Транспортна задача у сітьовій постановці
Транспортну задачу можна зобразити графом, на якому кожна дуга має значення , та кожна вершина – значення зі знаком „+” або зі знаком „-”. Транспортна задача у сітьовій постановці відображається такою математичною моделлю: де – потужність постачальника або попит споживача; – множина дуг, які входять до вершини ; – множина дуг, які виходять з вершини ; – множина дуг графа . Напрямок переміщування вантажу вказується дугою. До графу також входять вершини, які не відображують постачальника чи споживача; такі вершини є проміжними з нульовими запасами чи потребами (так звані перевалочні бази). Для знаходження оптимального варіанта згідно з графом транспортної задачі будується який-небудь перший розв’язок цієї задачі з урахуванням ребер неорієнтовного графа та значень . Таким чином, між пуктами, де йде переміщення вантажу, ребро графа має значення . Знаходження оцінки кожного ребра ведеться як , де . Якщо для усіх ребер графа , то план розвязку є оптимальним. Розміщення значень та за вершинами здійснюється так. Вибирається для однієї з вершин постачальника довільне значення и. Потім згідно з напрямком дуг і величин знаходяться значення для інших вершин, як , де знаки „+” або „-” відповідають обходу за напрямком чи протилежно напрямку дуг відповідно. Якщо план довільний , то знаходяться значення для ребер графа (без напрямку), а для ребер з будується цикл з дугою від до і. Потім вибирають усі протилежні дуги і з них знаходиться величина , яка і буде відповідати значенню перевезення вантажу від до і. Це ребро доповнюється стрілкою-дугою. Дуга з мінімальним значенням постачання ліквідується, залишається тільки ребро між цими вершинами. Величина додається до значень усіх дуг цього напрямку та віднімається від дуг протилежного напрямку.
Приклад. Нехай є транспортна задача у сітьовій постановці (рис. 8.11).
4 3
3 2 1
Рис.8.11 Перший базисний розв’язок має вигляд (рис. 8.12). 15 10 10 4 3 12
40 3 2 1 20 20 20 Рис.8.12 Перевірка: , тобто не є оптимальним. Для ребра (14) будується дуга(14), потім для неї знаходиться цикл (1, 4, 2, 5, 3) та обчислюється з дуг протилежного напрямку. Дузі (14) надається значення : дуга (12) ліквідується (як з мінімальним значенням ) та залишається тільки ребро між вершинами 2 та 4. Потім знаходиться решта згідно з напрямком дуг: Будується новий план розподілу ресурсів (рис. 8.13). 10 14 10 4 3 30 1 30 Рис.8.13
варіант є оптимальним.
Висновки
1. Теорія графів в частиною загальної теорії дискретної математики. 2. Для ряду прикладних задач ефективно використовувати спеціальні методи теорії графів, які враховують особливості структури сітьових постановок. Математичний апарат теорії графів дозволяє розв’язувати задачі, які пов’язані з питаннями максимізації обсягів перевезення вантажу, знаходженням найкоротшої відстані постачання вантажу, оптимізацією структур, взаємозв’язків між елементами та ін. 3. Методи розв’язування задач у сітьовій постановці мають форму рекурсивних обчислювань, що легко піддається процесу алгоритмізації та реалізації розв’язування таких задач на ЕОМ.
Контрольні запитання 1. Які зустрічаються типи графів? 2. Що таке ізоморфність графів? 3. Які існують відображення графів? 4. Що таке зважений граф? 5. Що таке розріз мережі? 6. Яка основна ідея методи Форда-Фалкерсона? 7. Що таке максимальний потік мережі?
8. На чому базується метод розв’язування задачі про найкоротшу відстань?
РОЗДІЛ 9
Читайте также: IV. Четвертый вопрос – типовая задача. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|