 |
Робота на віддалених комп'ютерах
|
|
|
|
З Вашої Linux-машини Ви можете ввійти по локальній мережі на іншу Linux-машину, запустивши утиліт командою rlogin linux2, де linux2 - ім'я іншої Linux-машини. Уведіть Ваші ім'я користувача й пароль на віддаленій машині, і Ви попадаєте в режим виконання команд (утиліту Terminal) на віддаленій Linux-машині. Поекспериментуйте з виконанням команд на віддаленій машині.
Аналогічний вхід з Linux-машини на Windows-машину звичайними штатними засобами неможливий.
Для роботи в мережі з файлами Windows-машини використайте сервер Samba, як пояснено вище.
Вихід з віддаленої Linux-машини - exit.
Вихід із системи
Для виходу з Вашого сеансу користувача виберіть Червоний капелюх / Log Out / Log Out – це вихід з Вашого сеансу користувача.
При виборі Червоний капелюх / Log Out / Shut Down відбудеться вихід з Вашого сеансу користувача, потім – вивантаження ОС і вимикання комп'ютера.
Тема 2. Огляд архітектури і можливостей системи Linux: Управління пам’яттю, ресурсами, файлові системи, драйвери пристроїв, мережі, безпека
План практичного заняття №26
ОС Linux. Текстовий режим функціонування
1. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux.
2. Сервісні команди та програми.
3. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання.
4. Архіватори і редактор текстів.
5. Основні команди для роботи з каталогами.
6. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.
1. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux. Досі розглядалася робота користувача у графічній оболонці ОС Linux. Окрім графічного, є ще текстовий режим (інші терміни: режим терміналу, консолі) функціонування ОС Linux. Багато користувачів, а тим паче спеціалістів, надають йому перевагу. Є низка корисних програм та команд, які можуть функціонувати або лише у текстовому режимі, або як у текстовому, так і у графічному режимах. Це пов'язано з тим, що із самого початку Linux розроблялась як система, що успадковувала головні риси ОС Unix, яка працює здебільшого у текстовому режимі.
|
|
|
Під текстовим режимом розуміють введення команд користувачем лише з командного рядка, для чого їх потрібно спочатку набрати на клавіатурі. Прикладом консольної команди для запуску програми менеджера файлів МС є mc.
Розглянемо три варіанти запуску сеансу роботи ОС Linux у текстовому режимі:
• реєстрація у текстовому режимі (Session — Failsave);
• використання спеціальних програм-емуляторів терміналу;
• переведення на іншу віртуальну консоль.
Щоб запустити текстовий режим з графічної оболонки, потрібно за допомогою пункту меню Виконати ввести назву відповідної програми, наприклад, xterm, konsole тощо. Програма konsole є стандартною для KDE.
В ОС Linux реалізована можливість одночасної роботи на одному комп'ютері декількох користувачів — це багатокористувацька система. Завдяки концепції віртуальних консолей користувачам не потрібно кожного разу перереєстровуватись. Для переходу на консоль з номером n слід натиснути Ctrl + Alt + Fn. Під час переходу на іншу консоль користувач автоматично потрапляє у текстовий режим, де необхідно увести свій логін (localhost login) та пароль (Password). Після закінчення сеансу роботи потрібно виконати логоф, увівши команду logout. Для повернення у графічну оболонку треба натиснути Alt + F8. У текстовому режимі можна виконувати практично усі дії, я у графічному. Однак для цього потрібно знати відповідні команди. Оскільки команд є багато і їх усіх запам'ятати складно, варто користуватися командою man <назва команди>, щоб [мати довідку про призначення, синтаксис та дію тієї чи іншої команди. Щоб запустити набрану на клавіатурі команду необхідно натиснути на клавішу Enter. Команда негайно буде виконана. Якщо в тексті команди допущено помилку, система виведе повідомлення: команда не знайдена (command not found). Зауважимо, що команди набирають у командному рядку, що містить запрошення системи у вигляді символу „$". Загальний вигляд команди такий:
|
|
|
<назва команди> <список опцій> <список параметрів>
Команд є багато. Назва команди складається з декількох малих латинських літер.
