 |
Побудова епюр вантажонапруженості та визначення категорії доріг на гілках НЗМ.
|
|
|
|
Таблиця циклів відбору точок
| Цикл№1 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | |||||||
| Обсяг перевезень Qn | Х | |||||||
| Мінімальна відстань lmin | Х | |||||||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | |||||||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | 3.3 | 0.4 | 1.4 | 1.6 | 1.7 | ||
| Індекс зв’язку | Х |
| Цикл№4 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | Х | ||||||
| Обсяг перевезень Qn | Х | Х | ||||||
| Мінімальна відстань lmin | Х | Х | ||||||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | Х | ||||||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | 0.5 | 0.6 | Х | 0.38 | 0.75 | 0.74 | |
| Індекс зв’язку | Х | Х |
| Цикл№5 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | Х | Х | |||||
| Обсяг перевезень Qn | Х | Х | Х | |||||
| Мінімальна відстань lmin | Х | Х | Х | |||||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | Х | Х | |||||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | 0.29 | 0.34 | Х | Х | 0.32 | 0.58 | |
| Індекс зв’язку | Х | Х | Х |
| Цикл№2 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | Х | Х | Х | ||||
| Обсяг перевезень Qn | Х | Х | Х | Х | ||||
| Мінімальна відстань lmin | Х | Х | Х | Х | ||||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | Х | Х | Х | ||||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | Х | 0.26 | Х | Х | 0.18 | 0.41 | |
| Індекс зв’язку | Х | Х | Х | Х |
| Цикл№3 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | Х | Х | Х | Х | |||
| Обсяг перевезень Qn | Х | Х | Х | Х | Х | |||
| Мінімальна відстань lmin | Х | Х | Х | Х | Х | |||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | Х | Х | Х | Х | |||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | Х | Х | Х | Х | 0.14 | 0.37 | |
| Індекс зв’язку | Х | Х | Х | Х | Х |
|
|
|
| Цикл№6 | ||||||||
| Відстань перевезень l | Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||
| Обсяг перевезень Qn | Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||
| Мінімальна відстань lmin | Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||
| Сумарний обсяг перевезень ∑Qn | Х | Х | Х | Х | Х | Х | ||
| Зведена довжина L= lmin/∑Qn | Х | Х | Х | Х | Х | Х | 0.12 | |
| Індекс зв’язку | Х | Х | Х | Х | Х | Х |
3. Оптимізація найкоротшої зв'язуючої мережі
Додаткова гілка потрібна якшо виконується нерівність:
де: 
– довжина маршруту між точками, що розглядаємо (рахуємо по схемі НЗМ);
l – довжина між цими точками по повітряній лінії (беремо з матриці вихідних даних);
- обсяг вантажоперевезень між цими точками (т);
,b – коефіцієнти зведення відповідно дорожніх та транспортних витрат ( =0,34; b=1,45);
- коефіцієнт прискорення перевезень ( =0,75);
D – дорожні витрати, грн./т.км.
D=C+m∙g, грн./км.
D=400000+6,16∙1669,743=410286, грн./км.
де С – зведені витрати на будівництво 1 км дороги (грн./км) (брати середнє значення по Україні за рік, що минув з таблиці 1)
m – коефіцієнт підсумовування щорічних зведених відрахувань, визначається за формулою:
g – щорічні зведені відрахування на всі види ремонтів і утримання 1 км дороги з урахуванням різномоментних витрат (грн./км)
грн./км
грн./км
де: 
- витрати на капітальний ремонт 1 км дороги, грн./км, (табл.1)
- витрати на середній ремонт 1 км дороги, грн./км, (табл.1)
, 
- відповідно період між капітальним та середніми ремонтами, роки ( =20-25р., =10-15р)
d – щорічні витрати на поточний ремонт і утримання 1 км дороги, грн./км, (табл.1)
Витрати на 1 км дороги, тис.грн
|
|
|
Таблиця №1
| Категорія дороги | Нове будівництво, тис.грн. (С) | Капітальний ремонт, тис.грн
| Середній ремонт, тис.грн
| Поточний ремонт і утримання, тис.грн (d) |
| IV | 300-500 | 0,6 |
Транспортні витрати визначаються для кожного типу транспортного засобу за формулою:
грн./км
де: 
- постійні витрати, що не залежать від руху, грн./авт.год. (табл.2);
- заробітна плата водія, грн./авт.год. (табл.2);
- умовно змінні, що залежать від умов руху, (табл.2);
- середня швидкість руху, км/год.;
- середня вантажопідйомність автомобіля, т. (табл.2);
- коефіцієнт використання вантажопідйомності;
- коефіцієнт використання пробігу автомобіля
Вихідні дані для визначення транспортних витрат
Таблиця №2
| Автомобілі | Вантажопідйомність, т; місткість, чол..
