Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
Будівництво свердловин включає в себе такі етапи: 1 Підготовчі роботи, виконані до будівництва вишки і монтування обладнання (розчищення площі; планування, риття траншей, прокладання водопроводу і т.д.); 2 Вишкомонтажні роботи (будівництво або перетягування вишки, монтування бурового обладнання, встановлення його на фундамент); 3 Підготовчі роботи до буріння (обкатування змонтованого обладнання, оснастка талевої системи і т.д.); 4 Буріння та кріплення свердловини (проходження ствола, вимірні роботи, спуск в свердловину обсадних колон та їх цементування); 5 Випробування свердловин на продуктивність; 6 Демонтування обладнання (розбирання вишки, роз’єднання блоків обладнання, підготовка його до перетягування на новий об’єкт). Розподіл цих процесів у часі із встановленням послідовності відображає виробничий цикл будівництва свердловини та його тривалість, Тц = Тп + Т вм + Тпб + Тб.к + Тв+ Тд, (4.1) де Тп, Твп, Т пб, Тбк, Т в, Тд - тривалість відповідно підготовчих робіт до вишкобудування та монтування обладнання, вишкомонтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння та кріплення свердловини, її випробування, демонтування обладнання. Для визначення тривалості найтрудоємнішого етапу - буріння та кріплення - складають баланс календарного часу Тбк, у який входять такі складові. Продуктивний час буріння tпр, який включає в себе: а) час на механічне буріння, tмб; б) час на спуско-підіймальні операції і нарощування бурильної колони, tспо; в) час на кріплення свердловини, tкр; г) час на підготовчо-допоміжні роботи (заміна долота, перевірка і заміна вибійних двигунів, приготування та обважнення промивальних рідин, вимірні роботи тощо), tдоп
tпр = tмб + tспо + tкр + tдоп. (4.2) Час на ремонтні роботи в період буріння та кріплення (проведення профілактики обладнання, ліквідація несправностей, що виникли в період буріння та кріплення), tр. Час на ліквідацію ускладнень, які виникли з геологічних причин, tус. Непродуктивний час tнп, що включає в себе: а) час на ліквідацію аварій, tа; б) втрати часу із-за простоїв з операційно-технічних причин, tп.ор.т. Тбк = tпр + tр + tус + tнп. (4.3) З метою правильного планування бурових робіт для визначення резервів росту темпів будівництва свердловин дуже важливим є вивчення балансу фактичного календарного часу. При його вивченні встановлюють втрати робочого часу, визначають трудомісткість різних елементів циклу будівництва свердловини, намічають заходи зі скорочення термінів будівництва свердловини. Баланс календарного часу вивчається в двох напрямках: розглядаються абсолютні затрати часу за елементами балансу і аналізується його структура. Це дозволяє визначити якісне використання календарного часу. Баланс календарного часу та його окремі елементи служать основою для визначення швидкостей буріння, які відображають темпи будівництва свердловини: 1 Середня механічна швидкість проходки по свердловині. 2 Середня рейсова швидкість проходження по свердловині. 3 Технічна швидкість буріння, яка визначається відношенням довжини ствола свердловинидо продуктивного часу (в м/ст.-міс), де 720 - тривалість одного станко-місяця буріння, год. 4 Комерційна швидкість буріння визначається як відношення довжини ствола свердловини до календарного часу буріння (в м/ст.-міс). 5 Циклова швидкість буріння – це відношення довжини ствола свердловини до тривалості циклу будівництва (в м/ст.-міс). Основними економічними показниками є собівартість будівництва свердловини, собівартість 1 м проходження і прибуток. Всі затрати на будівництво свердловини поділяють на дві групи:
а) прямі (входять затрати на матеріали, енергію, зарплату, амортизаційні відрахування і т.д.); б) накладні (утримання керівного апарату, затрати на підготовку кадрів, охорону праці та ін.). 6 Собівартість спорудження свердловини - це сума грошових затрат бурового підприємства на будівництво та випробування, а також на підготовку до здачі свердловини замовнику. Вона включає вартість матеріалів, витрачених при будівництві свердловини; вартість палива і енергії, одержаних з боку; заробітну плату персоналу з доплатами; амортизаційні відрахування, пов’язані зі зносом бурового обладнання; вартість зносу бурильних колон і вибійних двигунів та ряд інших затрат. Розрізняють кошторисну, планову та фактичну собівартість. 7 Прибуток від будівництва свердловини – це різниця між кошторисною вартістю будівництва з врахуванням згаданих вище компенсаційних доплат і його фактичною собівартістю Сф. Пр = Сб+ Ск - Сф, (4.4) де Пр - прибуток від будівництва свердловини; Сб – повна кошторисна вартість будівництва свердловини; Ск – компенсаційні доплати; Сф – фактична собівартість. Важливі резерви зниження собівартості будівництва - підвищення швидкостей буріння, скорочення непродуктивних затрат часу, зменшення металоємності конструкції свердловини. Металоємність конструкцій оцінюють масою металу обсадних колон, що затрачується на 1 м довжини свердловини. 8 Рентабельність – це результативний узагальнений показник ефективності робіт по будівництву свердловин. Рівень рентабельності Р (в %) визначається: (4.5) де Р – рівень рентабельності; В – вартість виробничих фондів. Підвищення рентабельності в бурінні забезпечується зниженням собівартості будівництва свердловин, покращенням використання бурового обладнання. Прибуток від будівництва свердловини – це різниця між сумою, одержаною від реалізації продукції за встановленими державними оптовими цінами та її собівартістю.
Читайте также: I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|