Назва опції — це одна літера, перед якою є символ мінус. Опцій у списку може бути 0, 1 або декілька. Якщо опцій декілька, їх можна записувати підряд з одним символом мінус на початку. Команди можуть мати багато опцій. Повний список опцій для певної команди можна знайти у довідниках або в help-описах команди. Одні й ті ж опції в різних командах мають різне призначення.
Параметри, якщо вони є, наприклад, назви файлів, на які поширюється дія команди, записують через пропуск.
Основні команди ОС Linux.
2. Сервісні команди та програми. Призначені для налаштування екрану та параметрів системи. Таблиця 3. Сервісні команди та програми
| Команд | Дія команди |
| clear | Очистити екран |
| who | Відобразити імена користувачів, які працюють у мережі у цей час |
| write | Надіслати повідомлення іншим користувачам |
| date | Вивести на екран або змінити значення системної |
| df | Вивести дані про розподіл дискового простору |
| free | Вивести повідомлення про розподіл пам'яті; |
| be | Здійснити перехід у режим калькулятора |
| cal | Відобразити календар дат |
| me | Запустити менеджер файлів |
| passwd | Змінити пароль користувача |
| reboot | Перезавантажити систему |
Деякі команди мають параметри. Наприклад, команда cal виведе на екран календар за поточний місяць, а саі 2005 — за)5 рік. Тут 2005 є параметром команди саі.
3. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання. Розглянемо у табл. 4 команди роботи з файлами.
Таблиця 4. Команди для роботи з файлами
|
| ln | Утворити посилання |
| ls | Вивести детальну інформацію про файли та каталоги |
| zip, unzip | Архівувати (розархівувати) файли |
| file | Визначити тип файлу |
| lp | Вивести вміст файлу на принтер |
|
|
|
Розглянемо дію команд:
cp filel file2 — для файлу filel робить копію з назвою file2;
cp.<шлях призначення> — копіює усі файли із поточного залогу за шляхом призначення;
cp.<повний шлях звідки/*.*> — копіює усі файли із зазначеного каталогу в поточний.
Для копіювання варто використовувати маску файлів. Наприклад, щоб скопіювати усі файли поточного каталогу, назва яких починається з літери „а", у підкаталог Stud, треба застосувати команду ср a*.* Stud.
Кожний файл в ОС Linux має свій ідентифікаційний номер, наприклад, 1230, який називають індексним дескриптором, під яким файл реєструється у системі. Отримати на екрані індексні дескриптори можна командою ls -і. В ОС Linux виділяють два види посилань: жорсткі та символічні. Жорсткі посилання можна створити л иш е в текстовому режимі за допомогою команди ln <назва файлу> <назва посилання>. Вони мають той самий індексний дескриптор, що й файл. Отримати список усіх жорстких посилань можна командою ln -і. Система веде облік кількості жорстких посилань на файл і відображає відповідне число в таблиці детальних властивостей файлу (див. далі).
Посилання, які ви створювали у графічній оболонці, є символічними. Символічне посилання - це окремий короткий файл, який містить адресу того файлу, на який воно вказує. У текстовому режимі символічне посилання можна створити за допомогою команди ln -s <назва файлу> <назва посиланнях>.
Відмінність між посиланнями така: якщо файл-оригінал перемістити на інше місце у файловій системі, то його символічні посилання не функціонуватимуть без переналаштування, а жорсткі функціонуватимуть далі. Якщо вилучити файл-оригінал із системи, то символічні посилання не функціонуватимуть зовсім, а жорсткі будуть. Лічильник обліку жорстких посилань зменшиться на одиницю. Власна назва файлу трактується як його (перше) жорстке посилання. Отже, файл-оригінал буде видалено із системи після видалення його останнього жорсткого посилання.
|
|
|
4. Архіватори і редактор текстів. В ОС Linux є декілька стандартних архіваторів: zip (підтримується також в ОС Dos), tar, cpio тощо. Тут розглядатимемо архіватор zip.
Заархівувати групу файлів можна так: zip <повна назва архівного файлу> <файл 1> <файл 2>...<файл n>.
Наприклад, заархівувати усі файли з поточного каталогу і розмістити архів з назвою myarhiv.zip у підкаталозі /Stud можна за допомогою команди zip /Stud/myarhiv.
