Страхування наземного транспорту
Наземний автомобільний транспорт — найбільш наближений до людей засіб пересування і тому кількість ризиків пов’язана з ним є значно більшою ніж кількість ризиків пов’язаних з авіаційним і морським транспортом. Наземний транспорт, як об'єкт підвищеної небезпеки, несе ризик довкіллю, і особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження. Головним ризиком знищення або пошкодження транспортного засобу є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Кожного року в Україні відбуваються десятки тисяч ДТП і приблизно кожна п’ята ДТП має наслідки для життя та здоров’я людей. Сама дорожньо-транспортна пригода має ряд характерних статистичних показників щодо місця, часу, стажу водія і т. ін. Велика вірогідність настання ДТП компенсується невеликою збитковістю цього ризику, який становить у середньому 2 — 5 тис. грн., тому середній тариф за цим ризиком становить 1,5 — 3,5 %. Інших значних збитків завдають протиправні дії третіх осіб, викрадення та пограбування транспортних засобів. Зауважимо, що при укладанні договору страхування повного каско тариф від викрадення становить більш як половину в частці страхового тарифу і досягає близько 4 — 6 %. Це пояснюється майже 100%-вою збитковістю страхової суми. Тобто в разі настання страхового випадку необхідно виплачувати всю страхову суму. До того ж такий «страховий випадок» досить легко сфальсифікувати. Тому більшість страховиків взагалі не беруть на страхування транспортних засобів від крадіжки. У разі ж прийняття такого ризику застосовують великі розміри франшизи. Цей ризик має свої характерні особливості. Ризик пограбування залежить насамперед від престижності автомобіля, місця його зберігання, наявності охоронних пристроїв та сигналізації, терміну експлуатації транспортного засобу.
Ще одна група ризиків — стихійні лиха. Тут суб'єктивні фактори не впливають на вірогідність настання збитків. Значне місце в цьому питанні посідає регіон експлуатації транспортного засобу. Тариф від стихійних лих рідко перевищує 1 %. Серед умов страхування є ряд обмежень, а саме: • не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби та причіпи до них, термін експлуатації яких з моменту випуску їх заводом-виготовлювачем перевищує 10 років; • не приймаються на страхування від угону легкові автотранспортні засоби всіх марок, не обладнані протиугонними пристроями; • не береться під страховий захист багаж; • не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти; • не відшкодовуються збитки в таких випадках: • пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, установлених на причіпах до нього, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП; • крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі та причіпах до нього, якщо крадіжка коліс сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепу. З огляду на різноманітність ризиків, що діють на транспортний засіб, їх доцільно визначати окремо. Це дає змогу надати договору страхування найоптимальнішої форми, поєднавши набір ризиків з фінансовими можливостями страхувальника. До страхових ризиків більшість страховиків відносять: 1) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися у процесі руху; 2) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його знаходженні: 3) угон або викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного приладдя та додаткового обладнання в разі перебування:
До переліку страхових випадків можна віднести одну, кілька або всі щойно перелічені події і конкретизувати їх у договорі страхування.: Разом з тим існують обмеження страхових випадків, при яких страховик не здійснює відшкодування. До страхових випадків не належать (а отже, виплати страхового відшкодування не здійснюються) ситуації, при яких було зафіксовано: 1) використання автотранспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані; 2) управління автотранспортним засобом особою, котра не має посвідчення водія; 3) управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; 4) непокору владі (втеча з місця події, переслідування працівниками ДАІ), вчинення дій (крім тих, які кримінальне караються), пов'язаних із порушенням Правил дорожнього руху; 5) порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин і предметів, що легко займаються; 6) намір або грубу недбалість страхувальника чи його представника, а також порушення будь-ким із них установлених правил експлуатації автотранспортних засобів; 7) передачу страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також особі, що не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу. Страхова сума визначається на підставі поданих заяви на страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання. Примітка. Документи, на підставі яких визначається страхова сума щодо автотранспортного засобу та додаткового обладнання: • рахунок-фактура заводу-виробника; • каталог офіційного ділера; • експертна оцінка страховика.
Читайте также: II. Основні види страхування в ЗЕД Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|