Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Засоби інформації про товари

Інформація — відомості про осіб, предмети, факти, події, явища та процеси незалежно від форми їх подання.

Документи. Вони відносяться до найважливіших засобів при проведенні експертизи та поділяються на нормативні, технічні й технологічні.

Документ (документована інформація) — зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати.

Основними реквізитами, що дозволяють ідентифікувати документ, є обліковий і(або) реєстраційний номер, а також найменування організації і(або) підпис компетентної особи із зазначенням її посади, організації, прізвища, ім'я, по батькові осіб, які затверджують (приймають) документ. Документ повинен містити дату затвердження (прийняття) і(або) введення.

Для проведення товарної експертизи експертам і експертним організаціям доводиться створювати інформаційні ресурси та системи.

Інформаційні ресурси — окремі документи і(або) масиви документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних тощо).

Інформаційні системи — організаційно-впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Інформаційні процеси — процеси збирання, обробки, накопичення, зберігання, пошуку й поширення інформації.

Експерти під час підготовки та проведення експертизи здійснюють інформаційні процеси з пошуку, збирання й обробки необхідної інформації. Багато експертних організацій є власниками інформаційних ресурсів і систем, до складу яких входять необхідні нормативні, технічні те технологічні документи з якості товарів, процесів і послуг. Однак цих інформаційних ресурсів виявляється недостатньо, коли об'єктом експертизи виступають конкретні партії товарів, а також нові товари. Це обумовлює необхідність звертання експертів до інших власників документованої інформації, і в цій ситуації експерт виступає як користувач (споживач) інформації.

Користувач (споживач) інформації — суб'єкт, щозвертається до інформаційної системи або посередника за одержанням необхідної йому інформації та користується нею. Частину відсутньої інформації експерт одержує із заявки та прикладених до неї документів. Іншу частину інформації експерт може одержати від замовника або інших власників відсутньої у нього інформації. Третю частину інформації експерт здобуває самостійно під час експертної оцінки, а також аналізу протоколів випробувань, результатів вимірювань тощо. Однак в умовах невизначеності залишається ще одна частина інформації, яка може бути недоступна експертові, наприклад у випадку проведення документальної експертизи при відсутності товару.

Результатом пошуку, збирання, обробки й аналізу всієї або частини необхідної інформації є прийняття експертом рішення й оформлення його у вигляді висновку.

Нормативні документи. Інформаційні процеси, здійснювані експертом, охоплюють усі види необхідних документів. Серед них особливе місце належить нормативним документам.

Нормативний документ (НД) — документ, що містить правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються певних видів діяльності або їх результатів, і доступний широкому колу споживачів (користувачів).

Принципова відмінність нормативних документів від технічні і технологічних полягає в тому, що вони містять загальні норми, правила та характеристики для однойменних об'єктів експертизи, які регламентуються як обов'язкові або рекомендаційні. Ці документи застосовуються в різних сферах діяльності. Прийнято розрізняти НД у галузі стандартизації, метрології, сертифікації, торгівлі, ветеринарії, санітарії та гігієни. Усі ці документи повинні використовуватися експертами при проведенні товарної експертизи.

Нормативні документи в галузі стандартизації встановлені в Законі України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 р № 2408-III. До них відносяться стандарти: міжнародні, регіональні, державні, галузеві, підприємств і товариств, правила і норми, класифікатори техніко-економічної інформації.

Для товарної експертизи використовуються всі зазначені види НД у галузі стандартизації, але найчастіше застосовуються стандарти всіх категорій на продукцію, послуги та процеси. Стандарти на методи випробувань експерти використовують найчастіше в частині правил добору проб і зразків. Оскільки випробування здійснюються переважно у випробувальних лабораторіях, а експерти користуються лише найпростішими вимірювальними методами, то стандарти, що регламентують методики визначення показників якості, безпосередньо експерти застосовують нечасто. Однак експерти, що працюють у випробувальних лабораторіях, використовують їх дуже широко.

