Розрахунок витрат праці та заробітної плати
⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4 На підставі запланованого обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначається потреба в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд основної (тарифної) і додаткової заробітної плати. При цьому враховуємо те, що у лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями, що входять до складу даної роботи. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлюємо перелік і послідовність операцій, а отже, виконуємо розрахунки по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначаємо комплексну трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати. Наприклад, відведення під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, складається з таких операцій, що нормуються окремо: прорубування граничних візирів, промір візирів, виготовлення і встановлення діляночних стовпів, вибірковий перелік дерев (в молодняках закладання пробних площ), а при проведенні рубань заготівля ділової деревини, дров, хворосту, хмизу. Перелік планових робіт у скороченому наведено в табл. 3.1. В цій таблиці вказуємо в технологічній послідовності назви робіт і операцій та перелічуємо усереднені нормоутворюючі фактори (середній об'єм дерева, відстань трелювання, довжина гонів тощо). В графі 3 вказуюємо заплановані обсяги робіт на прийняту одиницю вимірювання (графа 2) даної операції (обсяг рубки в м3 або в скл.м3, площа догляду в га чи в м). Норми виробітку на ручні і механізовані роботи беремо із додатків 5−10 методичних вказівок. Користуючись нормами виробітку, визначаємо трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях) шляхом ділення обсягу робіт (графа 3) на норму виробітку на машино-зміну (графа 4), коне-день (графа 5) і на людино-день (графа 6).
При плануванні робіт, які будуть виконуватись за допомогою бензопилок, беремо до уваги те, що норми виробітку на ці роботи встановлені на пилко-зміну. У даному разі, потребу в людино-днях обчислюємо шляхом множення кількості пилко-змін на чисельність робітників, які обслуговують бензопилку. Так само розраховуємо і для інших робіт, норми виробітку в яки вказані на машино-зміну. Наприклад, площа механізованої посадки лісових культур становить 112 га, норма виробітку на машино-зміну – 3,1 га, обслуговують лісосадильний агрегат 4 робітників (тракторист, два робітники на садильній машині, один оправщик). Тоді кількість машино-змін становитиме 112: 3,1 = 36.1 м/зм, а людино – днів: 36.1*4 = 144 л/дн. Тарифний фонд заробітної плати (графа 11) визначаємо шляхом множення потрібної кількості людино-днів (графа 9) на середньоденну тарифну ставку. Мінімальні денні тарифні ставки робітників (станом на 1.04.2011 р.) беремо у викладача. Середньоденну тарифну ставку (бригади, ланки) визначають за формулою: , де tсp - середньоденна тарифна ставка робітника, який входить до складу бригади, грн., ∑ − сума тарифних ставок робітників бригади, грн., n − чисельність бригади, яка обслуговує дану машину, осіб.
Крім основної (тарифної) заробітної плати розраховуємо також і додаткову заробітну плату. Вона резервується у складі собівартості і використовується для виплати премій, надбавок, чергових відпусток робітників за час, коли за ними зберігається заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. В курсовому проекті розмір додаткової заробітної плати проектуємо у розмірі 25 % від основної заробітної плати. Повний фонд заробітної плати (графа 13) визначається як сума основної (графа 11) і додаткової (графа 12) заробітної плати.
Від загального розміру витрат на оплату праці за встановленими законодавством нормами здійснюємо відрахування на соціальні потреби, які концентруються в бюджеті країни і використовуються для надання допомоги працівникам за час їх тимчасової непрацездатності, а також для пенсійного забезпечення. Розмір цих відрахувань становить 37,2% від усіх видів заробітної плати (станом на 1.01.2009 р.). Результати вище описаних розрахунків заносимо у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 Розрахунок витрат праці та заробітної плати
Продовження таблиці 3.1
Продовження таблиці 3.1
Продовження таблиці 3.1
Продовження таблиці 3.1
3.2. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту
В таблиці 3.1 паралельно з розрахунком трудовитрат (люд-дні) і заробітної плати робітників обчислюється, якщо це передбачено технологічним процесом виконання робіт, потрібна кількість машино-змін, пилко-змін і коне-днів. На основі цього обчислюємо вартість послуг механізмів і кінного транспорту. Спочатку знаходимо собівартість однієї машино-зміни (тракторо-зміни, пилко-зміни), коне-дня, а потім загальну вартість їх послуг. Експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою механізмів, включають такі основні елементи: амортизація; паливно-мастильні матеріали; запасні частини; допоміжні матеріали; заробітна плата робітників по технічному обслуговуванню; інші витрати. З метою спрощення розрахунків в курсовому проекті приймаємо орієнтовні витрати на утримання окремих машино-змін, наведених в додатку 11. Перемноживши потрібну кількість машино-змін (коне-днів) на собівартість однієї визначаємо витрати на утримання машин і механізмів при виконанні окремої роботи чи операції. Розрахунок вартості послуг механізмів та кінного транспорту подано у табл. 3.2.
