Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Розділ 14. Соціальне обслуговування

14.4. Соціальна реабілітація та адаптація

роботи і назад до місця постійного проживання, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Робоче місце інваліда — це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі — підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда¹.

Ним може бути:

— звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;

'Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314 // Зібрання постанов Уряду України. — 1995. — № 7. — Ст. 181.

— спеціалізоване робоче місце інваліда — робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуванням і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.

Робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохорон-праці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування спільно з підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду України соціального захисту інвалідів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на підставі пропозицій органів праці та соціальної політики щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, визначаються для всіх підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності та господарювання) у розмірі не менше 4 % від загальної чисельності працюючих; якщо працює від 15 до 25 осіб — встановлюється норматив у кількості одного робочого місця.

Іншим видом соціального обслуговування є надання послуг безробітним. Відповідно до Закону України «Про за-

Розділ 14. Соціальне обслуговування

14.4. Соціальна реабілітація та адаптація

гальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безробітним надаються такі види соціальних послуг, які сприяють їх адаптації в суспільстві:

— професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

— пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;

— інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації зорієнтовані на забезпечення ефективної політики зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності особистості на ринку праці.

Професійне навчання організовується державною службою зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування за наявності в них ліцензій на надання освітніх послуг.

Державна служба зайнятості здійснює професійне навчання застрахованих осіб, а також незастрахованих осіб — військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнених з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, та осіб, які вперше шукають роботу, інших незастрахованих осіб у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних (надалі — безробітні), за їх згодою, у випадках, передбачених чинним законодавством.

Професійне навчання безробітних проводиться з урахуванням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону, в тому числі для того, щоб займатися підприємницькою діяль-

ністю, що обумовлюється відповідним договором між особою та регіональним центром зайнятості.

Безробітним, які потребують професійного навчання, з метою визначення професійних інтересів, відповідності професійним вимогам і професійній придатності надаються послуги з профорієнтації.

З безробітними, які направляються державною службою зайнятості в навчальні заклади на професійне навчання, центри зайнятості, де вони зареєстровані, укладають відповідні договори та видають направлення на навчання.

Професійне навчання безробітних здійснюється за денною формою навчання.

Термін професійного навчання безробітних визначається навчальними планами. Виконавча дирекція Фонду не направляє на навчання безробітних за рахунок коштів Фонду за професіями чи спеціальностями, термін навчання за якими понад 12 місяців.

Професійне навчання безробітних за робітничими професіями організовується у навчальних закладах та на підприємствах, у тому числі шляхом курсового чи індивідуального навчання.

Професійне навчання безробітних за індивідуальними навчальними планами та навчальними програмами здійснюється відповідно до вимог державних стандартів безпосередньо на робочому місці у навчальному закладі та на підприємстві за робітничими професіями, в яких є потреба, та переважно за умови гарантії працевлаштування.

Слухачам, які завершили курс професійного навчання й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфікаційної комісії видається документ встановленого зразка відповідно до чинного законодавства.

Термін підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців із вищою освітою шляхом стажування встановлюється від 1 до 3 місяців залежно від складності професії.

⇐ Предыдущая 66 67 68 69 707172 73 74 75 Следующая ⇒