Маркетинг у страхуванні
Маркетинг розуміють перш за все як метод управління діяльністю компаній і фірм. Термін "маркетинг" походить від англійського слова "market" - "marketing", що означає збувати, продавати продукцію на ринку. У страхуванні це означає реалізовувати страхові продукти (послуги). Розглядаючи суть цього поняття, слід звернути увагу на те, що існує багато визначень маркетингу. Разом з тим досі немає єдиного визначення цього терміну у страхуванні. Найбільш поширеними є такі підходи: Ø маркетинг - комплексний підхід до організації і управління всією діяльністю страхової компанії, направлений на надання таких страхових послуг і в таких розмірах, які відповідають потенційному попиту. Попит переважно формується самою страховою компанією і задовольняється нею; Ø маркетинг-комплекс функцій страхової компанії, що включає: планування, ціноутворення, рекламування, організацію мережі просування страхових полісів на основі реального і потенційного попиту на страхові послуги; Ø маркетинг-сукупність дій, які можуть бути зведені до 2-х груп: ü формування попиту на страхові послуги; ü задоволення страхових інтересів клієнтів, що є економічним і соціальним обґрунтуванням існування страховика. 1 - ша група знаходить реалізацію у використанні низки методів і засобів впливу на потенційних страхувальників таких як реклама, заключення договорів страхування, диференціація страхових тарифів, поєднання страхових послуг з іншими формами обслуговування (юридичними, консультативними, торговими і т.п.). 2-га група реалізується через систему продажу страхових продуктів (полісів), покращення обслуговування клієнтів і підтримку іміджу страхової компанії.
Маркетинг ґрунтується на таких принципах Ø глибоке вивчення кон'юнктури страхового ринку Ø сегментація страхового ринку (виділення секторів - особисте страхування, майнове страхування і т.п.) Ø гнучке оперативне реагування на запити страхувальників Ø інновації (постійне вдосконалення) страхових продуктів у відповідності з вимогами ринку Основними завданнями маркетингу у страхуванні є Ø досягнення максимально можливого високого споживання страхових продуктів Ø досягнення максимальної потреби задоволення попиту на страхові продукти Ø пропозиція максимально широкого вибору страхових продуктів Ø максимізація підвищення "якості" життя (середнього рівня Ø споживання, якісне медичне обслуговування) - якість життя вища, якщо гарантується відшкодування при страхових випадках У страхуванні маркетингом займається служба маркетингу, яка розглядається як мозковий центр, джерело обґрунтованої інформації і рекомендацій з питань поточної і перспективної діяльності страховика. Діяльність служби маркетингу направлена на задоволення потреб в страховому захисті центральної фігури страхового ринку - страхувальника. Завданнями служби маркетингу є: § збір, обробка і аналіз інформації про страховий ринок, попит на страхові послуги і його конкурентів тобто проведення інформаційно-аналітичних досліджень; § прогнозування кон'юнктури страхового ринку; § вивчення потенційних можливостей страхових компаній; § планування власної ділової стратегії страховика відповідно до кон'юнктури страхового ринку (визначення пріоритетних напрямів і принципів роботи страховика). Служба маркетингу забезпечує всі структури страховика необхідною та достовірною інформацією, визначає їх діяльність на перспективу. Вона може мати горизонтальну або вертикальну структуру.