При проведенні товарної експертизи найчастіше використовуються стандарти на продукцію, а також на послуги. Експертна оцінка товарів у більшості випадків проводиться шляхом установлення відповідності дійсних значень показників якості об'єктів експертизи вимогам стандартів або ТУ. Тому експерт повинен не тільки знати ці вимоги, але й мати навички роботи зі стандартами на продукцію. При цьому остаточне рішення експерт приймає тільки після зіставлення фактичної якості з вимогами до неї на основі стандартів, а у висновку обов'язково робить посилання на відповідний стандарт.

На даний час прийнятий ряд стандартів, що регламентують якість послуг роздрібної торгівлі (загальні вимоги до послуг, до обслуговуючого персоналу та ін.). Експерти також зобов'язані використовувати ці стандарти, особливо в Системі сертифікації послуг роздрібної торгівлі.

Основні стандарти — організаційно-технічні й загально-технічні — регламентують загальні поняття й положення, тому вони також застосовуються, хоча і фрагментарно.

Санітарні правила і норми (СанПіН) — нормативні документи, що встановлюють санітарно-гігієнічні вимоги до продукції, послуг, процесів виробництва, транспортування, підготовки до продажу та реалізації. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог найбільш важливо для харчових продуктів, а також кулінарної продукції, виробленої на підприємствах громадського харчування, тому для цих товарів розроблений комплекс СанПіН.

У цих СанПіН містяться вимоги не тільки до санітарно-гігієнічних режимів виробництва, зберігання, транспортування та реалізації, але й до виробничого, обслуговуючого персоналу, термінів зберігання, особливо швидкопсувних харчових продуктів. Крім того, наводяться рекомендації з норм технічного оснащення підприємств роздрібної торгівлі та вказівки з санітарно-бактеріологічного контролю. СанПіНи доповнюють стандарти на продукцію, процеси та послуги.

Будівельні норми і правила (БНіП) — нормативні документи, що встановлюють вимоги до функціонального призначення, ергономічних властивостей, надійності та безпеки будівель, споруд або їх окремих елементів.

БНіПи можуть застосовуватися експертами при проведенні комплексної товарної експертизи у тих випадках, коли технологічні особливості виробничих приміщень або сховищ (складів) можуть певним чином вплинути на основні характеристики товарів. Наприклад, недотримання мінімально припустимих відстаней від стін, опалювальних або охолоджувальних приладів може стати причиною погіршення споживчих властивостей, товарних втрат. Недотримання вимог з гідроізоляції складів може призвести до відмокання товарів.

Класифікатори техніко-економічної інформації необхідні експертам для того, щоб правильно групувати товари, які підлягають товарній експертизі. Крім того, якщо на маркуванні або в товаросупровідних документах (ТСД) зазначений код ЗКП, то експерт повинен ідентифікувати товар і зіставити його фактичну асортиментну належність з кодом ЗКП і кодом, зазначеним у ТСД.

В експертних організаціях повинні бути Загальнодержавні класифікатори промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП) та послуг населенню (ЗКПН).

Докладно питання про загальнодержавні класифікатори розглянуто у дисципліні "Державна система стандартизації".

Нормативні документи в сфері торгівлі представлені Правилами торгівлі (продажу), Правилами з охорони праці, Типовими положеннями з експлуатації контрольно-касових машин, затвердженими постановами Уряду України, методичними рекомендаціями, методиками, нормами, розробленими і затвердженими міністерствами та відомствами. Нормативні документи, затверджені постановами Уряду, мають статус регламентів і є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості. Інші НД носять рекомендаційний характер.

Експерти, що здійснюють експертизу споживчих товарів, а також послуг роздрібної торгівлі, повинні знати й вміти застосовувати ці документи. Перелік Правил торгівлі та інших НД, що регламентують торговельну діяльність, приведений у додатку 3.

