Перевірка правильності визначення загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут.

Особливості обліку загальновиробничих витрат. Склад витрат у податковому обліку в багатьох позиціях збігається з тими позиціями аналітичного або синтетичного обліку, які фіксуються в реєстрах бухгалтерського (фінансового) обліку підприємства. Варто відзначити різний підхід у цих видах обліку щодо віднесення загальновиробничих витрат. Якщо в податковому обліку вони однією сумою включаються до складу інших витрат (п. 138.10 ПКУ), то в бухгалтерському (фінансовому) обліку такі витрати розподіляються на дві частини. Перша частина витрат у формі перемінних та постійних розподілених витрат включається до складу собівартості послуг (до дебету рахунка 23). Друга частина у формі постійних нерозподілених витрат відноситься на собівартість реалізації (до дебету рахунка 90).

Адміністративні витрати пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати". По дебету рахунку перевіряють витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, їх службові відрядження, утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, комунальні послуги, охорона, юридичні, аудиторські послуги, поштово-телеграфні та канцелярські витрати). Також слід перевірити суми обов'язкових платежів та зіставити їх із документами, які обґрунтовують достовірність їх здійснення.

Адміністративні витрати обліковуються на даному рахунку до кінця року наростаючим підсумком, а в кінці року списуються на фінансові результати основної діяльності (pax. 79 "Фінансові результати").

Облік витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 “Витрати на збут”. За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання на рахунок 79 “Фінансові результати”. За суттєвими статтями витрат на рахунку відкриваються субрахунки.

Якщо в попередні податкові періоди якісь витрати не було включено до складу витрат з причин відсутності їх документального підтвердження або допущених помилок, а в поточному періоді відновлено документи або виявлено помилки, відповідні витрати включаються до витрат звітного періоду.

Якщо це витрати минулих звітних років, їх відносять до складу інших витрат, а якщо виявлено або підтверджено витрати поточного року – їх відносять до витрат відповідної групи (загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат тощо).

Отже, нормою коментованого пункту дозволяється після виправлення помилок, які були допущені в попередніх періодах, відобразити витрати в цілях визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за звітний період і включити їх до декларації. При цьому важливо розділити суми витрат, які здійснені в минулі звітні роки, і суми витрат, які здійснені у звітному податковому році. Перші відображають у декларації у складі інших втрат (однією сумою), а другі – розгорнуто у складі витрат відповідної групи (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Білет 13