Організація маркетингу може здійснюватись за: § видами страхування; § за комплексом страхових послуг; § за географічним поділом сегментації страхового ринку. Страховий маркетинг охоплює такі функціональні елементи: § дослідження ринку страхових продуктів; § розробку страхових продуктів; § реалізацію страхових продуктів. 1. Дослідження ринку страхових продуктів охоплює такі основні завдання: Ø аналіз зовнішнього економічного середовища; Ø сегментацію страхового ринку і аналіз (дослідження) різних сегментів ринку; Ø аналіз діяльності конкурентів; Ø аналіз внутрішніх можливостей страховика; Ø розвиток зв’язків з клієнтами (страхувальниками). Кінцевою метою такого дослідження є відбір конкретного сегменту страхового ринку, на якому буде працювати страхова компанія, та визначення конкретних видів страхування (страхових продуктів). Для вивчення попиту може проводитися анкетування страхувальників, спілкування з діловими людьми. На основі зібраної інформації створюється науково-обґрунтована концепція аналізу і обліку попиту вимог страхувальників. Важливим є вивчення попиту на страхові послуги саме в тій місцевості, де передбачається діяльність страхової компанії: вивчення соціально-демографічного складу страхувальників, їх платоспроможності, економічного середовища, природного середовища, науково-технічного середовища, політичного, культурного тощо. У кожному випадку слід орієнтуватись на те чи інше середовище. Основні принципи сегментації страхового ринку: Ø по горизонталі - за групами доходів страхувальників; Ø по вертикалі (страхування за категоріями страхувальників); Ø за географічними ознаками; Ø за демографічними ознаками; Ø за психологічними ознаками; Ø за соціально-етичною поведінкою і т.п. Аналіз може охоплювати вивчення таких клієнтурних ринків: Ø споживчий ринок страхових послуг; Ø ринок виробників страхових послуг; Ø рийок проміжкових продавців (страхових посередників); Ø ринок державного страхування; Ø ринок недержавного страхування; Ø міжнародний рийок страхових продуктів (в страховому бізнесі існує міжнародний поділ праці, наприклад, Англія - лідер у страхуванні морських перевезень, Німеччина - у страхуванні майна і будівель і т.п.)
2. Процес розробки страхових продуктів включає такі етапи: Ø визначення страхового продукту (назви виду страхування); <=> розробку специфікації продукту (умов страхування); о визначення порядку (процедури) укладення договорів страхування; Ø визначення вартості продукту; Ø визначення ціни продукту (страхових тарифів); Ø затвердження і отримання дозволу органів державного регулювання страхової діяльності (одержання ліцензії на проведення страхування). Страхові продукти розробляються самостійно страховиком, лише з обов'язкових видів страхування умови страхування розробляються Кабінетом Міністрів України. Страхові компанії продають на ринку специфічний товар - страхове покриття або страховий захист, за що отримують плату. Страхові продукти мають своє специфічне оформлення, яке включає пакет документів, що дозволяють реалізувати відносини щодо створення і продажу страхової послуги, а також щодо організації страхового захисту споживача. Основними частинами страхового продукту є: § умови страхування; § договір страхування; § страховий поліс (страхове свідоцтво); § таблиця тарифів; § пам'ятка страхувальнику. Додаткові складові частини страхового продукту: § маркетинговий етюд (завдання на розробку); § технологічна карта продажу і пам’ятка агентсько-брокерської мережі; § розрахунок нетто-премій і рекомендації щодо навантаження; § кошторис рекламної компанії; § опис актуарних розрахунків. Еталонний страховий продукт - зшиті всі вищевказані документи - у вітчизняній страховій практиці отримав назву правил страхування, а в закордонній практиці - страхового полісу. 3. Механізм реалізації страхових продуктів охоплює: безпосередній продаж страховими компаніями, продаж через страхових посередників, а також через альтернативну мережу, до якої належать банки, туристичні фірми, агентства нерухомості тощо. Процес продажу страхових продуктів визначається як аквізиція, а Діяльність страхових посередників як аквізиційна діяльність. Так, в Італії та Франції до 50 % страхових полісів розповсюджують банки. У Великобританії 50% контрактів із клієнтами укладається через телефонну мережу, в Німеччині 80% контрактів укладають службовці філіалів та представництв страховика, 13% - маклери та посередники, а безпосередньо страховики - тільки 2%.
Читайте также: II. Маркетинговые решения на рыночно-продуктовом уровне Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|