На даний час затверджені нові Правила продажу окремих видів товарів.

Ці правила розроблені на основі Закону України "Про захист прав споживачів" від 01.12.2005 р. №3161-IV, регулюють відносини між продавцем і покупцем під час продажу товарів. Відповідно до основних положень Правил торгівлі продавець зобов'язаний:

- мати необхідні нормативні документи й дотримувати наведених у них вимог;

- підтверджувати при реалізації сертифікацію товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, одним з перерахованих технічних документів (оригінал сертифіката, його засвідчена копія, товаросупровідні документи, оформлені на підставі оригіналу або його засвідченої копії);

- доводити до відома покупця необхідну інформацію про торговельну організацію, товар і надані послуги, у тому числі про порядок повернення або обміну товарів споживачем.

Окремі розділи Правил торгівлі регламентують основні операції перед реалізаційної підготовки та порядок продажу нижче перерахованих товарів: хліба та хлібобулочних виробів, м'ясних і молочних продуктів, яєць, маргарину, рибної продукції, а також тканин, одягу, хутряних товарів, взуття, теле-, радіотоварів, електропобутових, парфюмерно-косметичних товарів, автомототранспортних засобів, причепів, номерних агрегатів, виробів з дорогоцінних металів і коштовних каменів.

З введенням нових Правил продажу окремих видів товарів втрачають силу нормативні документи, що діяли раніше: Правила продажу хутряних і ювелірних виробів, Правила продажу автомототранспортних засобів. Лише для алкогольної продукції, як і раніше діють Правила роздрібної торгівлі алкогольною продукцією на території України, затверджені постановою Уряду України від 01.02.2005 р. № 28, у яких приведений перелік напоїв, що відносяться до алкогольної продукції, зазначено обов'язковість наявності ліцензії на роздрібну торгівлю цією продукцією, а також ряду нормативних і технічних документів (гігієнічного висновку або сертифікатів, товаротранспортних документів, у тому числі копії довідок до вантажної митної декларації для імпортної продукції). Інформація про наявність зазначених документів повинна надаватися покупцеві на його вимогу. Відомості про продавця та товар торговельна організація повинна повідомляти покупцям у доступній і наочній формі.

У Правилах регламентуються заборони й обмеження в сфері роздрібної реалізації алкогольної продукції:

- заборона на реалізацію за відсутності ліцензії, а також напоїв міцністю більше, ніж 28% у дрібно роздрібній мережі;

- обмеження територіальної сфери дії ліцензії;

- обмеження реклами алкогольної продукції.

Експерт, що проводить експертизу алкогольних напоїв, повинен враховувати зазначені норми.

У Правилах наведений порядок ліцензування роздрібної торгівлі алкогольною продукцією, що одержав розвиток у Положенні про ліцензування роздрібної торгівлі алкогольною продукцією. Однією з його норм є проведення незалежної експертизи. При цьому витрати, пов’язані з оплатою праці експертів, не включаються у фіксовану ліцензійну плату й оплачуються окремо при розгляді заяви.

При проведенні такої незалежної експертизи необхідно, крім Правил роздрібної торгівлі алкогольною продукцією та Положення про ліцензування роздрібної торгівлі алкогольною продукцією, затверджених постановою Уряду України від 01.02.2005 р. № 28, керуватися Законом України "Про державне регулювання виробництва й обороту етилового спирту й алкогольної продукції".

Поряд із зазначеними, у практиці експертної роботи можуть бути використані:

- Правила продажу товарів за зразками, що регулюють порядок продажу товарів за зразками, а також надання пов'язаних з цим торговельних послуг;

- Правила продажу громадянам товарів тривалого користування в кредит, у яких установлений порядок продажу товарів у кредит і зразковий перелік товарів тривалого користування, що рекомендуються дляпродажу в кредит;

- Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, згідно з якими цей вид торгівлі здійснюється на підставі договору комісії між комісіонером і комітентом, у тому числі приймання на комісію, продаж і уцінка нових товарів і тих, що були вжитку, визначення продажної ціни, порядок розрахунку комісіонера з комітентом;

- Правила з охорони праці на підприємствах роздрібної й оптової торгівлі регламентують організаційні та правові умови охорони праці, основні вимоги до безпеки, у тому числі санітарно-гігієнічної, при виробництві, експлуатації устаткування тощо, надання лікарської допомоги при нещасних випадках.

