Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Дисципліна «Соціальна психологія»

1. Вивчення соціально-психологічної реальності з точки зору її виникнення, етапів і механізмів розвитку, становлення та формування, сучасного і майбутнього станів – це:

1. *принцип історизму

2. принцип об’єктивності

3. принцип системності

4. принцип розвитку

5. принцип гуманізму

2. Назвіть рівні методологічного аналізу:

1. *загальна методологія

2. *Спеціальна методологія

3. *Методологічні прийоми

4. експериментальні прийоми

5. всі відповіді правильні

3. Назвіть способи перевірки на валідність (обгрунтованість) методу дослідження:

1. *експертна оцінка

2. *проведення додаткового інтерв'ю з метою непрямої перевірки отриманих результатів

3. *комплексність дослідження (використання кількох методів, які є адекватними за призначенням)

4. кореляція повторних досліджень

5. зміщене опитування

4. До головних методів соціально-психологічного дослідження належать:

1. метод спостереження та опитування

2. метод тестування та експерименту

3. метод вивчення документів та соціометрія

4. метод групової оцінки особистості

5. *всі відповіді правильні

5. Вивчення об'єктивних закономірностей розвитку соціально-психологічних явищ у сукупності фактів і подій — суперечливих, багатогранних, позитивних, негативних, типових, нетипових; забезпечує взаємозв'язок об'єктивного та суб'єктивного – це:

1. принцип історизму

2. *принцип об’єктивності

3. принцип системності

4. принцип розвитку

5. принцип гуманізму

6. Якісна характеристика дослідження – це:

1. вивчення конкретних об'єктів;

2. диференційоване розв'язання емпіричних (факти), логічних (встановлення зв'язків) і теоретичних завдань (пошук причин тощо);

3. чіткість вихідних (відомих) фактів, формулювання гіпотез;

4. прогностична спрямованість даних

5. *всі відповіді правильні

7. Метод, який п ередбачає одержання характеристики людини під час взаємних оцінювань з використанням прийомів безпосереднього оцінювання за n-бальною шкалою, ранжирування (послідовне розміщення) якостей, попарного їх порівняння – це:

1. *метод групової оцінки особистості

2. метод соціометрії

3. метод вивчення документів

4. метод тестування метод спостереження

5. метод тестування

8. Здатність методу визначати ті характеристики, які передбачені метою дослідження – це:

1. точність інформації

2. *валідність методу

3. достовірність методу

4. репрезентативність

5. об’єктивність

9. За допомогою чого забезпечується проблема якості дослідження:

1. постановки завдання

2. попереднього аналізу

3. *принципу репрезентативності

4. принципу об’єктивності

5. формування гіпотези

10. Відтворення результатів вимірювання, які повторються в ідентичних умовах – це:

1. точність інформації

2. валідність методу

3. *достовірність методу

4. репрезентативність

5. об’єктивність

11. Які етапи передбачає проведення експерименту як методу соціально-психологічного дослідження:

1. теоретичний (постановка проблеми);

2. методичний (розробка методик експерименту і експериментального плану);

3. експериментальний (створення експериментальної ситуації, засобів управління перебігом експерименту та вимірювання реакцій піддослідних);

4. аналітичний (кількісний аналіз отриманих результатів: математична обробка, інтерпретація результатів, формулювання гіпотез, практичних рекомендацій).

5. *всі відповіді правильні

12. Назвіть способи перевірки на валідність (обгрунтованість) методу дослідження:

1. *експертна оцінка

2. *проведення додаткового інтерв'ю з метою непрямої перевірки отриманих результатів

3. *комплексність дослідження (використання кількох методів, які є адекватними за призначенням)

4. кореляція повторних досліджень

5. зміщене опитування

13. Виокремлення певної системної властивості, яка об'єднує елементи системи в єдине ціле, систему зв'язків, структуру, враховуючи при цьому зв'язки і відносини із середовищем – це:

1. принцип історизму

2. принцип об’єктивності

3. *принцип системності

4. принцип розвитку

5. принцип гуманізму

14. Здатність методу визначати ті характеристики, які передбачені метою дослідження – це:

1. точність інформації

2. *валідність методу

3. достовірність методу

4. репрезентативність

5. об’єктивність

15. На які типи поділяються документи в психологічній літературі:

1. за статусом

2. за формою

3. за джерелом інформації

4. за ступенем персоніфікації

5. *всі відповіді правильні

16. Метод, який п ередбачає одержання характеристики людини під час взаємних оцінювань з використанням прийомів безпосереднього оцінювання за n-бальною шкалою, ранжирування (послідовне розміщення) якостей, попарного їх порівняння – це:

1. *метод групової оцінки особистості

2. метод соціометрії

3. метод вивчення документів

4. метод тестування метод спостереження

5. метод тестування

17. Для дослідження емоційно-психологічних відносин в малій соціальній групі використовують:

1. метод групової оцінки особистості

2. *метод соціометрії

3. метод вивчення документів

4. метод тестування метод спостереження

5. метод тестування

18. Спеціально розроблені завдання і проблемні ситуації, використання яких у результаті кількісної та якісної оцінки може стати показником розвитку певних психологічних якостей, властивостей особистості – це:

1. метод групової оцінки особистості

2. метод соціометрії

3. метод вивчення документів

4. метод тестування метод спостереження

5. *метод тестування

19. Метод, який п ередбачає одержання характеристики людини під час взаємних оцінювань з використанням прийомів безпосереднього оцінювання за n-бальною шкалою, ранжирування (послідовне розміщення) якостей, попарного їх порівняння – це:

1. *метод групової оцінки особистості

2. метод соціометрії

3. метод вивчення документів

4. метод тестування метод спостереження

5. метод тестування

20. Увесь спектр зв'язків і взаємодій людей у процесі духовного і матеріального виробництва, спосіб формування, розвитку, реалізації та регуляції соціальних відносин і психологічних особливостей окремої людини, що здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти, в які вступають особистості та групи – це:

1. усамітнення

2. міжособистісне спілкування

3. *спілкування

4. міжособистісні відносини

5. сприйняття

21. Особистість у контексті спілкування реалізується на таких рівнях:

1. Спілкування — взаємовплив, діяльність.

2. Спілкування — обмін інформацією.

3. Спілкування — сприймання людьми одне одного

4. Спілкування — міжособистісні відносини

5. *Всі відповіді правильні

22. Зовнішній вияв властивостей спілкування, ролі і завдання, які воно виконує у процесі життєдіяльності індивіда в соціумі – це:

1. структура спілкування

2. *функції спілкування

3. стратегії спілкування

4. тактики спілкування

5. стилі спілкування

23. Процес предметної та інформаційної взаємодії між людьми, в якому формуються, конкретизуються, уточнюються і реалізуються їх міжособистісні відносини (взаємовплив, сприйняття одне одного тощо) та виявляються психологічні особливості комунікативного потенціалу кожного індивіда – це:

1. усамітнення

2. *міжособистісне спілкування

3. спілкування

4. міжособистісні відносини

5. сприйняття

24. Назвіть основні характеристики спілкування:

1. структура, функції,

2. види, стратегії,

3. тактики, стилі,

4. засоби і форми

5. всі відповіді правильні

25. Загальна схема дій учасників комунікативного процесу, загальний план досягнення мети, яку переслідують співрозмовники – це:

1. структура спілкування

2. *функції спілкування

3. стратегії спілкування

4. тактики спілкування

5. стилі спілкування

26. Безпосередня чи опосередкована взаємодія людей, яка має зворотний зв'язок. У такому розумінні вони стають соціально-психологічними, оскільки суспільні відносини пов'язані з особистим ставленням як персоніфікованою реакцією партнерів один на одного, тому вони мають емоційну основу, тобто виникають на певних почуттях людей – це:

1. усамітнення

2. міжособистісне спілкування

3. спілкування

4. *міжособистісні відносини

5. сприйняття

27. Порядок стійких зв'язків між його елементами, котрі забезпечують цілісність цього феномену, тотожність самому собі у процесі зовнішніх і внутрішніх змін – це:

1. * структура спілкування

2. функції спілкування

3. стратегії спілкування

4. тактики спілкування

5. стилі спілкування

28. Система послідовних дій, яка сприяє реалізації обраної стратегії, досягненню поставленої мети – це:

1. структура спілкування

2. функції спілкування

3. стратегії спілкування

4. *тактика спілкування

5. стилі

29. Які функції виконує комунікація:

1. *комунікативного контролю

2. конкуренції

3. *афіліації

4. атрибуції

5. усамітнення

30. Система установок, орієнтацій, очікувань тощо, через які люди спілкуючись сприймають і оцінюють інформацію, якою безпосередньо обмінюються – це комунікація:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. *безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

31. За нормами наближення співрозмовників публічний простір становить:

1. 1. 0-45 см

2. 45-120 см

3. 120-400 см

4. *400-750 см

5. 0-20 см

32. Систематичне розповсюдження спеціально підготовлених повідомлень із застосуванням технічних засобів тиражування інформації (радіо, телебачення, преса, відео-, звукозаписи тощо), які мають соціальне значення і використовуються з метою впливу на установки, поведінку, думки й оцінки людей – це комунікація:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. *масова організована

5. масова стихійна

33. Назвіть види комунікації в залежності від спрямованості інформації:

1. *аксіальна

2. *ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

34. Зважаючи на поведінку учасників комунікативного процесу, розрізняють слухання:

1. нерефлексивне,

2. рефлексивне,

3. критичне

4. емпатійне

5. *всі відповіді правильні

35. За нормами наближення співрозмовників соціальний простір становить:

1. 1. 0-45 см

2. 45-120 см

3. *120-400 см

4. 400-750 см

5. 0-20 см

36. Комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів – це комунікація:

1. аксіальна

2. *ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

37. За формами передавання інформації розрізняють наступні види комунікації:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. *безпосередньо міжособистісна

4. *масова організована

5. *масова стихійна

38. За формами передавання інформації розрізняють наступні види комунікації:

6. аксіальна

7. ретиальна

8. *безпосередньо міжособистісна

9. *масова організована

10. *масова стихійна

39. До невербальної комунікації належать:

1. *оптико-кінетична знакова система

2. *проксеміка

3. *паралінгвістична знакова система

4. ретиальна система

5. аксіальна система

40. За нормами наближення співрозмовників персональний простір становить:

1. 1. 0-45 см

2. *45-120 см

3. 120-400 см

4. 400-750 см

5. 0-20 см

41. Комунікація, що спрямовує свої сигнали на окремого одержувача інформації (особу, групу) – це комунікація:

1. *аксіальна

2. ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

42. Комунікація, що спрямовує свої сигнали на окремого одержувача інформації (особу, групу) – це комунікація:

6. *аксіальна

7. ретиальна

8. безпосередньо міжособистісна

9. масова організована

10. масова стихійна

43. За нормами наближення співрозмовників інтимний простір становить:

1. *0-45 см

2. 45-120 см

3. 120-400 см

4. 400-750 см

5. 0-20 см

44. Система установок, орієнтацій, очікувань тощо, через які люди спілкуючись сприймають і оцінюють інформацію, якою безпосередньо обмінюються – це комунікація:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. *безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

45. Система установок, орієнтацій, очікувань тощо, через які люди спілкуючись сприймають і оцінюють інформацію, якою безпосередньо обмінюються – це комунікація:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. *безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

46. Комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів – це комунікація:

1. аксіальна

2. *ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

47. За нормами наближення співрозмовників персональний простір становить:

1. 1. 0-45 см

2. *45-120 см

3. 120-400 см

4. 400-750 см

5. 0-20 см

48. Зважаючи на поведінку учасників комунікативного процесу, розрізняють слухання:

1. нерефлексивне,

2. рефлексивне,

3. критичне

4. емпатійне

5. *всі відповіді правильні

49. Назвіть види комунікації в залежності від спрямованості інформації:

1. *аксіальна

2. *ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. масова організована

5. масова стихійна

50. Систематичне розповсюдження спеціально підготовлених повідомлень із застосуванням технічних засобів тиражування інформації (радіо, телебачення, преса, відео-, звукозаписи тощо), які мають соціальне значення і використовуються з метою впливу на установки, поведінку, думки й оцінки людей – це комунікація:

1. аксіальна

2. ретиальна

3. безпосередньо міжособистісна

4. *масова організована

5. масова стихійна

51. За нормами наближення співрозмовників соціальний простір становить:

1. 1. 0-45 см

2. 45-120 см

3. *120-400 см

4. 400-750 см

5. 0-20 см

52. До невербальної комунікації належать:

1. *оптико-кінетична знакова система

2. *проксеміка

3. *паралінгвістична знакова система

4. ретиальна система

5. аксіальна система

53. Які функції виконує комунікація:

1. *комунікативного контролю

2. конкуренції

3. *афіліації

4. атрибуції

5. усамітнення

54. Деструктивні форми взаємодії підсилює:

1. агресія

2. упередження

3. обман

4. егоїзм

5. *всі відповіді правильні

55. Виникнення при сприйманні індивіда індивідом взаємної привабливості, розуміння і прийняття один одного у взаємодії, коли не тільки узгоджуються дії, а й встановлюються позитивні взаємини – це:

1. *атракція

2. дружба

3. любов

4. альтруїзм

5. психологічний вплив

56. Властивість, особистісна якість, сутнісна сила людини, які виявляються у здатності впливати на іншу особу спонукальним, стримуючим, заспокійливим або іншим розвивальним способом, змінюючи не тільки її поведінку, а й погляди, мотиви, свідомість, характер – це:

1. психологічний,

2. *особистий вплив,

3. функціонально-рольовий вплив,

4. індивідуально-специфічний вплив,

5. комунікативний вплив

57. Індивідуальна чи групова форма деструктивних дій чи поведінки особистості, яка спрямована на використання сили, нанесення фізичної або психологічної шкоди людям і суперечить нормам існування у соціумі – це:

1. *агресія

2. упередження

3. обман

4. егоїзм

5. конфлікт

58. Особлива форма міжособистісної взаємодії, яка характеризується індивідуально-вибірковими стосунками, взаємною прихильністю учасників спілкування, посиленням процесів афіліації, високим рівнем задоволеності міжособистісними контактами, взаємними очікуваннями позитивних почуттів – це:

1. атракція

2. *дружба

3. любов

4. альтруїзм

5. психологічний вплив

59. Вид міжособистісного впливу, характер, спрямованість та інтенсивність якого зумовлюються не особистісними властивостями партнерів, а їх рольовими позиціями – це:

1. психологічний,

2. особистий вплив,

3. *функціонально-рольовий вплив,

4. індивідуально-специфічний вплив,

5. комунікативний вплив

60. Установка, що перешкоджає адекватному сприйманню повідомлення чи дії – це:

1. агресія

2. *упередження

3. обман

4. егоїзм

5. конфлікт

61. Високий ступінь емоційно-позитивного ставлення до іншої людини, стан сильного потягу до єднання з нею – це:

1. атракція

2. дружба

3. *любов

4. альтруїзм

5. психологічний вплив

62. Трансляція індивідом іншим людям своїх особистісних рис у формі взірців особистісної активності – це:

1. психологічний,

2. особистий вплив,

3. функціонально-рольовий вплив,

4. *індивідуально-специфічний вплив,

5. комунікативний вплив

63. Свідоме намагання людини створити у партнера хибне, неправдиве, удаване уявлення про предмет обговорення – це:

1. агресія

2. упередження

3. *обман

4. егоїзм

5. конфлікт

64. Надання допомоги, не пов'язане свідомо із власними егоїстичними інтересами; вчинки, спрямовані на благо іншої людини; допомога іншому, що здійснюється без винагороди, без свідків, ціною можливих власних втрат – це:

