 |
1.4.4. Формування нового масиву
|
|
|
|
1. 4. 4. Формування нового масиву
Процес формування нового масиву з даних вхідного масиву, що задовольняють конкретній умові, пов'язаний з переглядом вхідного масиву й присвоюванням значення його чергового елемента, що задовольняє деякому критерію, елементу формованого масиву.
Наприклад, якщо з позитивних елементів масиву
А=(0, -1, 4, -5, 0, 7, 8, 3, 0)
необхідно сформувати новий масив, то, мабуть, що його вміст буде таким
В=(4, 7, 8, 3)
Випадок, коли всі елементи вихідного масиву задовольняють умові відбору, скоріше є виключенням, чим правилом. Оскільки не всі елементи вихідного масиву можуть відповідати умові відбору, то
1. Розмірність формованого масиву менше розмірності вхідного масиву. Для наведеного вище приклада: розмірність вхідного масиву (масив А )= 9, сформованого ( масив В ) = 4.
2. Місце розташування конкретного елемента у вхідному й сформованому масиві по-різному.
Наприклад, число 4 у вхідному масиві є третім елементом, а в сформованому - першим. Тому для індексування елементів формованого масиву повинна використовуватися самостійна змінна, а не та, котра використовується при перегляді елементів вхідного масиву.
3. Змінній індексування елементів формованого масиву необхідно присвоїти первісне значення 0. Зміна індексу здійснюється до присвоювання значення елементу формованого масиву.
4. Значення змінної індексування елементів формованого масиву може бути використане:
- при ухваленні рішення: масив був сформований чи ні. Якщо її первісне значення не змінилося, то масив сформований не був;
- для визначення розмірності сформованого масиву.
У розглянутому прикладі в якості індексованої змінної використана змінна j.
|
|
|
Алгоритм (рис. 1. 13) реалізований у програмі Задача 4, результати тестування якої представлені на рис. 1. 15.
Рис. 1. 13. Схема алгоритму формування нового масиву
1. Створити форму за зразком рис. 1. 14, надати всім об’єктам значення властивостей відповідно таблиці 4.
Рис. 1. 14. Приклад початкового розміщення об'єктів на формі
Таблиця 4. Значення властивостей об’єктів до форми рис. 1. 14.
| ЕЛЕМЕНТ КЕРУВАННЯ | НАЗВА ВЛАСТИВОСТІ | ЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТІ |
| Form1 | Caption | Задача 4 |
| Label1 | Caption | Вхідний масив А |
| Label2 | Caption | Сформований масив В |
| Picture1 | - | (Всі властивості стандартні) |
| Picture2 | - | (Всі властивості стандартні) |
| Command1 | Caption | Обчислення |
| Command2 | Caption | Вихід |
2. Ввести програмний код:
Option Base 1
Private Sub Command1_Click()
Dim B(1 To 12) As Integer
Dim j As Byte, i As Byte
Dim a As Variant
'Введення й виведення вхідних даних
a = Array(-21, -43, -6, -38, 0, -14, -11, -25, -99, -7, -21, -80)
For i = 1 To 12
Picture1. Print a(i); " ";
Next
'Формування масиву
j = 0
For i = 1 To 12
If a(i) > 0 Then
j = j + 1
B(j) = a(i)
End If
Next i
'Вивід сформованого масиву
If j = 0 Then
Picture2. Print " Масив не сформований, тому що у вхідному масиві " _
& " немає позитивних чисел"
Else
For i = 1 To j
Picture2. Print B(i); " ";
Next i
End If
End Sub
Private Sub Command2_Click()
End
End Sub
3. Запустити програму на виконання, отримати результати.
Рис. 1. 15. Результати роботи програми Задача 4
2. Впорядкування (сортування) елементів
Впорядкування – один з найбільш складних та важливих методів для вивчення алгоритмів.
|
|
|
По-перше, впорядкування – це загальна задача багатьох комп’ютерних додатків. Практично будь-який список цінніший, коли його впорядковано по якому-небудь певному принципу.
По-друге, майже всі алгоритми впорядкування є цікавими прикладами програмування, які демонструють важливі методи: часткове впорядкування, рекурсія, об’єднання списків, та інші.
У кожного алгоритму впорядкування є свої переваги і недоліки. Продуктивність різних алгоритмів залежить від типу даних, початкового розташування елементів, розміру і значень. Важливо вибрати той алгоритм, який краще підходить до рішення конкретного завдання.
Впорядкування – одна з деяких задач з точними теоретичними межами продуктивності.
|
|
|
