 |
Мотиваційна основа кар'єри
|
|
|
|
ЛЕКЦІЯ № 5
Тема. Психологія формування особистої кар’єри
1. Атрибуція кар'єри та успіху
2. Мотиваційна основа кар'єри
3. Планування професійної кар'єри і стадії ділового життя людини
Література
1. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер. -М., 1991.
2. Казмиренко В.ГІ. Социальная психология организаций. -К., 1993.
3. Как добиться успеха: Практические советы деловым людям/Под общ. ред.
В.Е.Хруцкого. -М., 19У1.
4. Краткий психологический словарь /Сост. Л.А.Карпепко/ Под.ред. А.В.Петровского,
М.Г.Ярошевского. -М., 1985.
5. Маркетинг. -М., 1994.
6. й. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. -М., 1977.
7. Секреты умелого руководителя /сост. И.В.Липсиц. -М, 1991.
8. Сторі М. Компанії США, які найшвидше розвиваються. -М, 1989.
9. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента. -К., 1994.
10. Швальбе В., Швальбе X. Личность, карьера, успех: пер. с нем. -М., 1993.
Атрибуція кар'єри та успіху
Терміну "кар'єра" немає у психологічних довідниках і словниках. У тлумачних словниках він мас значення службового сходження по вертикальних сходинках статусного становища. Поняття "кар'єра" мас у французькій мові значення "біг", "життєвий шлях", "становище у суспільстві". У словнику С.Ожегова кар'єра - це становище у суспільстві, здобуте завдяки діяльності у якій-небудь сфері.
Гілфорд виділив шість первинних, найбільш суттєвих рис, необхідних для досягнення кар'єри та успіху:
1) впевненість у собі;
2) комунікабельність;
3) здатність до самоутвердження;
4) врівноваженість;
5 об'єктивність;
6) відповідальність.
Атрибутами кар'єри, за твердженням багатьох психологів, є успіх, визнання, самоповага, авторитет, матеріальна вигода, міра відповідальності і професійний ріст.
|
|
|
Слід також пам'ятати, що успіх - це реалізована мета (або ціль). Тому потрібно перш за все вміти ставити перед собою мету, а також досягати її. Щоб наздогнати за темпами суспільних і промислових перемін, розширенням можливостей вибору, послабленням традицій, кожному необхідно проводити детальну і регулярну переоцінку своїх цілей.
Цей процес є важливим і важким внаслідок впливу багатьох спільно діючих факторів:
а) очікування поліпшення рівня життя, яке постійно змінюється;
б) технологія, що швидко розвивається;
в) фінансові та економічні потрясіння;
г) нестала вартість енергоресурсів;
д) масове безробіття;
є) розрив між розвинутими державами і державами "третього світу", що постійно збільшується;
є) відчуття відчуженості і нездатності впливати на події;
ж) всезростаюча мобільність;
з) виїзд із країни талановитих людей;
й) зростаюче в суспільстві насилля.
Мотиваційна основа кар'єри
Всім відомо, що простіше визначити мету, ніж досягти її. Аналізуючи мету своєї кар'єри, необхідно оцінювати два фактори.
По-перше, в організації можуть скластися різні шляхи заміщення вищих управлінських постів. Ці шляхи можуть обмежувати чиїсь можливості. Комусь доведеться змінити організацію, галузь, в якій працює, чи навіть країну, у якій живе.
По-друге, особливо важливі для кар'єри власні задатки, здібності і таланти.
Інколи стикаємось із кар'єризмом. Він розвивається тоді, коли умови мотивації досягнень стають самоціллю, зовнішньою ознакою стану (статусу), користі, гіпертрофованого честолюбства, розрахунку на матеріальне благополуччя.
Відповідно мотиваційну основу кар'єри як генералізовану форму організаційних досягнень складають наступні позиції:
1. гомеостатичну - як суб'єкта організаційних відносин;
2. антигомеостатичну - як суб'єкта організаційної діяльності.