Тут тип архівного файлу зазначати не обов'язково. Розархівувати файл можна так: unzip <назва архівного файлу>.
Щоб розархівувати файл і розташувати результати у заданому каталозі, потрібно виконати таку команду: unzip <назва архівного файлу> -d <назва каталогу>.
Наприклад, командою
unzip /Stud/myarhiv.zip файл myarhiv.zip буде розархівований у поточний каталог, а командою unzip /Stud/myarhiv.zip -d /Stud/Name файли з архіву myarhiv.zip будуть розархівовані у підкаталог Name каталогу
Stud.
Для створення та редагування файлів призначені текстові редактори. Одним з найпоширеніших редакторів, призначених для роботи у текстовому режимі, є редактор vi. Щоб викликати редактор, треба виконати команду vi або vi <назва файлу>.
Якщо такий файл уже існує, то він буде відкритий для редагування, інакше буде створено новий файл. Для переміщення у файлі можна використовувати клавіші із зображенням стрілок, а також клавіші PageUp та PageDown. Щоб перейти з режиму введення інформації у командний режим, потрібно натиснути на клавішу Esc. Щоб зберегти інформацію, треба увести команду:w або:w <назва файлу>, щоб вийти із редактора — команду:q, щоб вийти без збереження змін —:q!
Створити файл за допомогою клавіатури можна також командою cat > <назва файлу>, наприклад, cat > text.txt. Тут символ „>" означає операцію перенаправлення введення з клавіатури у відповідний файл. Закінчують введення даних за допомогою комбінації клавіш Ctrl+D.
5. Основні команди для роботи з каталогами. У текстовому режимі над каталогами можна виконувати ті ж самі дії, що й у графічному. Для цього призначені команди, наведені у табл. 5.
Таблиця 5. Команди для роботи з каталогами
|
Зауважимо, що команди chown, chsrp доступні лише користувачеві root. Розглянемо приклади застосування команди cd:
cd <назва каталогу> — відбудеться перехід у каталог із зазначеною назвою; cd.. — повертає користувача у надкаталог; cd../.. — перехід на два рівні (надкаталоги) вгору; cd / — активізує кореневий каталог.
|
|
|
6. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.
Кожний файл чи каталог має власний набір атрибутів щодо прав доступу до нього. Є три основні типи (рівні) Власників, які можуть мати різні права доступу:
1) власник файлу чи каталогу,
2) група, до якої належить власник,
3) усі інші користувачі системи.
Є три головні способи (дії) доступу до файлу та до каталогу: читання (атрибут г), записування (w), виконання (х). Права доступу до файлу чи каталогу треба задавати у зазначеному порядку. Дозвіл на читання файлу означає, що його вміст можна переглядати, а дозвіл на записування — що його вміст можна переглядати та редагувати (змінювати, записувати зміни). Дозвіл на виконання означає, що файл можна запускати на виконання; це стосується програм і сценаріїв. Для каталогу дія читання означає; що його вміст можна переглядати, записування - у ньому можна створювати та вилучати підкаталоги та файли, виконання — стають доступними усі атрибути прав доступу для підкаталогів чи файлів, які у ньому розміщені.
Щоб з'ясувати усі атрибути файлів та каталогів, треба застосувати команду ls -l <назва каталогу>. Нехай у поточному каталозі є підкаталог Grupa та два файли grl.txt та gr2.txt, власником яких є Petro, який належить до групи користувачів Class. Після виконання команди ls -l отримаємо такі властивості файлу (можливий результат):
-rw-rw-r- 1 Petro Class 9 Jan 10 12:29 grl.txt
-rw-rw-r» 1 Petro Class 37 Jan 10 20:15 gr2.txt
drwxrwxr-x 1 Petro Class 9 Jan 10 22:29 grl.txt
Розглянемо отриману інформацію. Пер ши й символ кожного рядка вказує на тип обє'кта:
| - | звичайний файл |
| d | каталог |
| l | символічне посилання |
| c | символічний пристрій |
Наступні три групи з трьох символів кожна (наприклад, т-т-г-- для файлу grl.txt) означають права доступу до файлу, які належать відповідно власникові (т- означає, що файл доступний для читання, записування та недоступний для виконання), групі т-) та усім іншим користувачам (г-). Далі зазначено кількість імен файлу разом з жорсткими посиланнями, імена власника та групи, обсяг, дата і час створення та власна назва файлу.
