 |
Перестрахування і співстрахування
|
|
|
|
Перестрахування як самостійний інститут виникло з початком проведення страхових операцій. Відомо про існування перестрахової угоди, укладеної в 1370 р., коли перестрахування знадобилося при розміщенні страхування вантажів у рейсі Генуя (Італія) — Брюге (Бельгія). Є відомості про угоди, укладені на початку XIX ст. Перше перестрахувальне товариство, утворене лише для проведення перестрахувальник операцій, було засновано в 1846 р. "Колонія Реіншуранс" (м. Кельн, Німеччина).
Перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).
Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомити перестраховика про всі зміни свого договору зі страхувальником.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестраховування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Рис. 2.1. Схема передачі страхового ризику.
Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику, завдяки якому проходить кількісне та якісне вирівнювання страхового портфеля. За формою взаємно взятих зобов'язань цедента і перестраховика договори перестрахування поділяють на договори:
— факультативного перестрахування;
— облігаторного перестрахування;
— факультативно-облігаторного перестрахування.
Процес перестрахування за цими договорами називається факультативним, облігаторним і факультативно-облігатор-ним, відповідно.
При факультативному перестрахуванні перестрахувальник пропонує перестраховику кожний конкретний ризик окремо. Цю пропозицію оформлюють у вигляді перестрахувального сліпа. Перестраху вальний сліп — це додаток до основного договору про загальні умови факультативного перестрахування, який містить найважливішу інформацію про ризик:
|
|
|
— страхувальника;
— об'єкт страхування;
— строк дії договору;
— страхові ризики;
— страхову суму та премію;
— власне утримання перестрахувальника;
— частку ризику, запропоновану для перестрахування.
Перестраховик може або відмовитися, або акцептувати ризик повністю чи частково. Ризик, переданий у факультативне перестрахування, вважають перестрахованим тільки з моменту акцепта перестраховиком.
Цей вид перестрахування для страховика трудомісткий, тому що вимагає великих часових затрат. Для перестраховика він вигідний, оскільки дозволяє проаналізувати кожний прийнятий для перестрахування ризик.
При облігаторному перестрахуванні перестрахувальник зобов'язаний передати, а перестраховик зобов'язаний прийняти всі ризики перестрахованого портфеля. Для страховика цей вид перестрахування найвигідніший, оскільки дозволяє йому отримати автоматично перестрахувальний захист за певним видом страхування або по всьому страховому портфелю. Перестраховик, навпаки, не може відбирати ризики. Цедент сам приймає рішення стосовно вибору ризиків та визначення страхової премії.
Факультативно-облігаторне страхування — це змішана форма перестрахування, так званий "відкритий ковер". За цією формою страховик має право передавати не всі, а тільки певні види ризиків, а перестраховик зобов'язаний їх прийняти, права відмовитися від ризику в нього немає.
Рис. 2.2. Форми перестрахувального захисту
Залежно від ролі, яку відіграють цедент і перестраховик в укладеному між ними договорі, перестрахування поділяється на активне та пасивне. Активне перестрахування полягає у передачі ризику, пасивне — у прийнятті ризику. Наступна передача ризику від перестраховика третій стороні називається ретроцесією.
|
|
|
У практиці страхової справи прийнято позначати страхове товариство, яке передає ризик у перестрахування, як таке, що веде активне перестрахування, а яке приймає ризик — як страхове товариство, яке веде пасивне перестрахування. Передача ризику є передачею відповідальності, прийняття ризику є прийняттям відповідальності.
Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). У договорі повинні міститись умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика.
Співстрахування — страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.
За наявності відповідної угоди між співстраховиками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки.
На практиці страховик, який бере участь у страхуванні в меншій частці, підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку.
Інколи співстрахування розглядають як окремий випадок перестрахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгодженням приймають чи передають на страхування великі ризики.
Контрольні запитання
1. Які ознаки характеризують економічну категорію страхування?
2. Які особливості обов 'язкової форми страхування?
3. Хто визначає загальні умови і порядок проведення добровільного страхування?
4. У яких формах можна проводити соціальне страхування?
5. На яких принципах ґрунтується комерційне страхування?
6. На яких принципах ґрунтується соціальне страхування?
Страховий ринок
3.1 Загальна характеристика страхового ринку
3.2. Суб'єкти страхового ринку
3.3. Товариства взаємного страхування
3.4. Інститут аварійного комісара
3.5. Об'єднання страховиків
3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
|
|
|
Економічна сутність співстрахування та її реалізація
Економічний зміст перестрахування та його значення
Законодавче забезпечення перестрахування в Україні
Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням?
Методи перестрахування
Методи перестрахування. Факультативне і облігаторне перестрахування.
На страхування та перестрахування
Непропорційне перестрахування
Особливі вимоги до перестрахування ризиків у нерезидентів відповідно до чинного законодавства України
Переваги та недоліки факультативного перестрахування