1. атракція

2. дружба

3. любов

4. *альтруїзм

5. психологічний вплив

65. Внутрішня комунікативна установка комунікатора стосовно себе і реципієнта, вербальні і невербальні особливості повідомлення, характеристики комунікативного простору спілкування, складові соціально-психологічного середовища – це:

1. психологічний,

2. особистий вплив,

3. функціонально-рольовий вплив,

4. індивідуально-специфічний вплив,

5. *комунікативний вплив

66. Ціннісна орієнтація суб'єкта, яка зумовлює домінування в його взаємодії з іншими особистих інтересів і потреб безвідносно до інтересів партнера по спілкуванню – це:

1. агресія

2. упередження

3. обман

4. *егоїзм

5. конфлікт

67. До видів міжособистісного впливу належать:

1. психологічний, особистий вплив,

2. функціонально-рольовий вплив,

3. індивідуально-специфічний вплив,

4. комунікативний вплив

5. *всі відповіді правильні

68. До видів психологічного впливу належать:

1. переконання

2. зараження

3. навіювання

4. наслідування

5. *всі відповіді правильні

69. Зіткнення значущих, конкуруючих, несумісних чи протилежних поглядів, потреб, інтересів і дій індивідів та їх груп – це:

1. агресія

2. упередження

3. обман

4. егоїзм

5. *конфлікт

70. Застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії іншої людини – це:

1. *психологічний,

2. особистий вплив,

3. функціонально-рольовий вплив,

4. індивідуально-специфічний вплив,

5. комунікативний вплив

71. Властивість, особистісна якість, сутнісна сила людини, які виявляються у здатності впливати на іншу особу спонукальним, стримуючим, заспокійливим або іншим розвивальним способом, змінюючи не тільки її поведінку, а й погляди, мотиви, свідомість, характер – це:

1. психологічний,

2. *особистий вплив,

3. функціонально-рольовий вплив,

4. індивідуально-специфічний вплив,

5. комунікативний вплив

72. Невелика за чисельністю спiльнiсть, в якій iндивiди безпосередньо між собою, об’єднанi спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взасмодiї взаємовпливу це:

1. Соцiальнi групи

2. Великі групи

3. *Мала группа

4. Немає вірної вiдповiдi.

73. До основних пiдходiв у вивчені малої групи вiдноситься:

1. Психоаналiтичний

2. Органiзацiйно-управлiнський

3. Соцiометричний

4. *Всi вiдповiдi вiрнi.

74. До основних напрямкiв у вавченi малої групи вiдноситься:

1. Дiяльнiсний

2. Соцiологiчний

3. Параметрична концепцiя

4. *Всi вiдповiдi вiрнi.

75. За соцiальною спрямованiстю вiдокремлюють:

1. Соцiально кориснi

2. Соцiально небезпечнi

3. *Вiрно А i Б

4. Немає вiрної вiдповiдi.

76. За типом головної дiяльностi та головної функцiї:

1. Виробничi

2. Полiтичнi

3. Вiйськовi

4. Спортивнi

5. *Всі правильні

77. Сукупнiсть зв’язкiв мiж членами групи це —

1. Функцiї малої групи

2. Класифiкацiя малої групи

3. Немає вiрної вiдповiдi

4. *Структура малої групи

78. Взаємини i зв’язк мiж індивідами в групi за допомогою яких здiйснюються дiловi контакти, офiцiйнi вiдносини, спрямованi на ваконання групового завдания це —

1. Комунiкативна структура малої групи

2. *Формальна структура малої групи

3. Неформальна структура малої групи

4. Немає вiрної вiдповiдi

79. Емоцiйно забарвлені зв’язки, вiдтворюють неофiцiйнi взаємини мiж членами групи це —

1. Формальна структура малої групи

2. *Неформальна структура малої групи

3. Комунiкативна структура малої групи

4. Немає вiрної вiдповiдi

12 3 4 Следующая ⇒