Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Поняття та ознаки соціальних ризиків

Термінологічне поняття «соціальні ризики» використовується у різних сферах та напрямах наукових досліджень (політика, економіка, національна чи інформаційна безпека, юриспруденція тощо). Однак, незважаючи на інтенсивний розвиток науки ризикології, вченими досі не запропоновано єдиного загальноприйнятого визначення цього соціального явища. Зрештою, й саме поняття «соціальний* розглядається у літературі в широкому (як такий, що властивий суспільству)¹ та вузькому (пов'язаний з основними умовами життєдіяльності людини) значенні. І саме це, останнє, вузьке трактування соціального ризику застосовується правом соціального забезпечення для позначення обставин, які об'єктивно порушують життєдіяльність особи та пов'язані із соціально-економічними чинниками в державі.

У вітчизняній правовій літературі термін «соціальний ризик» як підставу виникнення права на соціальне забезпечення вперше запропонувала Н. Б. Болотіна².

Теорія соціального ризику не є новою для галузевої літератури. Ще у 20-х роках минулого століття її обґрунтовува-

¹ Словник української мови: В 11 т. / Назаров Г. С, Петровська О. П., Скрип-

ник Л. Г., Юрчук Л. А. — К.: Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 476.

² Болотіна Н. Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема

термінів і понять // Право України. — 2000. — №4. — С. 39.

____________________________ 6.1. Поняття та ознаки соціальних ризиків

ли М. А. Вігдорчик¹, М. О. Семашко², В. М. Догадов³. Вони вважали, що з настанням соціального ризику особа отримує право на соціальне забезпечення.

Інститут соціального ризику став предметом досліджень і сучасних вчених. Так, В. Д. Роїк соціальний ризик визначає як вірогідність настання матеріальної незабезпеченості працівників внаслідок втрати заробітку та внаслідок втрати працездатності (професійні та загальні захворювання, нещасні випадки як на виробництві, так і поза ним)⁴. Таке визначення соціального ризику заслуговує на увагу, однак є не зовсім придатним для характеристики соціального ризику як інституту права соціального забезпечення. Обґрунтовуючи поняття «соціального ризику» саме так, автор обмежує коло потенційних суб'єктів соціально-забезпечувальних правовідносин («тільки працівники»), і звужує до того ж перелік підстав, що породжують право на матеріальне соціальне забезпечення («втрата зарплати внаслідок втрати працездатності»). Очевидно, за нинішніх умов, крім соціально-економічних причин, не менш важливе значення мають деякі інші підстави здійснення державою функції соціального забезпечення: фізіологічні (наприклад, потреба соціального забезпечення дитини-інваліда) та демографічні (соціальне забезпечення сімей з дітьми). Більше того, доволі поширений тепер соціальний ризик «безробіття» також не охоплюється запропонованою вченим дефініцією.

Т. 3. Гарасимів однією з характерних ознак соціального ризику за правом соціального забезпечення називає втрату особою працездатності⁵. Однак вона є всього лише однією з об'єктивних причин втрати особою засобів до існування.

¹ Вигдорчик Н.А. Теория и практика социального страхований. — Вьш. 1: Теорети-

ческие основи социального страхований. — 3-є изд. — М.; Петроград, 1923. — С.14-16.

² Семашко Н.А. Право на социальное обеспечение. — М., 1938.
^я Догадов В. М. Социальное страхование. — М., 1926.

■' Роик В. Д. Социальная защита работника в процесее труда: проблеми теории и практики: Автореф. дис.... докт. зконом. наук. — М., 1994. — С. 21.

^ь Гарасимів Т. 3. Принципи права соціального забезпечення України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2002. — С. 8.

Розділ 6. Соціальні ризики

Інші причини (неможливість знайти належну роботу, втра" годувальника) залишились поза увагою автора.

Більш досконалим можна вважати визначення соціально го ризику, яке пропонує 0. Є. Мачульська. Вона, зокрема, визначає його як вірогідність настання матеріальної незабезпеченості особи внаслідок відсутності заробітку з об'єктивних соціально значимих причин та у зв'язку з додатковими витратами на утримання дітей чи інших членів сім'ї, а також для задоволення потреб у медичних чи соціальних послугах¹.

З урахуванням наведених варіантів поняття «соціальний ризик» можна виділити характерні для цього явища ознаки, які відображають природу соціального ризику як інституту права соціального забезпечення.

Отже, соціальні ризики — це зазвичай явища об'єктивного характеру. їх настання не залежить від волі особи та не є наслідком дій останньої. Негативні наслідки соціальних ризиків не можуть бути усунуті нею самостійно через зовнішні чинники, а не з будь-яких суб'єктивних причин.

Наслідками настання соціальних ризиків є обмеження чи порушення життєдіяльності людини, що зумовлює "її соціальну та матеріальну незахищеність.

Важливою ознакою соціальних ризиків є те, що вони потребують закріплення у законодавстві саме як обставини, внаслідок настання яких особа може потребувати допомоги держави чи суспільства.

Нарешті, настання соціального ризику є потенційно можливим для кожної людини. Вони обов'язково або як правило трапляються чи можуть трапитися за певних обставин.

Таким чином, соціальний ризик — це соціально значима обставина об'єктивного характеру, з настанням якої громадяни (члени їхніх сімей) не здатні самостійно себе утримувати, а тому потребують додаткового матеріального захисту з боку держави.

¹ Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения. Перспективи развития. — М.: Городец, 2000.— С. 12.

6.2. Система соціальних ризиків за законодавством України

Соціальні ризики зумовлюють особливу природу права соціального забезпечення та визначають його функції як самостійної галузі у системі права України.

⇐ Предыдущая 14 15 16 17 181920 21 22 23 Следующая ⇒