуючих – Гермес (син верховного бога Зевса, у римській міфології Гермеса називали Меркурієм). У християнстві місце Гермеса заступив святий Миколай Чудотворець, який вважається покровителем мандрівників, мореплавців, школярів, а в наш час, відповідно, студентів і туристів. Святий Миколай – це реальна особа, він жив у IV ст. н.е. і здійснив декілька подорожей, в яких ним було здійснено багато чудес по спасінню кораблів і мандрівників. Мощі святого Миколая зараз знаходяться в італійському місті Барі, яке стало одним з важливих центрів прочанства.
|
|
|
В давнину вважалось, що людина, яка подорожує, знаходиться під особливим заступництвом богів. Людина, як вірили багато віків тому, звільнюється від багатьох гріхів, завдяки труднощам подорожі, тобто ці труднощі розглядалися як такі, що мають “очищуючий” ефект.
Якщо проаналізувати життя більшості засновників релігій (Лао-цзи, Конфуція, Будду, Ісуса Христа і т.д.), а також відомих філософів і вчених, то ми побачимо, що вони багато подорожували, і це не тільки загартовувало їх тіло і волю, але давало їм знання про оточуючий світ, знання мов, людей, допомагало набувати мудрості.
Питання для самоперевірки
1. Завдяки чому поширювалися подорожі в стародавньому світі?
2. У чому, на вашу думку, полягає значення подорожей фінікійців?
3. Дайте визначення внеску давніх греків у розвиток подорожей. Які особистості відіграли найбільшу роль у цьому?
4. Назвіть особливості подорожування у стародавньому Римі.
5. Визначіть зв’язок між розвитком спорту, культури та мистецтв і поширенням подорожей в стародавньому світі.
Література
1. Воронкова Л. П. История туризма. – М., 2001.
2. Гуляев В. И. Доколумбовы плавання в Америку: мифы и реальность. – М., 1991.
3. Соколова М. В. История туризма. – М., 2002.
4. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство. – 2-е изд. – М., 2002.
5. Усыскин Г. С. Очерки истории российского туризма. – С-Пб., 2000.
6. Шаповал Г. Ф. История туризма. – Минск, 1999.
|
|
|