При цьому явище кар'єри завжди пов'язане із цільовою активністю суб'єкта, де важливу роль відіграють соціальні установки, які опосередковують поведінку, спровоковану якоюсь метою.
|
|
|
Як правило, жорсткі авторитарні санкції призводять до пониження установки через ослаблення саморегулятивних функцій диспозицій і підвищення зовнішньорегулятивиих. Звідси виводяться дві умови:
1. Якщо фактична поведінка випереджає соціальну установку готовності, то виникає ситуація, коли об'єктивні програми діяльності домінують над суб'єктивно засвоєними і
тими, які переживає особистість.
2. І навпаки. Якщо соціальні установки актуальні, активні і динамічні у порівнянні із фактичною поведінкою, можна очікувати, що суб'єктивні поведінкові програми будуть домінувати стосовно "заданих" ззовні.
Отже, мотивація кар'єри:
а) спрямована в майбутнє;
б) гетерогенна за своєю природою регуляції досягнень;
в) передбачає наявність етапів у цілісній програмі мотивації досягнень і значення інтенсивності (крутизни досягнень).
Планування професійної кар'єри і стадії ділового життя людини
У житті людини є етапи, коли їй необхідно з'ясувати власні цілі. Звичайно ці етапи співпадають із віковими періодами, наприклад:
Етап І: 0-8 років - початок кар'єри.
Етап 2: близько ЗО років - набуття певної компетентності.
Етап 3: близько 40 років - аналіз досягнень і розгляд можливостей для перемін.
Етап 4: близько 50 років - підбиття підсумків кар'єри і підготовка до виходу на пенсію.
Етап 5: близько 60 років - перехід до неробочого життя.
Для формування кар'єри необхідно не лише знати етапи кар'єри, але орієнтуватися на вимоги до кожного з них:
а) вивчення змісту роботи на окремих етапах службового росту;
б) деталізація вимог для сходження на кожному етапі (рівень освіти, кваліфікація, вік);
в) визначення меж ділового досвіду, необхідного для переходу до вищого етапу.
Розглянемо класифікацію швидкості службового росту:
а) стрімкий ріст;
б) повільний, але постійний ріст;
в) сповільнений рух.
Щодо планування кар'єри, то воно може бути загальним і конкретним. Під загальним розуміємо набір деяких можливих напрямків службового росту спеціаліста або групи. Конкретний передбачає графік заміщення вакансій і, відповідно, отримання освіти.
|
|
|
Психологічними факторами, що обумовлюють ефективну діяльність, є:
1) психологічне забезпечення професійної діяльності
2) пошук та активізація резервів (управлінського) персоналу
а) оцінка і підбір менеджерів
б) оцінка та покращення соціально-психологічного клімату + згуртування персоналу навколо цілей організації і вдосконалення стилю, кар'єри ділових стосунків;
в) психологічне забезпечення довстрокових цілей організації + розробка кадрової політики фірми + утворення ділових механізмів управління фірмою + соціотехнічна система.
У своїй концепції професійного становлення особистості Т. Кудрявцева розглядає такі стадії ділового життя особистості:
І Виникнення і формування професійних намірів під впливом загального розвитку, початкової орієнтації і залучення до різних сфер діяльності в школі.
2. Власне професійне навчання (тобто, цілеспрямована підготовка).
3. Процес входження у професію через основне оволодіння нею і знаходження свого місця у трудовій групі.
4. Повна і часткова реалізація особистості в самостійній професійній праці.
5. Творчість.
Питання для самоконтролю:
1.Як ви розумієте поняття "кар'єра"?
2.Які атрибути кар’єри та успіху?
3.Які особистісні риси є необхідними для досягнення кар'єри та успіху?
4.Перечисліть складові успіху
5.Постановка мети і побудова кар'єри.
6.Що покладено в основу мотивації кар'єри?
7.Які типи службового росту ви знаєте?
8.Які фактори сприяють службовому просуванню?
9.Дайте характеристику стадіям ділового життя особистості
|
|
|
