Трифазні випрямлячі
Трифазні випрямлячі використовуються як джерела постійної напруги живлення середньої та високої потужності. Вони рівномірно навантажують коло трифазного струму і відрізняються високим коефіцієнтом використання силового трифазного трансформатора. Особливість їх роботи визначається тим, що робочим діодом (відкритий стан) є той, у якого в цей момент є більший потенціал на аноді. Це забезпечує тривалість відкритого стану діода протягом 60 град.ел., внаслідок чого значно зменшуються пульсації випрямленої напруги. Переважно використовуються дві схеми трифазних випрямлячів: трифазна з нульовим виводом (схема Міткевича) і трифазна мостова (схема Ларіонова). А В С
-
Ud Rн
a b c VD1 VD2 VD3 а) б) +
Рис. 3.3.6. Схема трифазного випрямляча з нульовим виводом (а) і часові діаграми
Трифазний випрямляч з нульовим виводом (рис. 3.3.6, а) складається з трифазного трансформатора, фази вторинної обмотки якого з’єднані зіркою, та трьох діодів, ввімкнених в кожну фазу. Роботу випрямляча зручно аналізувати за допомогою часових діаграм (рис. 3.3.6, б). в період часу t1¸t2 найбільший додатний потенціал прикладено до анода VD1, тому він знаходиться у відкритому стані. Струм проходить через діод (обмотку фази «а» - VD1 – Rн) протягом π/3, тобто до моменту часу t2, коли у відкритий стан переходить VD2, оскільки в цей момент часу до його анода прикладено найбільший додатний потенціал фази «b». Через VD2 струм проходить в проміжок часу від t2 до t3. Відповідно через VD3 струм проходить в період часу t3¸t4. Середнє значення випрямленої напруги трифазного випрямляча з нульовим виводом дорівнює (3.3.13) В період часу, коли діод закритий, до нього прикладається зворотна напруга, максимальне значення якої
(3.3.14) Коефіцієнт пульсацій для такої схеми КП = 0,25, що набагато менше порівняно з однофазними випрямлячами. Випрямляч за такою схемою використовується для навантажень зі струмами понад 100 А. Недоліком схеми є підмагнічування осердя трансформатора постійною складовою струму, що понижує ККД випрямляча. Умови для вибору діодів за струмом та за напругою: (3.3.15) (3.3.16) де Ідоп.д. – допустимий струм діода, А Ісп. – струм споживача, А Uзв.доп. - зворотна допустима напруга діода, В Uв. – напруга, що діє на діод в непровідний період, В. Для трифазного випрямляча Uв визначається за формулою: (3.3.17) де Uсп– напруга споживача, В. Трифазний мостовий випрямляч (схема Ларіонова, рис.3.3.7, а) містить дві групи діодів: анодну – VD1, VD3, VD5 і катодну – VD2, VD4, VD6. робота випрямляча, тобто по черговість роботи діодів, визначається як додатними пів синусоїдами (анодна група), так і від’ємними (катодна група). Тривалість роботи кожного діода становить 60 град.ел. В інтервалі часу t1¸t2 струм проходить по шляху: обмотка фази «а» - VD1- Rн - VD4 – обмотка фази «b». В інтервалі часу t2¸t3 відбувається комутація діодів VD4 i VD6 і шлях проходження струму є такий: обмотка фази «а» - VD1- Rн – VD6 – обмотка фази «с». таким чином, через навантаження струм проходить завжди в одному напрямку, а можливість використання від’ємних пів синусоїд забезпечує в схемі випрямляча коефіцієнт пульсацій КП = 0,057, що забезпечує широке використання такої схеми. А В С
VD1 a VD2
VD3 b VD4
VD5 c VD6 Rн і сп
Uсп а) б)
Рис. 3.3.7. Схема трифазного мостового випрямляча (а) та його часові діаграми (б)
Середнє значення випрямленої напруги трифазного випрямляча дорівнює , (3.3.18) що у 2 рази більше, ніж у випрямлячів за схемою Міткевича. Максимальне значення зворотної напруги діода дорівнює
(3.3.19)
Згладжуючі фільтри Форма напруги на виході випрямлячів не є достатньо гладкою й характеризується пульсаціями, зумовленими наявністю у випрямленій напрузі вищих гармонік, їх вплив (кількісна характеристика) визначається коефіцієнтом пульсацій Кп. Сучасні пристрої електроніки вимагають такий рівень пульсацій випрямленої напруги, який характеризується Кп= 10-2 ¸10-4. Тому, для зниження рівня пульсацій, використовують згладжуючі фільтри, основною характеристикою яких є коефіцієнт згладжування , (3.3.20) де Кп вх, Кп вих - коефіцієнти пульсацій випрямленої напруги на вході та виході фільтра відповідно. За принципом роботи та схемним рішенням згладжуючі фільтри поділяються на пасивні та активні (електронні). Пасивні згладжуючі фільтри. Пасивні згладжуючі фільтри базуються на фізичних властивостях пасивних елементів. Найширше використовуються схеми фільтрів: типу «С»; типу «L» і типу «LC» або їх комбінації (рис. 3.3.8). Робота фільтра типу «С» (рис. 3.3.8, а) базується на властивості ємності нагромаджувати електричну енергію та явищі заряду-розряду конденсатора. Конденсатор заряджається тоді, коли вхідна напруга Uвх більша, ніж напруга на конденсаторі Uвих і розряджається через опір навантаження за умови Uвх< Uвих(рис. 3.3.9, а). Фільтр типу «С» застосовують у схемах випрямлячів з потужністю навантаження РА < 300 Вт. Коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги на виході такого фільтра за умови, що τроз > 10Т, ( Т— період змінної складової) визначається за формулою , (3.3.21)
Lф
Uвх Сф Uвих Uвх Uвих
а) б) Lф Rф Uвх Сф Uвих Uвх Сф Uвих
в) г) Рис. 3.3.8. Схеми пасивних фільтрів: а – С-фільтр; б – L-фільтр; в- LC–фільтр (Г-подібний); г – RC–фільтр (Г-подібний)
Для споживачів потужністю, більшою ніж 300 Вт, застосовують фільтр типу «L» (рис. 3.3.8, б). Послідовне з'єднання елементів Lф і RH зумовлює відставання за фазою струму Iсп відносно напруги Uвх. Для збільшення ефективності згладжування використовують індуктивності з феромагнітним осердям. Індуктивність нагромаджує магнітну енергію, що веде до збільшення тривалості проходження струму порівняно з тривалістю додатної напруги на діоді (рис. 3.3.9, б). Внаслідок цього зменшуються пульсації випрямленої напруги на навантаженні, а коефіцієнт згладжування у цьому випадку визначається за виразом , (3.3.22) де Lф — індуктивність фільтра. Ефективність роботи такого фільтра визначається співвідношенням ωLф >>Rн. Тому ці фільтри рекомендується використовувати у схемах трифазних випрямлячів, які характеризуються великими струмами навантаження.
