Розрахунок природного освітлення
Освітленість робочої поверхні всередині приміщення створюється кількома складовими (рис. 3.6), що можна представити наступним рівнянням: Eвн = Eз+ Eв +Eб, (3.5) де Ез – освітленість, яка створюється дифузним світлом неба, що потрапляє через світловий отвір безпосередньо на робочу поверхню; Ев – освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від стін, стелі, підлоги; Еб — освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від будівлі, що стоїть навпроти вікна. Рис. 3.6. Схема складових освітленості всередині приміщення Якщо навпроти вікна немає будівлі, то Еб= 0, в той же час дерева, будівлі, що розташовані навпроти вікна з південної сторони, можуть його затіняти, зменшуючи тим самим загальну освітленість робочої поверхні. При розрахунку природного освітлення необхідно враховувати вci три складові освітленості. Попереднії розрахунок природного освітлення полягає у визначені площі світлових прорізів за формулами: при односторонньому освітленні приміщення ; (3.6) при верхньому освітленні
, (3.7) де SВ – площа вікон; SП – площа підлоги; еН – нормоване значення КПО; К3 – коефіцієнт запасу (для виробничих приміщень К3 =1,3 – 1,5); ηВ – світова характеристика вікон (визначається за табл. 3.4); КБУД – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, які розташовані навпроти (визначається за табл. 3.5); τ3 – загальний коефіцієнт світлопропускання; r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення; SЛ – площа ліхтарів; ηЛ – світлова характеристика ліхтарів (визначається за табл. СНиП II-4-79);
КЛ – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря (визначається за табл. СНиП П-4-79). Т а б л и ц я 3.4 Значення світлової характеристики вікон (ηВ) при боковому освітленні (рис. 3.7 а)
Рис. 3.7. Природне бокове ocвiтлення приміщення: а – світлова характеристика вікна; б – затінення вікна будівлею
Т а б л и ц я 3.5 Значення КБУД залежно від відношення відстані між протилежними будівлями D до висоти карнизу протилежного будинку над підвіконником Н (рис. 3.7 б)
Загальний коефіцієнт світлопропускання визначається за формулою: τЗ = τ1τ2τ3τ4τ5, (3.8) де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу (визначається за табл. 3.6); τ2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі (визначається за табл. 3.6); τ3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях (при боковому освітленні τ3=1; при верхньому – τ3 = 0,8 – 0,9); τ4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях (визначається за табл. 3.6); τ5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9).
Значення коефіцієнта r1 визначається за табл. 3.7 залежно від параметрів приміщення та середнього коефіцієнта відбиття ρСР стелі, стін, підлоги, який визначається за формулою:
, (3.9)
де ρстелі, ρстін, ρпідлоги – відповідні коефіцієнти відбиття;
Sстелі, Sстін, Sпідлоги – відповідні площі поверхонь.
Визначені за допомогою розрахунку розміри світлових прорізів допускається змінювати на (+ 5), (– 10)%. Т а б л и ц я 3.6 Значення коефіцієнтів τ1, τ2, τ4
Продовження таблиці 3.6
Та б л и ц я 3.7 Значення коефіцієнта r1
П р и м i т к а: В – глибина приміщення; h – висота від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна; l – відстань розрахункової точки до зовнішньої стіни. Т а б л и ц я 3.8 Орієнтовані значення коефіцієнтів відбиття ρ поверхонь інтер’єру приміщення
Т а б л и ц я 3.9 Орієнтовані значення коефіцієнтів відбиття стелі (ρстелі) та стін (ρстін)
Т а б л и ц я 3.10 Коефіцієнти відбиття ρ поверхонь з різним кольоровим пофарбуванням
Приклад 3.1. Розрахувати бокове одностороннє природнє освітлення для виробничої дільниці (крила будівлі) з розмірами L×B = 108 × 9 м i висотою Н = 3,2 м; висота робочої поверхні hР = 0,7 м. Будівля знаходиться в місті Києві (IV світловий пояс) i навпроти вікон дільниці, що зорієнтовані на захід, немає затіняючих об’єктів. У виробничій діяльностівиконуються роботи середньої точності.
Необхідна площа вікон визначається за формулою:
Визначимо спочатку необхідні для розрахунку значення. Нормоване значення КПО знайдемо, скориставшись табл. 3.1 та 3.3:
.
Приймаємо коефіцієнт запасу К3=1,3. Значення світлової характеристики вікон ηВ визначається відношеннями L/B = 108/9 = 12 та B/h = 9/2,1 = 4,3 (рис. 3.7 а). За табл. 3.4 знаходимо ηB= 9. Площа підлоги виробничої дільниці становить Sn = 972 м2. Оскільки вікна не мають світлозахисних пристроїв i виготовлені з подвійних дерев'яних рам, в яких вставлено віконне листове скло, то за знайденими в табл. 3.6 значеннями визначаємо загальний коефіцієнт світлопропускання вікон:
τЗ = τ1τ2τ3τ4τ5 = .
Визначаємо середній коефіцієнт відбиття приміщення:
.
Порахувавши значення параметрів, що характеризують приміщення B/h= 9/2,1 = 4,3; l/В = 6/9 = 0,66; L/B = 108/9 = 12, за табл. 3.7 визначаємо коефіцієнт r1 = 2,1. Підставивши попередньо знайдені значення визначаємо необхідну площу вікон виробничої дільниці:
.
Вибираємо стандартні вікна з розміром 1,5x1,7 м, тоді площа одного вікна становитиме =2,55 м2. Визначимо необхідну кількість вікон:
.
Приймаємо 49 вікон. Розташування останніх показано на рис. 3.8. Рис. 3.8. Розташування вікон (до прикладу 3.1) ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла та для освітлення приміщень у темний період доби. Від того, наскільки кваліфіковано воно спроектоване залежить безпека праці та самопочуття працівників, продуктивність їхньої праці та якість продукції. Відомо, що раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній i тій же витраті електроенергії підвищує продуктивність праці на 15 – 20%. Разом з тим неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.
Читайте также: IV. Розрахунок евакуації людей з приміщень на випадок пожежі Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|