Визначити чи змінити права доступу для певного файлу чи каталогу можна за допомогою команди chmod. її загальний вигляд такий: chmode <рівень>+ або -<спосіб доступу> <назва >файлу чи каталогу>
Можливі такі рівні:
|
і такі способи доступу:
|
Символи "+" чи "-" відповідно вмикають або вимикають спосіб доступу. Наприклад, розглянемо файл gr2.txt, описаний вище. Він має такі атрибути прав доступу: rw-rw-r--. Змінити (скасувати) право на читання для власника можна командою chmod u-r gr2.txt. Отримаємо такий набір прав: -w-rw-r--.
Заборонити групі та усім іншим переглядати файл можна командою chmod g- г,о-г gr2.txt. Після виконання цієї команди будуть визначені такі права доступу: -w— w—.
Дозволити усім користувачам системи читати файл можна командою chmod a+r gr2.txt. Після її виконання отримаємо такі права: rw-rw-r--.
Завдання на виконання.
Варіант № 1
1.Після завантаження ОС перейдіть у текстовий режим.
2.Увімкніть першу віртуальну консоль Ctrl+Alt+F1.
3.Зареєструйтесь у системі.
4.Уведіть свій логін та пароль, якщо потрібно.
5.Перегляньте, хто на цей момент працює у мережі.
6.Зазначимо, що імена користувачів мережі можна отримати командою who. Скільки людей на цей момент зареєстровано у мережі? Запишіть декілька імен у звіт.
7.Отримайте інформацію про себе.
8.Уведіть команду who am і.
9.Перевірте поточну дату.
10. Виконайте команду date. Уточніть дату, якщо потрібно.
11. Отримайте інформацію про розподіл дискового простору (команда df).
12. Скільки розділів має ваш комп'ютер? Занотуйте відповідь у звіті.
13. Проаналізуйте розподіл пам'яті на вашому комп'ютері (free).
14. Занотуйте у звіт кількість загальної, використаної та вільної пам'яті на вашому комп'ютері.
15. Перейдіть у режим калькулятора (be).
16. Обчисліть значення таких виразів: а) 2956 + 8754; б) 345 * 143; в) 193: 54.
17. Для виконання обчислень почергово вводьте вирази та натискайте на клавішу
18. Enter. Для обчислення суми використовуйте знак "+", різниці - "-", добутку - "*", ділення -"/". Щоб задати точність обчислень, тобто явно задати, скільки цифр треба відображати після десяткової коми, використовують команду scale = <кількість цифр>. Обчисліть значення третього виразу з точністю дві цифри після коми та п'ять цифр після коми. Занотуйте значення виразів у звіт. Щоб вийти з режиму калькулятора, натисніть на Ctrl + D.
19. Отримайте довідку про роботу калькулятора.
20. Уведіть команду man be.
21. Виведіть календар за поточний місяць (са!).
22. Виведіть календар за поточний рік.
23. Уведіть команду саі <номер року>.
24. Дізнайтесь, якого дня випало 1 квітня 1950 року.
25. Уведіть саі 4 1950.
26. Дізнайтесь, якого дня тижня ви народилися. Формат використаної команди запишіть у звіт.
27. 15.Очистіть екран (clear).
28. 16.Запустіть менеджер файлів МС (m^ і вийдіть з нього.
29. Для виходу з менеджера натисніть F10, далі виберіть Yes => Enter.
30. Визначте шлях до вашого поточного каталогу (pwd).
31. Під час реєстрації система автоматично активізує каталог з вашою домівкою. Занотуйте шлях до каталогу домівки у звіт.
32. Перегляньте вміст поточного каталогу (dir).
33. Вилучіть усі файли з поточного каталогу.
34. Виконайте команду rm. Що у вас не ви йшл о і чому?
35. Створіть у каталозі домівки каталог Katl.
36. Виконайте команду mkdir Kat1.
37. Активізуйте (увійдіть у) Katl.
38. Виконайте команду cd Katl.
39. У Katl створіть каталог Kat2.
40. У Kat2 створіть текстовий файл text.txt.