Нормативні документи в галузі транспортування товарів використовуються при проведенні товарознавчої експертизи якості товарів, оскільки їх приймання здійснюється відповідно до документів, затверджених транспортними міністерствами і відомствами. До них відносяться:

- Транспортний статут залізниць України;

- Правила перевезення швидкопсувних вантажів залізничним транспортом;

- Кодекс торговельного мореплавання;

- Статут внутрішнього водного транспорту;

- Повітряний кодекс України;

- Статут автомобільного транспорту України.

У цих НД регламентуються умови й терміни перевезення вантажів відповідними транспортними засобами. Найбільш деталізовані положення за умовами і термінами транспортування містяться в Правилах перевезення швидкопсувних вантажів. Експерт повинен знати і дотримуватися встановлених у цих НД вимог до перевезення вантажів, якщо він бере участь в експертизі товарів, що підлягають тривалому транспортуванню.

В експертній діяльності використовуються організаційно-методичні документи в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, а також експертизи товарів.

Організаційно-технічний документ (ОТД) — документ, що встановлює основного правила у даній системі й затверджений компетентним органом.

ОТД є складовою частиною сукупності документів, що входять у систему. У галузі стандартизації ОТД відносяться до Державної системи стандартизації (ДСС), у галузі метрології — до Державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), у галузі сертифікації — до Системи сертифікації ДСТ, у галузі експертизи — до Системи "ТПП ЕКСПЕРТ". ОТД перших трьох систем затверджуються Держстандартом і реєструються в Міністерстві Юстиції, ОТД з експертизи затверджуються Торговельно-промисловою палатою.

Технічні документи, на відміну від нормативних документів,містять конкретні характеристики товарів і(або) товарних партій, за допомогою яких до зацікавлених суб'єктів доводиться необхідна інформація про асортимент, якість, кількість і ціну, а іноді й про правила експлуатації або використання. Ця інформація має характер констатації, стосується конкретної партії і(або) пакувальної одиниці і(або) одиничного екземпляра товару.

Технічний документ (ТД) — документ, що міститьконкретну інформацію про характеристики товару, необхідні для його ідентифікації в процесі руху товарів.

Основне призначення цього документа — забезпечення ідентифікації та простежуваності товарів і(або) товарних партій на всіх етапах руху товарів. Це полегшує роботу експерта, коли при виявленні нестандартних товарів необхідно встановити причини виникнення дефектів, а у випадку виявлення критичних дефектів і вилучити товари конкретної товарної партії.

Технічні документи поділяються на товаросупровідні, експлуатаційні та проектно-конструкторські. Ступінь їх застосовності залежить від виду товарної експертизи. Так, при експертизі товарних партій за кількістю та якістю керуються в першу чергу товаросупровідними документами. При експертизі товарів тривалого користування, що повертає споживач, велика увага приділяється експлуатаційним документам для виявлення дотримання правил експлуатації. Експертиза нових товарів найчастіше починається з експертизи проектно-конструкторських документів.

Більш докладно ці технічні документи розглянуті в підручнику "Товарознавство споживчих товарів: теоретичні основи", а також у книзі "Засобу інформації про товари".

При проведенні товарної експертизи експерт вивчає й аналізує інформацію, що міститься в усіх товаросупровідних документах (ТСД): кількісних (накладних, забірних або маршрутних листах); якісних (сертифікатах відповідності, країни походження, гігієнічних, фітосанітарних, карантинних, заявах-деклараціях, посвідченнях якості, протоколах випробувань, актах списання); розрахункових (рахунках-фактурах, рахунках, чеках) комплексних (товаротранспортних або залізничних накладних).

