Фондові індекси як індикатор кризових явищ в економіці

Іпотечна криза 2007 р. у США та всі наступні події спровокували у вересні 2008 р. кризу ліквідності світових банків: вони припинили видачу кредитів.

П’ять найбільших інвестиційних банків США припинили своє існування у попередній якості: Lehman Brothers подав 15 вересня 2008 р. у нью-йоркський заяву про власне банкрутство, Bear Stearns та Merrill Lynch були перепродані, Goldman Sachs та Morgan Stanley змінили свою вивіску, припинили бути інвестиційними банками у зв’язку з особливими ризиками та

необхідністю отримати додаткову підтримку Федеральної резервної системи.

Індекси світових фондових ринків, які досягли свого піку 31 жовтня 2007 р., почали стрімко падати. І вже через рік, станом на 10 жовтня 2008 р., індекс MSCI World, впав на 32,3%, а індекс ринків, що розвиваються MSCI Emerging Markets – скоротився на 40,5%. Обвал фондових ринків торкнувся всіх країн і визначався подіями за межами фондового ринку – бумом, а потім крахом у кредитному та житловому секторах, а згодом – і на сировинних ринках.

Першими стали падати акції західних банків, а з липня 2008 р., коли швидко стала здешевлюватися нафта, – акції сировинних компаній країн, що розвиваються. Падіння фондових ринків окремих країн показує наступна таблиця.

Наведені дані свідчать про те, що фондові ринки практично всіх країн постраждали від світової фінансової кризи. Причому найбільший негативний вплив відчули на собі ринки цінних паперів країн колишнього «соціалістичного табору» – України, Китаю, Румунії, Росії, Польщі. Падіння в Україні є найбільшим – близько двох третин.

За експертними оцінками, обвал фондового ринку у жовтні 2008 р. став рекордним для ринку США за останні 20 років, а для ринку Японії – за всю його історію. The Financial Times порівнювала обвал фондового ринку в п’ятницю 10 жовтня 2008 р. з 10 жовтням 1938 р.: «На торгах ранком у п’ятницю падіння індексу S&P 500 за десятиліття було майже ідентичним його падінню за десятиліття в ту ж дату в 1938 році».

Третя хвиля світової фінансової кризи примусила уряди провідних країн переглянути свою політику щодо фінансових ринків. Зокрема, уряди США, Великобританії, Німеччини, Росії, країн Бенілюксу тощо прийняли рішення про державну підтримку окремих фінансових установ, які переживають фінансові труднощі.

Іншими наслідками третього етапу світової кризи стало поширення фінансової кризи на реальний сектор світового господарства, падіння попиту на світових товарних ринках та, як результат, обвал цін на сировинних ринках, стагнація провідних економічних систем. Тобто руйнівні дії поточної кризи із фінансового сегмента економіки перекинулись на реальний сектор. Спочатку постраждала будівельна галузь. Вона вважається одним з основних індикаторів економічної динаміки. Пізніше криза охопила автомобілебудування. В результаті припинення видачі банками кредитів на купівлю автомобілів, обсяги продажу автогігантів почали скорочуватися. Три найбільших виробника автомобілів Opel, Daimler та Ford вже у жовтні 2008 р. повідомили про скорочення обсягів виробництва у Німеччині.

У серпні–вересні 2008 р. ціна на метал у середньому за вісьмома регіонами світу впала на 18,3%, ціни на нафту знизилися на 26,5%. Наступними на черзі є базові галузі: виробництво будівельних матеріалів та металургія і, нарешті, весь ланцюг виробничого процесу. Він не може залишитися недоторканним. Фінансова система і реальна економіка – це єдине ціле. Таким чином, із сфер нерухомості та фінансів криза перекинулась на реальний сектор економіки, почався спад виробництва, рецесія.