Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Види банківської статистичної звітності




Залежно від цілі використання показників звітність банків поді­ляють на державну статистичну звітність та банківську звітність.

Державна статистична звітність подається банками усіх ви­дів та форм власності, включаючи Національний банк України, міс­цевим статистичним органам за формами і в порядку, встановле­ному Державним комітетом статистики України відповідно до чинного законодавства з питань державної статистики. Ця звіт­ність містить інформацію, яка є типовою для будь-якого суб'єкта господарювання і яка узагальнюється органом державної статисти­ки в цілому по народному господарству для розроблення статистики національних рахунків з розподілом за секторами економіки. Така звітність включає дані про фінансові результати діяльності, чисель­ність працюючих, використання робочого часу, оплату праці, наяв­ність основних фондів, капітальні вкладення, діяльність обчислю­вальних центрів, використання обчислювальної техніки, кількість автотранспорту, а також іншу інформацію.

Банки складають спеціальну звітність, котра подається окремим користувачам і містить цільову інформацію. Так, банки подають по­датковим органам декларацію про прибуток, податкову декларацію про податок на додану вартість тощо. Джерелами спеціальної звіт­ності є дані бухгалтерського та статистичного обліку.

Банківська звітність — це спеціальна звітність, що подається лише банками та іншими фінансовими посередниками, які викону­ють банківські операції.Форми банківської звітності, порядок її складання та подання згідно з чинним законодавством визначаються Національним банком України. Дані банківської звітності є основою для розроблення грошово-кредитної і банківської статистики, яка використовується для виконання Національним банком України ре­гулюючих та наглядових функцій.

Статистичні показники, що відображають здійснювані банківсь­ким сектором кредитні й депозитні операції, використовуються для аналізу поведінки цього сектора, результатів грошово-кредитної по­літики та політики банківського нагляду. Крім того, грошово-кре­дитна статистика дає змогу проаналізувати вплив банківського сек­тора на економіку держави.

Банківська звітність залежно від змісту і джерел її складання по­діляється на фінансову і статистичну, на офіційну й оперативну.

Фінансова звітність відображає фінансовий стан банку та ре­зультати діяльності за звітний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансо­вої звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників.

До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки залежно від пот­реб користувачів інформації. Річний фінансовий звіт супроводжу­ється також пояснювальною запискою.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній і в іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Статистична звітність містить інформацію, необхідну для побу­дови системи статистичних даних, які відповідають регулюючим цілям та цілям банківського нагляду. Джерелом статистичної звіт­ності переважно є дані статистичного та бухгалтерського обліку.

На базі статистичного обліку складається звітність про внутріш­ній аудит, про взаємовідносини з правоохоронними органами та ін.

Офіційна звітність має, як правило, постійний характер і відоб­ражає дані, що обов'язково відповідають бухгалтерському та стати­стичному обліку. До офіційної звітності належить місячна, квар­тальна, піврічна та річна звітність.

Оперативна звітність — це звітність, сформована на основі оперативних даних. Вона може мати незначні розбіжності з даними обліку, враховуючи терміновість її надання з метою використання для прийняття управлінських рішень. До оперативної звітності на­лежить щоденна, щотижнева й подекадна звітність. Строки надання оперативної звітності обчислюються годинами.

За характером спрямування розрізняють звітність для внутріш­нього управління банком (внутрішня звітність) і для зовнішніх ко­ристувачів інформації (звітність за межі банку).

Внутрішня звітність у вигляді розшифрувань та переліків вста­новлюється самим банком з урахуванням його інтересів і подається підпорядкованими установами (підрозділами) банку на адресу голо­вного банку, що має статус юридичної особи.

Звітність, яка подається Національному банку України та орга­нам державної статистики, складається юридичними особами відпо- відно до чинного законодавства і використовується як зовнішніми користувачами, так і самим банком.

За обсягом інформації, яку відображає звітність, вона буває пов­ною і скороченою. Повна звітність подається після скороченої і мі­стить детальні дані з тих чи інших операцій банку.

