Ключові терміни і поняття

Закон України «Про страхування» — законодавчий акт, прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р. (останні зміни внесені у 2011 р.). Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) — орган державної виконавчої влади, який здійснює в Україні державний нагляд за страховою діяльністю.

Ліцензія на страхову діяльність — документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має спеціальну форму і містить такі обов'язкові реквізити: повну і скорочену назву страховика та його юридичну адресу; перелік видів добровільного та обов'язкового страхування; назву території, на якій страховик та його філії мають право укладати договори страхування; термін дії, реєстраційний номер і дату видачі ліцензії; підпис керівника Департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур. У разі порушення страхового законодавства ліцензія може бути відкликана.

Страховий нагляд — контроль за діяльністю суб'єктів страхового бізнесу, здійснюваний спеціально уповноваженими на це органами. В Україні функції страхового нагляду покладені на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та його органи на місцях (територіальні управління).

Проблемні питання

1. Що слід розуміти під поняттям «страховий нагляд»?

2. У чому полягає суть поділу правового забезпечення страхування на три рівні?

3. Доведіть, що державне регулювання страхової діяльності дуже важливе для проведення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу у страховому бізнесі на території України.

4. Якими є напрями вдосконалення державної політики у галузі страхування?

5. Чому в умовах ринкової економіки держава формує систему нагляду за діяльністю страхових компаній та інших суб’єктів страхового ринку?

6. У чому полягає призначення та принципи державного антимонопольного регулювання в галузі страхування?

7. З якою метою було проведено перереєстрацію страхових компаній? Проаналізуйте зміни, що сталися після перереєстрації страхових компаній.

8. Які засоби впливу повинна застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, при виявленні таких порушень страхового законодавства:

а) страхова компанія безпідставно відмовила страхувальнику у виплаті страхового відшкодування;

б) страхова компанія здійснює один з видів страхування без ліцензії на нього;

в) страхова компанія помилково зменшила страхове відшкодування на 2 тис. грн.

г) страхова компанія протягом року двічі затримувала надання інформації і один раз подала недостовірну інформацію;

д) страхова компанія двічі не виконала рішення органу нагляду про усунення порушень страхового законодавства.