Рис.3.3.9. До пояснення роботи С-фільтра і L-фільтра. Ефективніше зменшити пульсації випрямленої напруги можна за допомогою фільтра типу «LC». Такі фільтри використовують, коли опір навантаження дорівнює десяткам або сотням Ом. їх принцип роботи базується на одночасному використанні згладжуючих властивостей ємності та індуктивності. За схемною реалізацією поділяються наГ - подібні та П-подібні (рис.3.3.10). Для фільтра типу «LC» (Г-подібний фільтр) коефіцієнт згладжування визначають за виразом q = (4πf)2LфСф-1, де f – частота основної гармоніки.
Lф Lф Uвх Сф Uвих Uвх Сф1 Сф2 Uвих
а) б) Рис. 3.3.10. LC – фільтри: Г-подібний (а); П-подібний (б)
У разі вибору параметрів LC-фільтра рекомендується використовувати такі співвідношення: ; Для ефективнішого згладжування використовуються П-подібні фільтри, які називають багатоланковими (рис.3.3.10,6). Такі фільтри розглядають як ємнісний (Сф1) і Г-подібний (LфСф2), а коефіцієнт згладжування визначається qп = qсqг.Для інженерних розрахунків користуються такою рекомендацією: якщо Rн>1кОм, то використовують П-подібний фільтр типу CRC(замість ланки L фрис. 3.3.10,б використовується Rф), а якщо менше, то — фільтр типу CLC.
Для малопотужних випрямлячів використовують RC-фільтри. За умови Хсф < Rфзмінна складова струму Ісп зменшується, чим досягається згладжування випрямленої напруги. Коефіцієнт згладжування такого фільтра q = (0,5¸0,9) 4πfRфСф? а опір фільтра Rф вибирають за умовою . Активні згладжуючі фільтри. В сучасних пристроях електроніки використовуються фільтри, в яких основним елементом є транзистор. Відповідно, такі фільтри називають електронними або активними. Робота транзисторного фільтра базується на відмінності за величиною опору транзистора для постійної та змінної складових струму колектора. Режим транзистора визначається робочою точкою, яку вибирають на горизонтальній ділянці вихідної характеристики IK(UKE) (рис. 3.3.11). Тоді опір постійному струму (статичний опір) є незначний, а опір змінній складовій струму (динамічний опір) — набагато більший. Враховуючи, що то при цьому досягається зменшення пульсацій в 3¸5 разів. Тобто робота такого фільтра подібна до роботи фільтра типу «L». Схеми фільтрів поділяють за способом вмикання навантаження, а саме, послідовно та паралельно до фільтра. Послідовне ввімкнення електронних фільтрів рекомендується для випрямлячів з випрямною напругою 300¸400 В, а паралельне ввімкнення — для випрямлячів з напругою 0¸10 В. Розглянемо роботу активного фільтра на прикладі схеми з послідовним вмиканням навантаження до фільтра (рис. 3.3.12, а). Для того, щоб вищі гармоніки вхідного сигналу не проходили через перехід емітер-база й не підсилювались транзистором, вхідний струм фільтрується ланкою CбRб. Резистор REі вхідний опір транзистора також є ланкою фільтра. Завдяки від'ємному зворотному зв'язку за струмом отримуємо згладжуючу дію конденсатора СБ і резистора RE. Враховуючи, що Rд»Rст, то відповідно і спад напруги від змінної складової струму буде більшим. Необхідною умовою роботи такого фільтра є наявність RC- ланки, стала часу якої повинна бути набагато більшою за період пульсацій основної гармоніки випрямленої напруги CбRб >> Т(1 ) .
RE VT
CБ Uвх С1 Rн Uвих RБ
а) Rф
Сф RБ1 RБ2 VT Rн Uвих
б) Рис. 3.3.12. Схеми транзисторних фільтрів з послідовним (а) та паралельним (б) вмиканням навантаження
Читайте также: Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|