За ступенем узагальнення звітність розподіляють на первинну, що подається банком як юридичною особою або подається до банку його філіями, та зведену (консолідовану), котра узагальнює дані первинної звітності по регіону, по банку — юридичній особі, по банківській системі в цілому.

Залежно від періодичності подання розрізняють звітність поточ­ну та річну. На практиці поточна звітність подається за певний звітний період. У банківській системі поточна звітність може скла­датися і подаватися щоденно, щотижнево, два рази на місяць, щомі­сячно, щоквартально, двічі на рік, за запитом.

За обсягом відображення результатів діяльності та здійснених опе­рацій річна звітність є більш повною і деталізованою, ніж поточна.

За способом відправлення звітність банків може подаватись електронною чи звичайною поштою.

Залежно від суб'єкта, тобто з погляду того, хто складає банківсь­ку звітність, розрізняють звітність Національного банку України та звітність комерційних банків. У свою чергу, склад та зміст звітнос­ті, яку складають Національний банк України і комерційні банки, різняться між собою, що пов'язано з тією роллю, яку виконують во­ни в економіці країни. У цьому зв'язку зміст звітності установ та підрозділів Національного банку України характеризує виконання ним ролі центрального банку. Тому пакет звітності, яку складає На­ціональний банк України як центральний банк держави, можна умовно розділити на дві частини:

1) фінансова звітність;

2) статистична звітність грошово-кредитного та банківського характеру.

Крім того, підрозділи Національного банку України подають статистичну звітність для складання платіжного балансу та міжна­родної інвестиційної позиції України, беручи до уваги те, що стати­стика такого напряму розробляється Національним банком України.

Статистична звітність грошово-кредитного характеру має такі
напрями: загально банківська статистика; монетарна статистика; ста­тистика банківського нагляду; статистика операцій з іноземною ва­
лютою; емісійно-кредитна статистика; статистика готівково-грошового обігу. Статистична звітність для складання платіжного балансу та мі­жнародної інвестиційної позиції України дає узагальню вальну оцінку економічного стану країни та ефективності її зовнішньо­економічних зв'язків.

 

 

Висновки:

Розглянувши види банківської статистичної звітності та її значенн, я дійшла таких висновків:

1. Для того щоб бути необхідною для користувачів, інформація повинна бути значущою в процесі прийняття ними відповідних рішень. Інформації властива якість значущості тоді, коли вона впливає на вибір економічного рішення, допомагає оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, підтвердити або скоригувати попередні оцінки.

2. Банки подають статистичну звітність з метою чіткого відстеження їх діяльності, контролю за ситуацією з боку НБУ, державних органів та клієнтів.

3. З метою забезпечення достовірності інформація має максимально повно відтворити факти господарської діяльності. Наприклад, У балансовому звіті повинні бути відображені всі операції, які призводять до виникнення активів, зобов'язань та власного капіталу банку на дату складання звіту.

4. Звітність повинна використовуватися у відповідності з її сутністю та економічною реальністю. Сутність угод чи інших подій не завжди відповідає тому, що очевидно випливає з їх юридичної чи розробленої банком форми.

5. Забезпечення відповідності фінансових звітів. Недогляд може призвести до того, що інформація буде невірною і, таким чином, недостовірною та недостатньою з огляду значущості.

6. Використання фінансової та статистичної звітності клієнтами потрібне для того щоб користувачі могли порівняти фінансовий стан, результати та зміни під впливом часу, важливо, щоб фінансові звіти давали відповідну інформацію за попередні звітні періоди.

Тобто звітність банків є дуже важливою складовою у загальній банківській системі України.

 

 

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність», 7 грудня 2000 року, № 2121-III.

2. Закон України «Про державну статистику», 17 вересня 1992 року, № 2614-XII.

3. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України Постанова правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566.

4. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол.авт.: А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна, М.І.Савлу та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза і канд. екон. наук, доц.. М.Ф.Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 2005. – 556 сПравила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України 19.03.2003 № 124

5. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України: навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 1999. – 432с

 

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...