Термінологічний словник

Диверсифікація – можливості здійснення діяльності поза межами основного бізнесу. У страхуванні диверсифікація означає можли вості займатися і іншою діяльністю, ніж страхова, що переважно законодавством не дозволяється. Значною мірою диверсифікація здійснюється через інвестиційні операції страхових компаній.

Збиток страховий – фактична сума втрати (шкоди), яку зазнав страхувальник в результаті настання страхового випадку, що підлягає відшкодуванню страховиком.

Контрибуція – вимога однієї страхової компанії до іншої або інших компаній розподілити між собою виплату страхового відшкодування у випадку страхування одного і того ж об’єкта одночасно кількома компаніями однакових ризиків.

Об’єкт страхування – конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи, котрому може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією.

Отримувач страхового відшкодуван ня, або страхової суми — фізична чи юридична особа, яка за умовами страхування має право на отримання відповідних грошових засобів.

Перестрахування – передача однією страховою компанією іншій частини своїх зобов’язань згідно з укладеними договорами. Одночасно із зобов’язаннями передається частина отриманих платежів. При настанні страхової події частину збитків відшкодовує компанія, в котрій перестраховане це зобов’язання.

Превентивні заходи у страхуванні – комплекс заходів, здійснюваних страховиком або за його рахунок, пов’язаних із запобіганням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. П. з. випливають із сутності страхування, його превентивної функції.

Регрес – право страховика на висування в межах фактично сплаченої страхувальникові суми страхового відшкодування претензії до третьої сторони, яка винна в страховому випадку, з метою отримання від неї компенсації за заподіяну шкоду.

Ризик страховий – ймовірна подія чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування.

Ризикова премія – частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

Ризик-менеджмент – систематичне дослідження ризиків, що становлять загрозу для людей, майна й інтересів діяльності з метою вжиття заходів, спроямованих на вирішення проблеми ризиків. Р.м. охоплює аналіз ступеню захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за розвитком ризику, вжиття заходів щодо запобігання або зменшення ризику.

Репресивні заходи у страхуванні – боротьба зі стихійним лихом (повінь, пожежа, снігові замети) чи іншим ризиком з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкодження застрахованих об’єктів.

Самострахування – метод створення децентралізованих страхових фондів будь-яким господарюючим суб’єктом з метою забезпечення безперервності виробництва. С. забезпечує покриття невеликих збитків. Щодо середніх та великих збитків С. виявляється в застосуванні страховиком франшизи. С. виступає в грошовій та натурально-речовій формах.

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика відшкодувати заподіяні цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальнику (застрахованій особі, бенефіціару).

Страхове відшкодування – грошова виплата в межах страхової суми за договорами страхування майна і відповідальності, що не може перевищувати розміру прямого збитку, ще зазнав страхувальник.

Страховий захист – сукупність економічних розподільчих і перерозподільчих відносин, що склалися у процесі запобігання, подолання і відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям, юридичним і фізичним особам, життю і здоров’ю громадян.

Страховий інтерес – матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має відношення як власник, орендар, перевізник тощо. Включає все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди) страхувальнику або у зв’язку з чим може виникнути відповідальність страхувальника перед третіми особами.

Страхова премія – платіж, що сплачується страхувальником страховику за умовами договору одноразово або частками за весь період страхування.

Страховий фонд суспільства – сукупність натуральних запасів і грошових коштів для запобігання, локалізації та відшкодування збитків, завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

Страхова сума — сума, на котру стра хується об’єкт за законом чи за договором. Страхова сума не може бути вищою за вартість об’єкта, що підлягає страхуванню. Це обсяг відповідальності страховика перед страхувальником, максимальна грошова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування в разі настання страхової події.

Страховик — юридична особа, яка здійснює страхування на підставі отриманої від певних державних органів ліцензії.

Страхувальник — юридична або фізич на особа, котра вступила в страхові відносини зі страховиком, сплачує страхові внески і пре тендує на страхове відшкодування збитків за застрахованими подіями.

Страхова відповідальність (страхове покриття) — зобов’язання страховика сплачувати страхове відшкодування (страхову суму) за передбаченої умовами стра хування сукупності подій чи окремої події.

Страхове свідоцтво (страховий поліс) — документ, що засвідчує факт страхування відповідно до правил страхування.

Страхове поле – максимальна кількість об’єктів, котрих можна застрахувати на добровільних засадах.

Франшиза (фр. franchise — пільга) – передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком.

Функції страхування – прояв сутності страхування в дії. За допомогою функцій виявляється сутність та зміст економічної категорії страхування.

Шкода – наслідок порушення прав, що охороняються законом, та інтересів суб’єктів цивільних правовідносин (держави, організацій або громадян).

Література: [4]; [5]; [27]; [30]; [47]; [48].