Експерт може використовувати як окремі ТСД, так і їх сукупність (масиви), звернувши при цьому особливу увагу на наявність обов'язкових документів: сертифікатів відповідності, товаротранспортних накладних, у разі потреби — посвідчень якості, а дляімпортних товарів — сертифіката країни походження, довідки (або її копії) до вантажної митної декларації.

У ряді випадків товарна експертиза може здійснюватися тільки на підставі товаросупровідних документів. Необхідність у такій документальній експертизі виникає, коли товар уже відсутній (реалізований, спожитий, зіпсований, втрачений під час транспортування, знаходиться поза межами досяжності експертів). При цьому товарна експертиза зводиться до аналізу інформації, отриманої з ТСД, а також інших прямих і непрямих джерел інформації.

Інформація, що міститься в цих документах, повинна ретельно аналізуватися та перевірятися шляхом зіставлення з дублюючою її інформацією в експлуатаційних документах, а також на маркуванні.

Технологічні документи призначені для передачі та зберігання інформації про технологічні процеси з розробки, виробництва, зберігання та транспортування продукції.

Технологічний документ — документ, що міститьопис рецептур, конструкцій, технологічних процесів, характерних для різних етапів життєвого циклу продукції і(або) послуги.

До технологічних документів, надзвичайно важливих для роботи експертів, відносяться збірники виробничих рецептур (у громадському харчуванні — збірники рецептур кулінарних страв), технологічні інструкції з виробництва продукції, а також інструкції зі зберігання товарів окремих груп, інструкції з приймання товарів з кількістю та якістю, інструкції з застосування норм природних втрат. Особливе місце займають інструкції з проведення експертизи споживчих товарів.

Технологічні документи доповнюють і конкретизують нормативні документи. Так, інструкції зі зберігання доповнюють відповідні стандарти на методи зберігання або загальні технічні умови стандартів на продукцію (розділ: зберігання). На відміну від стандартів у інструкціях докладно встановлюються режими, способи розміщення та терміни зберігання не тільки окремих видів, але й сортів товарів.

Інструкції зі зберігання використовуються експертами у випадках, коли об'єктом експертизи є товари після тривалого зберігання, у результаті якого вони зазнали значних кількісних і якісних змін.

Під час товарознавчої експертизи широко використовуються інструкції з приймання товарів за кількістю та якістю поряд з відповідними статтями Цивільного кодексу України у тій їх частині, що не суперечить чинному законодавству.

Маркування. Воно відноситься до найважливіших засобів інформації про товари, тому широко застосовується при проведенні товарних експертиз.

Маркування — текст, умовні позначки або малюнок, які наносять на упакування і(або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей та доведення цієї інформації до споживача.

Для експертів найбільш важливою є ідентифікуюча функція маркування, тому що саме з ідентифікації товару починається його експертна оцінка. При цьому експерт виявляє відповідність найменування товару його асортиментній належності, зазначеній на маркуванні й у ТСД. Під час подальших досліджень експерт може встановити відповідність інших характеристик (сорту, маси нетто тощо), якщо цього потребують мета і завдання експертизи.

Маркування містить основну, комерційну та споживчу інформацію, причому перші два види інформації наявні восновному на виробничому маркуванні. Вимоги до інформації на виробничому маркуванні відносяться до обов'язкових, що регламентується Законом України "Про стандартизацію", а також стандартами на пакування та маркування продукції однорідних груп.

При аналізі маркування експерт звертає увагу головним чином на основну інформацію, призначену для всіх зацікавлених суб'єктів комерційної й експертної діяльності, включаючи і споживачів, а також на комерційну інформацію для виробників і продавців. Споживча інформація, призначена для споживачів, розглядається експертом тільки при проведенні окремих видів товарної експертизи, наприклад під час експертизи нових товарів або експертизи, необхідність в якій обумовлена претензіями або скаргами споживачів.

