Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Чинники ризику виникнення хвороб серця

Причини непрохідності дихальних шляхів

Непрохідність дихальних шляхів може трапитись при западанні язика або набряку тканин ротової порожнини та горла внаслідок травми чи важкої форми алергічної реакції. У людей в непритомному стані найбільш частою причиною непрохідності є язик, який западає глибоко в горло та блокує доступ повітря в легені.

Непрохідність дихальних шляхів також може бути викликана попаданням в них сторонніх тіл, наприклад, їжі, невеликої іграшки або рідких субстанцій, таких як блювотні маси, слиз, кров, слина.

Порушення прохідності дихальних шляхів

Дихальні шляхи представляють прохід, по якому повітря з носа та рота потрапляє в легені. Коли щось викликає непрохідність дихальних шляхів, постраждалий починає відчувати задуху, а його організм не отримує достатньої кількості кисню, таким чином його життя опиняється під загрозою.

Причини порушення регуляції дихання

Причинами порушення регуляції дихання найчастіше стають:

§ фізичне навантаження,

§ нестача кисню у повітрі,

§ хвороби серця, легенів,

§ підвищена температура довкілля,

§ порушення функцій центру дихання (травма голови, дія отрут).

§ втрата нервового зв'язку між дихальним центром і дихальними м'язами (пошкодження шийного відділу хребта і спинного мозку).

Будова дихальної системи (1); війчастий епітелій у дихальних шляхах (2)

Серцеві хвороби — це цілий ряд різних захворювань які вражають серце та серцево-судинну систему. Вивченням хвороб серця, їх профілактикою та лікуванням займається наука — кардіологія.

Чинники ризику виникнення хвороб серця

Виникнення, перебіг хвороб серця, тісно пов'язані з наявністю чинників ризику, основними серед яких є:

§ підвищений артеріальний тиск;

§ порушення ліпідного обміну;

§ нездоровий спосіб життя:

§ тютюнопаління;

§ нераціональне харчування;

§ зловживання алкоголем;

§ недостатня фізична активність.

§ шкідливі фактори:

§ психоемоційні перевантаження;

§ шкідливе довкілля на виробництві та в побуті.

Алергія — змінена чутливість організму людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Речовини, які викликають алергію (т. з. алергени), здебільшого мають білкову природу (тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів).

Алергени можуть потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5—7 днів). До проявів алергії належать протилежні за своїми ознаками, але спільні за первинним механізмом явища зміненої реактивності організму — анафілаксія (підвищення чутливості до шкідливої дії алергену) та імунітет (зниження чутливості внаслідок посилення опірності організму).

Алергени поділяються на два типи: екзоалергени та ендоалергени.

Механізм виникнення алергії: коли алерген потрапляє до організму на його знешкодження виділяються певна кількість антитіл, проте якщо в організмі є якісь порушення, то їх виділиться в надлишку, що призведе до виділення надлишку високомолекулярних сполук, які і спричиняють розвиток алергії.