41. Активізуйте Kat2 та викличте текстовий редактор командою vi text.txt. Уведіть текст — назву вашого навчального закладу. Для збереження тексту та виходу з текстового редактора почергово натисніть Esc =>:w =>:q.
42. Перегляньте вміст створеного файлу.
43. Виконайте одну з команд less text.txt або more text.txt.
44. Вилучіть файл text.txt.
45. Уведіть команду rm text.txt.
46. Вилучіть Kat2.
47. Для видалення каталогу спочатку з нього треба вийти (піднятись на рівень вище). Для цього виконайте команду cd.. Enter. Далі задайте команду rmdir Kat2 і каталог буде видалено.
48. Видаліть Katl з домашнього каталогу.
49. Виконайте звіт.
50. Вийдіть із системи (logout).
Звіт
У домашньому каталозі створіть дерево каталогів відповідно до наведеного нижче завдання. Створіть каталог про свою країну (Country), у ньому два підкаталоги про столицю (Capital) та своє місто (City). У каталозі Capital створіть два текстових файли: Regions.txt та Nasel.txt. У першому файлі вкажіть кількість обласних центрів країни, а в іншому — населення країни. У каталозі City створіть ще два підкаталоги: один з вашими особистими даними MyKat, інший - з інформацією про ваш обласний центр MainCity. У каталозі MyKat створіть два файли. У першому (adress.txt) запишіть свою адресу, в іншому (school.txt) - в якій школі ви навчались. У каталозі MainCity створіть файл (info.txt) з довідковою інформацією про ваш обласний центр — назва, рік заснування, кількість населення тощо. Намалюйте дерево створеного вами каталогу у звіті.
Повинні бути занотовані відповіді на питання 3, 6, 7, 9, 14, 19, 22 і виконано контрольне завдання.
Варіант № 2
1. Увійдіть в ОС Linux у текстовому режимі.
2. Утворіть дерево каталогів, описане в контрольному завданні попередньої практичної роботи. Якщо воно є, то перейдіть до виконання п. 3.
3. Отримайте інформацію про повний шлях до каталогу Country.
4. Для цього відкрийте цей каталог командою cd Country та виконайте команду pwd. Занотуйте шлях у звіт.
5. Скопіюйте усі файли з каталогу Capital у каталог Country.
6. Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду ср *.* <шлях до каталогу Countrvx. У каталозі Country перейменуйте файл Nasel.txt на Nasel2.txt. Поверніться у каталог Country (cd..) та виконайте команду mv Nasel.txt Nasel2.txt.
7. Ознайомтеся із вмістом каталогу Country.
8. Виконайте команду ls. Які файли є у цьому каталозі? Занотуйте їхні назви у звіт.
9. Перегляньте вміст файлу Number.txt трьома різними способами,
10. використовуючи: а) команду more; б) команду less; в) команду cat.
11. Відповідні команди занотуйте у звіт.
12. Утворіть жорстке посилання на файл adress.txt, який є в підкаталозі MyKat каталогу City.
13. У каталозі City виконайте команду ln adress.txt padress.
14. Утворіть тепер символічне посилання на файл adress.txt.
15. Виконайте команду ln -s adress.txt sadress.
16. Перегляньте індексні дескриптори файлів та каталогів поточного каталогу City.
17. Виконайте команду ls -і. Переконайтесь, що файл adress.txt та посилання padress мають один і той самий індексний дескриптор.
18. Утворіть ще одне жорстке посилання (padress2) для файлу adress.txt, яке розмістіть у каталозі Country.
19. Відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City. Виконайте команду ls -l. Скільки жорстких посилань має файл adress.txt?
20. Передивіться вміст файлу, використовуючи його символічне посилання. Виконайте команду vi sadress. Допишіть у файл поштовий індекс і телефонний
21. код вашого населеного пункту => Esc =>:w=>:q.
22. Вилучіть файл adress.txt.
23. Виконайте команду rm adress.txt.
24. Ще раз відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City. Скільки тепер жорстких посилань має файл adress.txt?
25. Передивіться файл sadress.
26. Яку інформацію ви отримали? Занотуйте її у звіт.
27. Вилучіть файл sadress.
