Загальна характеристика задачі лінійного програмування
Постановку Для задачі лінійного програмування характеризують такітреба, щоб виконувались такі вимоги особливості: – наявність умов, за допомогою яких обмежують пошук оптимальних розв’язків задачі, ці обмеження повинні бути лінійними та мати вигляд рівняння чи нерівності; – існування області допустимих розв’язків (ОДР), тобто задача повинна бути варіаційною; – критерій оптимальності, який надається у вигляді лінійної залежності – адитивність обмежень і цільової функції у вигляді
та
– пропорційний вигляд залежності витрат кількості ресурсів використання; – невід’ємність змінних Задача лінійного програмування має такі властивості: 1) Множина допустимих розв’язків зображується у вигляді опуклої фігури. У задачах лінійного програмування область допустимих розв’язків завжди опукла, оскільки утворюється перетином опуклих областей півпросторів (у двовимірному просторі – півплощинами) обмежень задачі. Опуклий многогранник цієї області має скінчену кількість кутових точок. 2)1)Цільова функція зображує множину точок зі сталим її значеннямВидалена фраза не зрозуміла. Може взагалі цей пункт прибрати? 2) Гіперплощини з різними значеннями цільової функції взаємно паралельні, у випадку двовимірного простору – це паралельні прямі. 3) Локальна точка екстремуму є одночасно глобальною (абсолютною). 4) Оптимальний розв’язок задачі знаходиться в одній з кутових точок многогранника області допустимих розв’язків. Тобто, точка оптимального розв’язку не може бути всередині області допустимих розв’язків оскільки для внутрішніх точок
Таким чином, гіперплощина, яка відображує оптимальне значення цільової функції, повинна тільки торкатися кутових точок області допустимих розв’язків, а не перетинати її.
Унаслідок цього в процесі знаходження оптимального розв’язку задачі достатньо обстежити тільки кутові точки многогранника області допустимих розв’язків. Розглянемо геометричну інтерпретацію задач лінійного програмування. Згідно з властивостями задач лінійного програмування цілком зрозуміло, що розв’язування лінійних задач зводиться до знаходження значення деякої лінійної функції на опуклій множині допустимих розв’язків. У п -вимірному просторі це опуклі многогранники, у двовимірному (тобто на площині) – опуклі многокутники. Якщо в математичній моделі кількість рівнянь т дорівнює кількості змінних п (тобто т = п), то існує єдиний розв’язок задачі, який можна знайти простим розв’язуванням системи рівнянь-обмежень задачі. І якщо розв’язок перебуває в невід’ємній області простору, тобто всі змінні Якщо п > т, то задача має множину допустимих розв’язків, з якої вибирають такий варіант, в якому досягається екстремальне значення вибраного критерію задачі.
множина усіх розв’язків для область допустимих розв’язків
оптимальний розв’язок
Рис.1.6 На рис.1.6. бажано зобразити цільову функцію і її градієнт. Нехай задано систему обмежень та цільову функцію за умов Умова невід’ємності Кожну нерівність-обмеження можна записати у вигляді рівняння яке поділяє невід’ємну область на дві частини, що зображуються півплощинамиросторами, замініть n на 2. а точки, які перебувають на самій прямій
належать до одного з півпросторів, які відповідають нерівностям зі знаками „ У даному разі, тобто у випадку двовимірного простору, сукупність обмежень утворює фігуру опуклого многокутника. Графічно таку область зображено на рис.1.7.
многогранник п -вимірного простору неможливо. Тому розв’язок таких задач можна віддзеркалювати тільки аналітич- ними методами, хоча ідея геометрично-
Рис.1.7 якої кількості змінних задач.
Читайте также: I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|