Довгостроковий прогноз
1. Приймаємо такі метеоумови: - швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с; - температура повітря t = +20 оС; - СВСП – інверсія. 2. Ступінь заповнення ємності на момент аварії – 70%, тобто 8*0,7 = 5,6 т. 3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12). За інтерполяцією Г = (9,9-6,45)/5*0,6+6,45 = 6,864 км. 4. Оскільки вилив здійснюється «вільно», поправку на обвалування ємності (табл. 1) не застосовуємо. · Примітка. Якщо ємність обвалована, слід зменшити табличне значення глибини Г, поділивши її на величину відповідного коефіцієнта з табл. 1. 5. За картою визначаємо, що за 2 км від станції розташована сільська забудова, котра стримує розповсюдження хмари і має протяжність за напрямком вітру 1,72 км. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр сільської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3 рази. Тоді: Г = 6,864 – 1,72/3 = 6,29 км. · Примітка. Якщо ширина перешкоди Шп для розповсюдження отруйної хмари (забудови, лісового масиву) перевищує глибину Г, визначену для відкритої місцевості (в даному випадку 6,864 км), до розрахунку слід брати ширину цієї перешкоди Шп = Г) 6. Визначаємо ширину ПЗХЗ: ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·6,290,6 = 0,31 км. 7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 6,29 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 6,29 км і шириною 0,9 км. 8. Визначаємо площу ЗМХЗ за формулою (1) SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-36,292·360 = 124 км2. 9. Площа ПЗХЗ за формулою (2) SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·6,292·40,2 = 4,23 км2. 10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в осередку ураження – ПЗХЗ: N = 2995*4,23 = 12668 чол.
Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (12668/2 = 6334 чол.), а решта – 6334 чол. – на вулицях (відкрита місцевість). За умовами задачі лише 5% людей, що потрапляють в осередок ураження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), тобто 6334*0,05 = 317 осіб намагатимуться собі допомогти на вулицях і 317 осіб – перебуваючи в будинках. Решта 6334*0,95 = 6017 осіб на вулиці і 6017 осіб у будинках – самі собі допомогти не зможуть. 11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості: · без ЗІЗ (100%) – 6017 чол., · у простіших ЗІЗ (50%) – 317*0,5 = 158 чол. У будівлях: · без ЗІЗ (50%) – 6017*0,5 = 3008 чол., · у простіших ЗІЗ (30%) – 317*0,3 = 95 чол. Таким чином, загальна кількість постраждалих 6017+158+3008+95 = 9278 чол. Структура втрат серед постраждалих може розподілятися таким чином: · легкі ушкодження (25%) – 9278*0,25 = 2320 чол.; · ушкодження середньої тяжкості (40%) – 9278*0,4 = 3711 чол.; · смертельні ушкодження (35%) – 9278*0,35 = 3247 чол.
Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:
12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 2 км від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 2/5 = 0,4 год. = 24 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.
13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 сірчаний ангідрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,5 год.
Читайте также: Аварійне прогнозування Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|