Поняття про телефонне навантаження та якість обслуговування.

Теорія розподілу інформації або теорія телетрафіку є теоретичною базою для побудови систем комутації, що визначає залежність між вимогами до обслуговування, якістю обслуговування і кількістю приладів або каналів, які обслуговуються[ ].

Теорія розподілу інформації розглядає методи розрахунку пропускної спроможності комутаційних схем (КС) та мереж зв’язку. Ці методи дозволяють розрахувати окремі схеми і вибрати оптимальні варіанти для їх побудови.

Телефонне навантаження виникає з ініціативи викликаючої лінії (абонента, з’єднувальної лінії від станції підприємства, закладу та ін.). Для кількісної оцінки інтенсивності телефонного повідомлення вводиться поняття телефонного навантаження, що являє собою сумарний час заняття з’єднувальних шляхів комутаційної системи за визначений проміжок часу.

Розмірність телефонного навантаження – час, щоб підкреслити, що величина навантаження складається з проміжків часу, які відповідають окремим заняттям, одиниця вимірювання телефонного навантаження – часозаняття (ч.-зан.). Одне часозаняття – це навантаження, яке може бути створене одним джерелом навантаження при його неперервному занятті на протязі однієї години.

Якщо телефонне навантаження (яке надійшло або обслужене) віднести до тривалості періоду, для якого воно було розраховане або на протязі якого воно спостерігалося, отримують величину, яка називається інтенсивністю навантаження. Одиниця інтенсивності телефонного навантаження називається Е рлангом, на честь основоположника теорії телефонного повідомлення датського математика та інженера А. К. Ерланга. Один ерланг (Ерл) - це така інтенсивність навантаження, при якій на протязі одного часу буде обслужене навантаження в одне годино-заняття. Інтенсивність навантаження, яка виражена в Ерлангах, являє собою середню кількість одночасних занять на протязі інтервалу часу, що розглядається. Спостереження за величиною телефонного навантаження, яке створюється однією і тією ж групою джерел навантаження, показує, що інтенсивність телефонного навантаження змінюється у великих межах, особливо за добу. Найбільше навантаження припадає на наступні години: 11.00-12.00 та 19.30-20.30. Кількість з’єднувальних пристроїв для всіх ступенів шукання прийнято визначати для ГНН. Під годиною найбільшого навантаження (ГНН) розуміють неперервний інтервал часу тривалістю в одну годину, на протязі якого інтенсивність навантаження, що надходить на телефонну станцію, набуває найбільшого значення.

Розрізняють телефонне навантаження, яке надходить, обслужене та втрачене.

Обслуженим телефонним навантаженням за проміжок часу називається сумарний час заняття всіх V з’єднувальних шляхів комутаційної системи за цей проміжок часу. Таким чином:

,

де - сумарний час заняття і-ого з’єднувального шляху комутаційної системи.

Телефонним навантаженням, яке надходить, за проміжок часу називається навантаження, яке було б обслуженим, якщо б кожному виклику, що надійшов, був негайно наданий один із з’єднувальних шляхів комутаційної системи і з’єднання доведене до кінця:

,

де - сумарний час заняття і-ого з’єднувального шляху комутаційної системи без відмов. Тут V1=∞, оскільки кожний виклик, що надійшов, повинен негайно обслуговуватися.

Втраченим телефонним навантаженням за проміжок часу називається частина телефонного навантаження, яке надходить, що не обслуговується із-за відсутності вільних з’єднувальних шляхів у комутаційній системі. Таким чином:

.

Оскільки з’єднувальні тракти утворюються, як правило, з декількох ступенів шукання, поняття навантаження, яке надходить, обслужене та втрачене навантаження можуть бути віднесені і до АТС в цілому, і до кожної ступені шукання окремо. Виклики, які виробляються джерелом навантаження (абонентами), завжди надходять на вхід першого ступеня шукання. Це навантаження, яке надійшло, розраховують виходячи із кількості джерел навантаження N, середньої кількості викликів С на одне джерело навантаження та середньої тривалості заняття комутаційних приладів першого ступеня шукання t. Тоді навантаження, яке надійшло:

.

При проектуванні телефонних станцій, розраховуючи величину інтенсивності навантаження, яке надходить, враховують наявність різних категорій джерел навантаження (ТА кварт., ТА підпр., такс.), тобто враховують структуру джерел навантаження, так як середня кількість викликів і середня тривалість занять бувають різними для різних категорій джерел. Тоді:

,

де Y- інтенсивність навантаження, яке надходить; - відповідно кількість джерел, середня кількість викликів за одиницю часу та середня тривалість занять на одне джерело навантаження і-ої категорії.