28. 18 Заархівуйте усі файли з каталогу Capital. Архівний файл arhiv.zip розташуйте у каталозі Country.
29. Для цього увійдіть у каталог Capital та виконайте команду zip <шлях до архівного файлу >/arhiv *.*.
30. Розархівуйте файл arhiv.zip.
31. Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv.
32. Розархівуйте файл arhiv.zip у каталог MainCity.
33. Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv -d <шлях до каталогу MainCity>.
34. 21.Заархівуйте усі файли з MyKat. Архів (arhiv2.zip) розташуйте у каталозі Capital.
35. Розархівуйте arhiv2.zip.
36. Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду unzip arhiv2.
37. Розархівуйте arhiv2.zip у каталог MainCity.
38. Перемістіть arhiv2.zip у каталог MyKat.
39. Спочатку скопіюйте цей файл у каталог MyKat, а потім вилучіть його з каталогу Country.
40. Вилучіть усі файли з каталогу Country.
41. Виведіть на екран детальну інформацію про вміст каталогу Capital.
42. Зайдіть у цей каталог та уведіть команду ls -l.
43. 27.Об'єднайте файли Number.txt та Nasel.txt у файл info.txt.
44. Для цього виконайте команду cat Number.txt Nasel.txt > info.txt.
45. Передивіться вміст файлу info.txt.
46. Скасуйте право доступу для читання файлу arhiv.zip для інших користувачів.
47. Для цього виконайте команду chmod o-r arhiv.zip.
48. Скасуйте право доступу для записування для усіх користувачів.
49. Виконайте команду chmod a-w arhiv.zip.
50. Надайте право доступу для записування для власника та групи.
51. Виконайте команду chmod u+w,g+w arhiv.zip.
52. Скасуйте право доступу для записування для файлу Number.txt для групи.
53. Запишіть відповідну команду в звіт.
54. Скасуйте право доступу для читання для усіх користувачів.
55. Запишіть відповідну команду для файлу Number.txt у звіт.
56. Надайте право доступу для читання для власника та групи.
57. Запишіть відповідну команду для файлу Number.txt у звіт.
58. Закінчіть роботу. Здайте звіт.
За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог Country, у якому є два підкаталоги Capital та City. У каталозі Capital має бути чотири файли: Number.txt, Nasel.txt, ifo.txt та arhiv.zip. Файли Number.txt і arhiv.zip мають мати влаштовані відповідно до ходу роботи права доступу. Каталог Qty повинен містити два підкаталоги: MyKat і MainCity. У MyKat мають бути файли adress.txt, school.txt, padress і rhiv.zip, а у каталозі MainCity — файли info.txt, adress.txt, 2hool.txt, padress, Number.txt, Nasel.txt.
Звіт
Повинні бути занотовані відповіді на питання у пунктах 3, 6, 7, 12, 14, 16, 32, 34 і зроблено контрольне завдання.
Контрольні запитання
1. Що таке текстовий режим роботи в ОС Linux?
2. Як увійти в ОС Linux у текстовому режимі?
3. Як з графічної оболонки перейти на консоль з номером пі
4. Як повернутися у графічну оболонку?
5. Як отримати довідкову інформацію про роботу деякої команди?
6. Наведіть загальний вигляд команди.
7. Які сервісні команди Linux вам відомі?
8. Якою командою можна переглянути вміст файлу?
9. Яка команда призначена для копіювання об'єктів?
10. Яка команда призначена для вилдалення файлів?
11. Як викликати текстовий редактор під час роботи у консолі?
12. За допомогою якої команди можна отримати детальну інформацію про файли та каталоги?
13. Які команди використовують для архівування та розархіву-вання даних?
14. Як створити жорстке посилання на файл?
15. Яка відмінність між жорсткими та символічними посиланнями?
16. Як створити символічне посилання на файл?
17. Яким чином можна зархівувати декілька файлів?
18. Як вивести на екран вміст поточного каталогу?
19. Як створити новий каталог?
20. Як вилучити каталог?
21. За допомогою якої команди можна змінити права доступу до файлу чи каталогу?
22. Які способи доступу до файлів чи каталогів ви знаєте?
23. Як визначити право доступу на читання для членів групи?
24. Які права надасть команда chmod g-r file.txt?
|
|
|