Вирішальне значення при експертній оцінці товарів мають такі елементи маркування, як текст та умовні позначки. Малюнок, як правило, не має особливого значення під час експертизи маркування.

У ряді випадків у експерта виникає необхідність перевірити відповідність відомостей на маркуванні встановленим вимогам стандартів.

Текст виробничого маркування повинен бути доступним для прочитання. З 1 травня 1997 р. маркування імпортних харчових продуктів повинна бути на українській мові мовою. Ця вимога встановлюється Правилами, що регламентують наявність на продуктах харчування, ввезених в Україну.

Стосовно імпортних непродовольчих товарів діє Закон України "Про захист прав споживачів", що зобов'язує продавця надавати інформацію споживачеві українською мовою. Це означає, що виробник і(або) продавець зобов'язані зробити переклад тексту маркування на українську мову і повідомити його споживачеві будь-яким доступним способом. При проведенні товарної експертизи або замовник надає в експертну організацію разом із заявкою переклад маркування, або за погодженням цей переклад можуть виконати експерти за рахунок замовника.

Крім тексту, експерт при аналізі маркування повинен уміти розшифровувати умовні позначки або інформаційні знаки.

Особливо важливо, щоб експерт звертав увагу на ідентифікаційні коди країни-виробника, регіону походження або кодування товару, а також на шифри. Для розшифровки експерти можуть використовувати такі джерела інформації:

- класифікатор країн світу;

- довідник кодів суб'єктів України;

- перелік номерів для ветеринарних клейм, штампів у суб'єктах у складі України, наданих Головним управлінням ветеринарії Мінсільгоспу України;

- шифри державних інспекцій пробірного нагляду, що діють на території України.

Експерт повинен знати, що в маркуванні товарів на штрих-кодах відсутні відомості про країну-виробника. Перші цифри позначають країну, в якій знаходиться банк даних про штрих-код. Розшифровка іншої інформації, що міститься в штрих-кодах, у разі потреби повинна бути надана експертові виробником, посередником або продавцем.

Під час експертизи товарних партій експерт працює в основному з виробничим маркуванням, за допомогою якого він може встановити належність кожного одиничного екземпляра товару до конкретної партії, якщо ідентифікаційні відомості (найменування товару, виробника, дата випуску) нанесені на маркування. На відміну від ТСД виробниче маркування, якщо воно відповідає встановленим вимогам Державних стандартів, дозволяє з більшою вірогідністю довести належність товару до певної товарної партії.

Торговельне маркування для експертизи товарів використовується нечасто. Торговельне маркування, носіями якого є товарні й касові чеки, призначене для підтвердження факту купівлі товару в конкретному магазині й у визначений термін. Чеки є підставою для розгляду скарг покупців якості придбаного товару, вони також потрібні при поверненні або обміні товару у випадках, регламентованих Законом України "Про захист прав споживачів".

Спеціальна література. У професійній і спеціальній підготовці експертів вона відіграє велику роль. Крім того, вона використовується у разі потреби в процесі підготовки та проведення експертної оцінки.

Спеціальна література — видання, призначене для доведення професійної інформації до зацікавлених користувачів.

Спеціальна література залежно від характеру інформації поділяється на різновиди: навчальна, наукова й довідкова. Кожний із зазначених видів може в повному обсязі або частково використовуватися в експертній діяльності.

Навчальна література — видання, основний зміст якого складає навчальна інформація з елементами наукової та довідкової інформації. Розрізняють підручники та навчальні посібники.

Підручники — видання, що містять у повному обсязі навчальну інформацію відповідно до вимог затверджених програм.

Навчальні посібники — видання, які містять навчальну інформацію з окремих тем програми, що доповнює підручник або має самостійний характер. Для навчальної літератури характерне використання дидактичних принципів, засобів і методів.