Таблиця 3.2 Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту
3.3. Матеріальні витрати
В технологічному процесі виконання окремих робіт використовуються матеріали (садивний матеріал, добрива хімікати, лісоматеріали тощо). Витрати на основі матеріали, придбані на стороні, визначаємо, виходячи з ціни їх придбання (з урахуванням витрат на доставку, навантаження-розвантаження, зберігання), а витрати на основні матеріали власного виробництва − за їх виробничою собівартістю підприємства. Так, при відведенні лісосік під рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, використовуються лісоматеріали для виготовлення діляночних стовпчиків. Об’єм деревини, необхідний для виготовлення діляночних стовпчиків обчислюємо таким чином. Загальна кількість стовпчиків дана у табл. 2.1, тоді знаходимо об’єм одного стовпчика довжиною 1 м і діаметром 16 см. Обчисливши об’єм одного стовпчика, знаходимо загальний обсяг деревини шляхом множення кількості стовпчиків на об’єм одного. Вартість їх обчислюємо за цінами франко-лісосіка (верхній склад), які діють на підприємстві на момент складання курсовою проекту. Так само знаходимо вартість садивного матеріалу по породах помноживши загальний обсяг на ціну одної тисячі сіянців. Розрахунки заносимо у табл. 3.3.
Таблиця 3.3 Розрахунок матеріальних витрат
3.4. Загальновиробничі (цехові) витрати
До загальновиробничих витрат включаються усі види заробітної плати цехового персоналу (в тому числі лісової охорони), відрахування на соціальні потреби та господарські витрати на рівні лісництв (цехів). Розрахунок річної заробітної плати здійснюється за штатним розписом всіх лісництв підприємства та схемою посадових окладів. Величина посадового окладу службовця залежить від його посади, кваліфікації, тривалості роботи за спеціальністю та інших факторів. Оскільки основна заробітна плата в курсовому проекті розраховується на 12 місяців, то окремо кошти на оплату чергових відпусток не плануємо. Фонд заробітної плати цехового персоналу на плановий рік визначаємо множенням чисельності окремих посад усіх лісництв на місячний посадовий оклад і на 12 (додатки 13, 14). Суму відрахувань на соціальні потреби розраховуємо у відсотках від заробітної плати цехового персоналу. До господарських витрат на цеховому рівні відносяться витрати поза конкретними технологічними процесами, тобто ті, які безпосередньо не пов'язані з виконанням конкретного виду роботи. Це витрати на амортизацію та утримання будівель, споруд, інвентаря цехового призначення; на охорону праці; на оплату електричної та теплової енергії; на утримання послуг автомобільного, тракторного і кінного транспорту тощо. Суму господарських витрат в даному курсовому проекті визначаємо експертним шляхом у розмірі 20 % від річного фонду загальної заробітної плати працівників лісництва (цехового рівня). Розрахунок загальновиробничих (цехових) витрат подано в табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Розрахунок загальновиробничих (цехових) витрат
3.5. Адміністративні витрати До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємства: Ø витрати, пов'язані з управлінням підприємством; Ø витрати на утримання та обслуговування основних засобів загальногосподарського призначення; Ø витрати на обслуговування виробничого процесу; Ø інші витрати. Витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів обчислюємо як і цехового персоналу згідно штатного розпису та схеми посадових окладів. Суму відрахувань на соціальні потреби плануємо за загальним правилом у відсотках від заробітної плати працівників апарату управління. Сума загальногосподарських витрат у курсовому проекті встановлюється експертним шляхом в розмірі 20 % від річного фонду заробітної плати працівників апарату управління підприємства.
Таблиця 3.5 Розрахунок адміністративних витрат
3.6. Зведений кошторис витрат на лісове господарство і мисливство Кошторис - основний плановий документ для фінансування витрат на виконання робіт (послуг) з лісового господарства. Він узагальнює поелементні витрати лісового господарства, показує ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, утримання і експлуатацію машин і механізмів), що надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості робіт, послуг, продукції. Зведений кошторис подано у вигляді табл. 3.6 за елементами витрат по кожному виду робіт, при цьому назви виробничих операцій опускаються. Витрати на основну і додаткову зарплату робітників, зайнятих при виконанні робіт, і відрахування на соціальні потреби виписуємо з табл. 3.1, на утримання машин і механізмів з табл. 3.2, на матеріальні виграти − з табл. 3.3. Сума цих витрат складає технологічну собівартість робіт (графа 8). Загальну величин загальновиробничих (цехових) витрат (табл. 3.4.) розподіляємо між різними видами робіт пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих на виконанні відповідних робіт (табл. 3.1.. графа 11). До загальновиробничої собівартості робіт (графа 10) включається технологічна собівартість і загальновиробничі (цехові) витрати. На підставі даних зведеного кошторису витрат на виконання робіт розраховуємо планову виробничу собівартість калькуляційної одиниці (га, м3, м2, км, штуки). Це зводиться до простої арифметичної дії: суму загальновиробничої собівартості окремого виду роботи (графа 10) ділимо на обсяг робіт даного виду роботи (графа 3). Показник рівня витрат на одиницю виміру є одним із узагальнюючих оціночних показників і дає змогу робити певні обгрунтовані висновки щодо доцільності проведення робіт тим чи іншим способом чи технологією.
Таблиця 3.6 Кошторис витрат на лісове господарство і мисливство
Продовження таблиці 3.6
Читайте также: E. Визначення витрат палива Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|