 |
Організаційно-правові засади впровадження та функціонування системи медичного страхування населення.
|
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Текст лекції на тему:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ.
м. Івано-Франківськ
Актуальність теми: В умовах реформування економіки і системи охорони здоров’я України питання переходу до страхової медицини (СМ), або впровадження її елементів займають суттєве місце, що вимагає відповідних знань студентів.
Мета лекції: Знати визначення, соціальну і економічну суть соціальної медицини, форми, можливі організації обов’язкового і добровільного медичного страхування (ОМС, ДМС), основні документи, що повинні регламентувати МС, елементи страхової медицини, їх взаємодію, систему контролю якості.
План лекції:
1. Місце системи медичного страхування у системах ОЗ.
2. Визначення медичного страхування (МС) і страхової медицини.
3. Історія розвитку медичного страхування в світі.
4. Організаційно-правові умови соціальної медицини і МС.
4.1. Законодавча база.
4.2. Мережа і структура медичних закладів.
4.3. Економічні аспекти МС.
4.4. Страхові організації.
4.5. Система контролю якості в МС.
5. Взаємодія елементів МС.
6. Перспективи розвитку МС і СМ в Україні.
На сьогодні в світі в класичному варіанті є 3 вихідних типи системи охорони здоров’я:
1. Державна система або система Бевериджа, яка спрямована на здійснення повноцінної профілактики та лікування, доступних кожному громадянину країни без винятку. Вона фінансується з державних джерел фінансування.
|
|
|
2. Система, що базується на всеохоплюючому здоров’я або система Отто Бісмарка і опирається на використання переважно страхових засобів для захисту працюючого населення при нещасних випадках, захворювання та інших видах непрацездатності, а також при настанні старості.
3. Ринкова або приватна система охорони здоров’я. Вона визначається різноманітними пропорціями поміж коштами державного бюджету, медичного страхування і медичними послугами, що сплачуються пацієнтами безпосередньо.
Страхування – це система економічних взаємовідносин, при яких є можливість відшкодувати наслідки. Плата залежить від ймовірності наступлення страхового ризику.
Страхова медицина (СМ)- це система товарно-ринкових відносин в галузі охорони здоров’я, де товаром виступає оплачувана конкурентноспроможна гарантована якісна і достатня за обсягом медична послуга, провокована ризиком для здоров’я, а „покупцем” її може бути держава, група людей або фізичні особи, які знаходяться в умовах ризику для здоров’я.
Медичне страхування (МС) – це система організаційних та фінансових заходів щодо забезпечення діяльності страхової медицини. Тобто, це вид соціального страхування здоров’я населення (форма соціального захисту інтересів населення в галузі здоров’я), що забезпечує оплату медичного обслуговування застрахованих медичними товариствами в межах програм надання медичної допомоги за рахунок відповідних фондів.
Мета медичного страхування і страхової медицини – гарантувати громадянам при виникненні страхового випадку (захворювання, вагітність та ін.) право на отримання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів та фінансування необхідних заходів.
Принципи страхової медицини в світі:
1. Надання населенню високоякісної доступної медичної допомоги.
2. Соціальна солідарність: “Багатий платить за бідного, молодий – за старого, здоровий – за хворого”.
|
|
|
3. Вільний вибір лікаря пацієнтом.
4. Стимулювання здорового способу життя у пацієнтів.
5. Поворотність коштів.
6. Конкретна відповідальність посадових осіб за стан охорони здоров’я за рахунок децентралізації системи фінансування і управління.
7. Високий рівень соціальної безпеки і задоволення.
8. Прозорість концепції охорони здоров’я.
9. Достатнє фінансове забезпечення системи охорони здоров’я.
Основні завдання медичного страхування:
1. Посередницька діяльність в організації та фінансуванні страхових програм надання медичної допомоги населенню.
2. Контроль за обсягом та якістю виконання страхових медичних програм лікувально-профілактичними та соціальними закладами і окремими приватними лікарями.
3. Розрахунок з медичними, соціальними установами та приватними лікарями за виконану роботу згідно з угодою через страхові фонди (медичні організації), які формуються за рахунок грошових внесків підприємств, закладів, організацій, громадян.
Джерела фінансування:
Фінансування в страховій медицині це:
§ державний бюджет;
§ відрахування підприємств та організацій;
§ оплата медичних послуг приватними особами за додаткові послуги по страхуванню здоров’я.
Організаційно- правові умови та елементи страхової медицини:
1. Нормативно- правове забезпечення (закони про соціальне страхування, про медичне страхування та механізми його фінансування (або окремих програм),про охорону здоров’я, про форми організації праці, статути страхових кас.
2. Мережа і структура ліцензованих та акредитованих медичних закладів (приватних лікарів), які здійснюватимуть медичну допомогу.
3. Розробка економічних питань МС і СМ та наявність прейскуранту цін на медичні послуги.
4. Реальне функціонування демонополізованої банківсько-страхової системи.
|
|
|
II. Основні види страхування в ЗЕД
OOWriter: Впровадження рисунків
А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.
А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
А. Системи з коротким ходом ствола
А.1 Системи та способи утримання птиці.
Авіаційне страхування
Автомобільне страхування
Адаптивні системи регулювання (АСР)
Алгоритм імітації роботи обчислювальної системи з терміналами.
