Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Організаційно-правові засади впровадження та функціонування системи медичного страхування населення.




МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Текст лекції на тему:

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ.

 

м. Івано-Франківськ

 

 

Актуальність теми: В умовах реформування економіки і системи охорони здоров’я України питання переходу до страхової медицини (СМ), або впровадження її елементів займають суттєве місце, що вимагає відповідних знань студентів.

Мета лекції: Знати визначення, соціальну і економічну суть соціальної медицини, форми, можливі організації обов’язкового і добровільного медичного страхування (ОМС, ДМС), основні документи, що повинні регламентувати МС, елементи страхової медицини, їх взаємодію, систему контролю якості.

 

 

План лекції:

1. Місце системи медичного страхування у системах ОЗ.

2. Визначення медичного страхування (МС) і страхової медицини.

3. Історія розвитку медичного страхування в світі.

4. Організаційно-правові умови соціальної медицини і МС.

4.1. Законодавча база.

4.2. Мережа і структура медичних закладів.

4.3. Економічні аспекти МС.

4.4. Страхові організації.

4.5. Система контролю якості в МС.

5. Взаємодія елементів МС.

6. Перспективи розвитку МС і СМ в Україні.

 

На сьогодні в світі в класичному варіанті є 3 вихідних типи системи охорони здоров’я:

1. Державна система або система Бевериджа, яка спрямована на здійснення повноцінної профілактики та лікування, доступних кожному громадянину країни без винятку. Вона фінансується з державних джерел фінансування.

2. Система, що базується на всеохоплюючому здоров’я або система Отто Бісмарка і опирається на використання переважно страхових засобів для захисту працюючого населення при нещасних випадках, захворювання та інших видах непрацездатності, а також при настанні старості.

3. Ринкова або приватна система охорони здоров’я. Вона визначається різноманітними пропорціями поміж коштами державного бюджету, медичного страхування і медичними послугами, що сплачуються пацієнтами безпосередньо.

Страхування – це система економічних взаємовідносин, при яких є можливість відшкодувати наслідки. Плата залежить від ймовірності наступлення страхового ризику.

Страхова медицина (СМ)- це система товарно-ринкових відносин в галузі охорони здоров’я, де товаром виступає оплачувана конкурентноспроможна гарантована якісна і достатня за обсягом медична послуга, провокована ризиком для здоров’я, а „покупцем” її може бути держава, група людей або фізичні особи, які знаходяться в умовах ризику для здоров’я.

Медичне страхування (МС) – це система організаційних та фінансових заходів щодо забезпечення діяльності страхової медицини. Тобто, це вид соціального страхування здоров’я населення (форма соціального захисту інтересів населення в галузі здоров’я), що забезпечує оплату медичного обслуговування застрахованих медичними товариствами в межах програм надання медичної допомоги за рахунок відповідних фондів.

Мета медичного страхування і страхової медицини – гарантувати громадянам при виникненні страхового випадку (захворювання, вагітність та ін.) право на отримання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів та фінансування необхідних заходів.

Принципи страхової медицини в світі:

1. Надання населенню високоякісної доступної медичної допомоги.

2. Соціальна солідарність: “Багатий платить за бідного, молодий – за старого, здоровий – за хворого”.

3. Вільний вибір лікаря пацієнтом.

4. Стимулювання здорового способу життя у пацієнтів.

5. Поворотність коштів.

6. Конкретна відповідальність посадових осіб за стан охорони здоров’я за рахунок децентралізації системи фінансування і управління.

7. Високий рівень соціальної безпеки і задоволення.

8. Прозорість концепції охорони здоров’я.

9. Достатнє фінансове забезпечення системи охорони здоров’я.

Основні завдання медичного страхування:

1. Посередницька діяльність в організації та фінансуванні страхових програм надання медичної допомоги населенню.

2. Контроль за обсягом та якістю виконання страхових медичних програм лікувально-профілактичними та соціальними закладами і окремими приватними лікарями.

3. Розрахунок з медичними, соціальними установами та приватними лікарями за виконану роботу згідно з угодою через страхові фонди (медичні організації), які формуються за рахунок грошових внесків підприємств, закладів, організацій, громадян.

Джерела фінансування:

Фінансування в страховій медицині це:

§ державний бюджет;

§ відрахування підприємств та організацій;

§ оплата медичних послуг приватними особами за додаткові послуги по страхуванню здоров’я.

Організаційно- правові умови та елементи страхової медицини:

1. Нормативно- правове забезпечення (закони про соціальне страхування, про медичне страхування та механізми його фінансування (або окремих програм),про охорону здоров’я, про форми організації праці, статути страхових кас.

2. Мережа і структура ліцензованих та акредитованих медичних закладів (приватних лікарів), які здійснюватимуть медичну допомогу.

3. Розробка економічних питань МС і СМ та наявність прейскуранту цін на медичні послуги.

4. Реальне функціонування демонополізованої банківсько-страхової системи.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...