| Витрати, грн. умовно змінні на 1 авт.-км пробігу,
| Витрати, грн. постійні на 1 авт.-км пробігу,
| Заробітна плата водія на 1 авт.год роботи, грн.
|
| 0,18 | 0,9 | 1,2 | |
| 7,5 | 0,17 | 0,9 | 1,3 |
| 0,2 | 0,9 | 1,3 | |
| 0,25 | 1,1 | 1,5 | |
| 0,30 | 1,4 | 2,0 | |
| 25чол. | 0,2 | 1,1 | 1,5 |
грн./км
грн./км
грн./км
грн./км
грн./км
грн./км
Середнє значення транспортних витрат визначаємо за формулою:
де: 
- доля автомобілів різних марок в транспортному потоці.
грн./км
Транспортні витрати в цілому визначаємо за виразом:
, грн./т.км.
, грн./т.км.
де: N – проектна інтенсивність руху (
)
Перевіримо потрібність додаткової гілки між точками 2 і 3.
=35+17=52 км
l=21 км
=13000 т.
Нерівність виконується, додаткова гілка між пунктами 2 і 3 потрібна.
Перевіримо, чи потрібна гілка між точками 4 і 5.
=32+21=53 км
l=23 км
=40000 т.
Нерівність виконується, додаткова гілка між пунктами 4 і 5 потрібна.
Перевіримо, чи потрібна гілка між точками 1 і 6.
=21+18=39 км
l=21 км
=40000 т.
Нерівність виконується, додаткова гілка між пунктами 1 і 6 потрібна.
Перевіримо, чи потрібна гілка між точками 1 і 7.
=21+18+15=54 км
l=29 км
=17000 т.
Нерівність виконується, додаткова гілка між пунктами 1 і 7 потрібна.
Проводимо гілки між вказаними пунктами (мал.2)
Побудова епюр вантажонапруженості та визначення категорії доріг на гілках НЗМ.
Визначаємо вантажонапруженість на кожній гілці НЗМ.
Гілка 2-3 
т
Гілка 2-4 
т
Гілка 3-4 
т
|
|
|
Гілка 1-4 
т
Гілка 1-5 
т
Гілка 1-6 
т
Гілка 1-7 
т
Гілка 4-5 
т
Гілка 5-6 
т
Гілка 6-7 
т
За рівнем вантажонапруженості гілки розміщуємо у такій послідовності:
Гілка 4-5 – 223000 т
Гілка 2-4 – 179000 т
Гілка 5-6 – 153000 т
Гілка 1-4 – 151000 т
Гілка 3-4 – 82000 т
Гілка 6-7 – 73000 т
Гілка 1-7 – 23000 т
Гілка 1-5 – 15000 т
Гілка 1-6 – 13000 т
Гілка 2-3 – 13000 т
За цими даними будуємо у масштабі епюр вантажонапруженості на кожній гілці (мал.3)
Для визначення категорії доріг, що мають бути на кожній гілці вираховуємо розрахункову середньорічну добову інтенсивність руху за формулою:
де: Q – вантажонапруженість на гілці в т.
- коефіцієнт, що враховує дрібні вантажні перевезення, приймаємо 0,3;
- коефіцієнт, що враховує рух спеціальних автомобілів, приймаємо 0,1;
- інтенсивність руху автобусів, від інтенсивності вантажного руху, приймаємо 0,2;
- інтенсивність легкового автомобіля, приймаємо 1,2;
- кількість робочих днів у році, приймаємо 254;
- середня вантажопідйомність автомобілів;
т
- коефіцієнт використання пробігу, приймаємо 0,6;
- коефіцієнт використання вантажопідйомності, приймаємо 0,85.
Гілка 4-5 
- ІV категорія дороги
Гілка 2-4 
- ІV категорія дороги
Гілка 5-6 
- ІV категорія дороги
Гілка 1-4 
-ІV категорія дороги
Гілка 3-4 
-ІV категорія дороги
Гілка 6-7 
-ІV категорія дороги
Гілка 1-7 
-V категорія дороги
Гілка 1-5 
-V категорія дороги
Гілка 1-6 
-V категорія дороги
Гілка 2-3 -V категорія дороги
Якщо 
, то буде V категорія дороги.
Якщо 
, то буде ІV категорія дороги.
5. Використана література:
1. В.Я. Савченко, В.А. Гайдукевич. «Транспорт і шляхи сполучення». Рівне: НУВГП. 2004р.
2. ДБН-В.2.3.-4-2000. «Автомобільні дороги»
3. ДБН 360-92. «Планування і забудова міських та сільських поселень» Київ, 1992р
4. ДБН В.2.3-5-2001. «Вулиці та дороги населених пунктів»
- Методичні вказівки 053-84
