 |
Іонні прилади тліючого розряду
|
|
|
|
Іонні прилади виконують у вигляді герметичних балонів, всередині яких розміщені електроди. Балони заповнюються розрідженим інертним газом або парами ртуті.
На рис. 2.4.7 показана вольт-амперна характеристика електричного розряду в газі.
v 
Особливість тліючого розряду – автоматичне підтримання практично постійної напруги на електродах при зміні струму через прилад в досить широких межах.
Ua
Темний Тліючий Ж
|
Б Д Е Дуговий
А З
Неонова лампа
Неонова лампа – найпростіший іонний прилад, який складається з балону, заповненого розрідженим інертним газом (неоном), і закріплених всередині балону двох дискових або циліндричних електродів.
Ua
Up
Рис. 2.4.8. Умовне графічне Uп Uст
зображення неонової лампи
Іа min Іа max Іа
Рис. 2.4.9. ВАХ неонової лампи
Неонова лампа не має розжарювального катоду. Умовне графічне зображення неонової лампи представлене на рис.2.4.8, а її вольт-амперна характеристика – на рис.2.4.9.
v 
Якщо напруга, прикладена до лампи, менша напруги запалення, то в лампі розряд проходить, але він дуже слабкий і не має практичного значення. Якщо прикладена напруга більша або рівна нарузі запалення, в лампі виникає тліючий розряд, який супроводжується оранжево-червоним свіченням неону.
При збільшенні напруги живлення Ua швидко зростає при дуже малому струмові (рис.2.4.9). При Ua = Uр виникає нормальний тліючий розряд у відповідності з вибраним баластним опором. В цей момент в колі з’являється струм, а напруга на лампі падає; на частині поверхні катоду з’являється п’ятно, що світиться. З подальшим збільшенням напруги живлення струм Іа зростає, а напруга Ua = Uст залишається постійною. Коли розряд переходить в аномальний, ріст струму супроводжується підвищенням напруги на лампі. При зменшенні напруги живлення струм і напруга на лампі зменшуються. Ця вітка не співпадає із зростаючою із-за інерційності процесів де іонізації.
|
|
|
Нормальний тліючий розряд застосовують в неонових лампах, які використовують для стабілізації або обмеження напруги, а аномальний – в лампах для індикації ввімкнення режиму або перевантаження апаратури, в цифрових і знакових індикаторах і індикаторних панелях, а також в газорозрядних джерелах світла.
v В полях високої частоти неонові лампи світяться без приєднання електродів до джерел живлення, т.я. ЕРС, необхідна для виникнення розряду в газі, утворюється електромагнітним полем високої частоти.
Тиратрон
Тиратрон – трьохелектродний іонний прилад тліючого розряду.
Назва тиратрон походить від грецького слова thyra (двері), що підкреслює можливість «відкривання» тиратрона за допомогою сітки, і слова «електрон». Сітка грає роль пускового пристрою. На неї подається додатна напруга, значно менша ніж на анод, і між нею і катодом встановлюється режим тихого розряду, за рахунок чого поблизу катоду утворюється область іонізованого газу.
До аноду прикладена висока напруга, але недостатня для того, щоб тиратрон відкрився. Тиратрон знаходиться на межі ввімкнення. Достатньо тепер подати на сітку запускаючий імпульс і між сіткою і катодом виникає тліючий розряд. Сітка в тиратроні має більш обмежену дію, ніж електронних електровакуумних тріодах. В останніх, змінюючи напругу сітки, можна повністю керувати анодним струмом, тобто регулювати його від нуля до максимального значення. А в тиратроні за допомогою сітки можна лише відкрити тиратрон, але не можна змінювати анодний струм. Після виникнення розряду сітка втрачає керуючу дію.
|
|
|
Ряд тиратронів тліючого розряду випущено з двома сітками. В таких тиратронах керуючою сіткою є друга сітка, більш віддалена від катода. На першу сітку подається постійна додатна напруга, і в колі цієї сітки весь час існує дуже невеликий струм «підготовчого» розряду (одиниці або дестки мікроампер). На іншій сітці постійна позитивна напруга нижча, ніж на першій. Тому гальмуюче поле між сітками не допускає електрони до аноду. При подачі імпульсу додаткової позитивної напруги на другу сітку тиратрон відкривається, тобто електрони проникають через другу сітку, і вколі аноду виникає тліючий розряд.
Вітчизняні тиратрони тліючого розряду, як правило, мають зверх мініатюрне оформлення і наповнені неоном, або аргоном, або неоноаргоновою сумішшю. Вони можуть працювати при температурах навколишнього середовища від -60 до +100ºС.
|
|
|
II. Обладнання, прилади і матеріали
IV. Електродинамічні прилади
Активні елементи – безкорпусні напівпровідникові прилади
БАГАТОМЕЖНІ ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ.
ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН. ЕЛЕКТРОВИМІРЧІ ПРИЛАДИ.
Необхідні прилади і реактиви
Основні вимірювальні прилади та елементи електричного кола
Прилади для вимірювання тиску
Прилади електродинамічної системи