Інформація, включена в навчальну літературу, може містити обов'язкові норми, правила, характеристики, якщо вона базується на законах, інших правових актах і нормативних документах. Крім того, у навчальній літературі може бути наведена фактична констатуюча або аналітична інформація, що має рекомендаційний (не обов'язковий) характер. Посилання у висновках на навчальну інформацію не можуть служити переконливою підставою для аргументації рішення експертів, тому що іноді відбивають думка авторів підручника. Виняток становлять елементи наукової інформації, об'єктивність якої підтверджена дослідженнями з відповідними посиланнями.

Наукова література — видання, основний зміст якого представлений науковою або науково-практичною інформацією. Наукова література може бути чотирьох типів: наукові монографії, науково-практичні посібники, наукові публікації в періодичних виданнях, наукові звіти.

Наукові монографії містять інформацію про теоретичні й експериментальні дослідження автора або колективу авторів. Вони призначені для пропаганди передових науково-технічних досягнень у певній галузі знань.

Науково-практичні посібники — видання, що містять інформацію про практичний досвід з його науковим обґрунтуванням.

Наукові публікації — наукова або науково-практична інформація у вигляді статей або тез у періодичних виданнях.

Наукові звіти — видання на правах рукопису, що містять інформацію про результати проведеної науково-дослідної роботи.

Науковій літературі притаманне використання методу наукового пізнання.

Інформація, викладена в науковій літературі, для експертів має рекомендаційний характер. Однак наведені в науково-практичній літературі норми, правила, характеристики, регламентовані законами, підзаконними актами та нормативними документами.

Для товарної експертизи може використовуватися навчальна й наукова література в галузі товарознавства, стандартизації, метрології, сертифікації, експертизи, організації торгівлі.

Довідкова література — видання прикладного, практичного характеру, що має систематичну структуру або побудовану за алфавітом заголовних статей. Вона містить основну й додаткову довідкову інформацію в певній галузі професійних знань. Поділяється на п'ять типів: довідники, словники, енциклопедії, каталоги, покажчики.

Довідник — видання, що містить довідкову інформацію в певному систематичному порядку.

Для товарної експертизи використовуються товарні довідники або довідники товарознавця, а також адресні довідники різних організацій виробників, посередників, продавців, експертних, контрольних організацій, випробувальних лабораторій, органів з сертифікації. Як приклад можна навести "Довідник товарознавця продовольчих товарів" і "Довідник товарознавця непродовольчих товарів", а також довідники "Взуття", "Одяг", розроблені й видані Комінформом.

Словник — довідкове видання, що містить визначення або характеристику термінів у певній галузі знань.

Словник на відміну від довідника побудований за алфавітом заголовних статей і містить короткий опис певних термінів і понять у конкретній галузі. У 40-х роках ХХ століття був виданий багатотомний "Товарний словник".

Енциклопедія — наукове або науково-популярне довідкове видання, що містить звід знань з усіх (універсальна Е.) або окремих (галузева Е.) галузей знань. Як і словник, вона побудована за алфавітом термінів, що охоплюють багато галузей професійних і загальнолюдських знань. У галузі товарознавства й експертизи товарів енциклопедії до цього часу не створені.

Каталог — довідкове видання, що містить перелік об'єктів (товарів, послуг тощо) у порядку, що полегшує їх пошук. У практиці експертної діяльності використовуються різні каталоги товарів народного споживання, вироблених і реалізованих в окремих галузях і(або) організаціях (фірмах).

Покажчики — довідкові видання, що містять перелік об'єктів (документів, літератури тощо) з реєстраційними номерами або іншими необхідними відомостями (наприклад, стислими описами). У роботі експерти найчастіше користуються покажчиками державних і галузевих стандартів. Для пошуку необхідної літератури рекомендується використовувати бібліографічні покажчики.

⇐ Предыдущая 12