Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Пасивні елементи електроніки

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 65Следующая ⇒

Резистори

Резистори – елементи електричного ланцюга, призначені для використання їх опору.

За видом вольт-амперної характеристики розрізняють резистори:

· лінійні (постійного і змінного опору);

· нелінійні (за струмопровідний елемент використовують різні напівпровідникові матеріали).

В залежності від виду резистивного елементу резистори діляться на:

· дротяні (виготовляють із висооомного дроту (манганін, константан, ніхром та ін), намотаного на діелектричний корпус);

· недротяні (виготовляються із високоомної речовини (металу або вуглецевого з’єднання) шляхом напилювання його на ізоляційну основу, наприклад на керамічний стержень або трубку, на кінцях якого закріплені контакти). Такі резистори мають лінійну ВАХ і, як правило, використовуються як пасивні елементи в схемах електронних пристроїв.

За способом захисту резистивного елементу розрізняють резистори:

· неізольовані;

· ізольовані (лаковані;

· компаундовані;

· опресовані пластмасою;

· герметизовані;

· вакуумовані.

В залежності від призначення резистори поділяють на:

· загального призначення (до таких резисторів не пред’являються підвищені вимоги по відношенню до точності їх виготовлення і стабільності параметрів);

· спеціального призначення (до них відносять резистори підвищеної стабільності, високочастотні, високомегаомні, а також резистори для мікромодулів та мікросхеим).

Основні параметри резисторів.

Номінальний опір – значення опору, який повинен мати резистор у відповідності з нормативною документацією. Фактичний опір кожного екземпляру резистора може відрізнятися від номінального, але не більше ніж на допустиме відхилення. Найбільш можливе відхилення виражають у відсотках.

Номінальна потужність – максимально допустима потужність, яка розсіюється на резисторі, при якій параметри резистора зберігаються у встановлених межах на протязі довгого часу.

Температурний коефіцієнт опору (ТКО) – відносна зміна опору резистора при зміні температури зовнішнього середовища на 1ºС.

Електрична міцність – характеризується граничною напругою, при якій резистор може працювати напротязі строку служби без електричного пробою. Залежить від атмосферного тиску, температури і вологості повітря.

Рівень власних шумів.

Маркування резисторів.

Якщо рівень шумів резистора менший 1 мкВ/В, на ньому ставиться буква А.

Резистори постійного опору позначаються буквою С, змінного – СП.

Цифра, що стоїть після букв означає:

1 – вуглецевий; 2 – металоплівковий або металооксидний; 3 – плівковий композиційний; 4 – об’ємний композиційний; 5 – дротяний.

Після дефісу слідує номер розробки резистора.

Приклад: С2-10

0,05Вт 0,125 Вт 0,25 Вт

1 Вт 2 Вт 5 Вт

Рис. 2.1.1. Позначення номінальної потужності резистора

В схемах номінальну потужність вказують значками всередині умовного графічного зображення (рис. 2.1.1).

Умовні графічні зображення резисторів за можливістю зміни їх номінального опору:

· постійні

· змінні

· підстроювальні

v Опір двох резисторів, один з яких має великий опір, а інший – малий, які з’єднані послідовно (паралельно), приблизно дорівнює більшому (меншому) з двох опорів.

v Опір однакових паралельно з’єднаних резисторів дорівнює 1/n-й частині опору одного з них.

Конденсатори

В першому наближенні конденсатори – це частотно залежні резистори.

Конденсатор – це радіоелемент, призначений для використання їх ємності.

Конденсатор – це пристрій, який має два виводи і властивість:

(2.1.1)

(конденсатор, який має ємність С фарад, до якого прикладена напруга U вольт, накопичує заряд Q кулон).

Якщо продиференціювати вираз, отримаємо

(2.1.2)

Отже, конденсатор – це більш складний елемент ніж резистор: струм пропорційний не просто напрузі, а швидкості зміни напруги. Якщо напруга на конденсаторі, який має ємність 1 Ф, зміниться на 1 В за 1 с, то отримаємо струм 1 А.

Ємність, яка дорівнює 1 Ф, дуже велика і тому частіше мають справу з мкФ (мікрофарадами) і пФ (пікофарадами).

Промисловість випускає конденсатори різних форм і розмірів.

Найпростіший конденсатор складається з двох провідників (обкладинок), розміщених на невеликій відстані між собою. Щоб отримати більшу ємність, потрібні більша площа і менша відстань між провідниками. Зазвичай для цього один з провідників покривають тонким шаром ізолюючого матеріалу.

8 2.1.1. Умовне графічне зображення плоского конденсатора

1,5

Основні параметри конденсаторів.

Номінальна ємність

(1.2.3)

де ε₀ – діелектрична проникність вакууму, ε₀ = 8,85 ּ 10^-3

ε - відносна діелектрична проникність, ε ≥ 1

S – площа електроду, мм²

l - відстань між електродами, мм

Температурний коефіцієнт ємності (ТКЄ)

(1.2.4)

де ∆С – зміна ємності при зміні температури на 1ºС.

Номінальна напруга (U_ном) – максимально допустима напруга, при якій конденсатор може працювати довгий час беж можливості електричного пробою.

Значення номінальної напруги та ємності вказуються на корпусі конденсатора

Опір ізоляції (R_із) – електричний опір конденсатора постійному струму.

Тангенс Q – відношення активної складової потужності конденсатора до її реактивної складової при синусоїдальній напрузі визначеної частоти. Кут Q є доповненням до кута зсуву фаз φ між дійсним значення напруги на конденсаторі і струмом, який проходить через нього.

В загальному можна сказати, що для некритичних схем підходять керамічні і майнарові конденсатори; в схемах, де потрібна велика ємність, застосовуються танталові конденсатори, а для фільтрації в джерелах живлення використовують електролітичні конденсатори. На рисунку 2.1.2 показані умовні графічні зображення різних типів конденсаторів.

Широке розповсюдження отримали такі типи конденсаторів: керамічні, електролітичні, слюдяні.

а)

б) в)

г) д)

Рис. 1.2.2. УГЗ конденсаторів: а) прохідні; б) опорний; в) поляризований; г) оксидний полярний; д) оксидний неполярний; е) змінної ємності; є) підстроювальний; ж) вариконд; з) термоконденсатор

е) є)

ж) з)

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