Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Аспекти мовного впливу

Розрізняють два основні аспекти мовного впливу – вербальний і невербальний.

Вербальний (від латинського verbum, слово) мовний вплив – це вплив на співрозмовника за допомогою слів. При вербальному впливі має значення, якою мовною формою ми користуємося під час висловлювання своєї думки, які слова при цьому використовуємо, в якій послідовності, як голосно, з якою інтонацією, що, коли та кому говоримо.

Невербальний вплив –це вплив за допомогою невербальних засобів, які супроводжують нашу мову (жести, міміка, наша поведінка під час висловлювання, зовнішній вигляд того, хто говорить, відстань до співрозмовника тощо).

Правильно побудований вербальний і невербальний вплив забезпечують ефективність спілкування.

2.2.2. Комунікативні невдачі

Комунікативна невдача – це негативний результат спілкування, таке завершення спілкування, коли мета спілкування не досягається.

Комунікативні невдачі трапляються тоді, коли ми неправильно будуємо свій мовний вплив: обираємо не ті способи мовного впливу, не враховуємо з ким спілкуємося, не дотримуємось правил безконфліктного спілкування тощо.

Фахівці з мовного впливу в такому випадку говорять, що таке спілкування – це «комунікативне самогубство».

«Комунікативне самогубство» – це помилка у спілкуванні, яка робить подальше спілкування абсолютно неефективним. Наприклад, якщо оратор починає свій виступ словами: «Вибачте, що віднімаю ваш час... Я вас довго не затримаю...» – це типове комунікативне самогубство, тому що оратор сам сповіщає слухачам про те, що його інформація їм не потрібна, вона викликає у слухачів роздратування, адже він просто відбирає їх час. Такого оратора слухати не будуть.

2.2.3. Фактори мовного впливу

Сукупність типових вербальних і невербальних сигналів, що впливають на ефективність спілкування, визначається як фактор спілкування. У рамках факторів виділяють правила спілкування, які сформувалися у суспільстві. Правила поділяються на нормативні (як потрібно? як правильно? – тобто правила мовного етикету) і правила мовного впливу (як краще? як ефективніше?).

Також існують прийоми мовного впливу – конкретні мовні рекомендації щодо реалізації того чи іншого комунікативного правила. Наприклад, таке комунікативне правило мовного впливу – «Чим ближче, тим ефективніше» реалізується такими прийомами: слід підходити ближче до співрозмовника, доторкайтесь до нього, порушуйте його персональний простір тощо.

Основними факторами мовного впливу є:

1. фактор зовнішнього вигляду того, хто говорить;

2. фактор дотримання комунікативної норми;

3. фактор налагоджування контакту із співрозмовником;

4. фактор погляду;

5. фактор фізичної поведінки під час промови (рухи, жести, пози);

6. фактор стилю спілкування (дружність, щирість, емоційність, не монотонність, натхнення);

7. фактор організації простору спілкування;

8. фактор змісту промови;

9. фактор мовного оформлення;

10. фактор обсягу повідомлення;

11. фактор розташування фактів, аргументів, ідей;

12. фактор часу;

13. фактор адресата (включає фактор кількості учасників спілкування);

14. фактор комунікативного жанру (урахування правил ефективності певного жанру мови – виступ на мітингу, розважальний виступ, критика, зауваження, наказ, прохання тощо).

2.2.4. Комунікативна позиція

Будь-який учасник спілкування має певну комунікативну позицію стосовно своїх співрозмовників.

Комунікативна позиція – це впливовість та авторитет того, хто говорить стосовно співрозмовника, тобто ступінь його впливовості та авторитетності для тих, хто його слухає.

Комунікативна позиція кожного з учасників спілкування – поняття досить відносне тому, що вона характеризується характером комунікативних позицій решти учасників спілкування. Це відносна ефективність його потенційного мовного впливу на співрозмовника.

Комунікативна позиція кожної окремої людини може змінюватися в різних ситуаціях спілкування, а також по ходу спілкування в одній і тій самій комунікативній ситуації.

Комунікативна позиція комуніканта (тобто учасника спілкування) може бути сильною або слабою первісно: комунікативна позиція начальника, учителя, високої посадової особи, батьків стосовно своїх дітей тощо завжди є сильнішою первісно, завдяки соціальному статусу названих осіб, позиція підлеглого, дитини, учня завжди є слабшою ще до початку спілкування.

Але свою комунікативну позицію будь-яка людина може змінити за допомогою використання певних правил і прийомів мовного впливу: її можна посилити, захистити, можна послабити комунікативну позицію співрозмовника.

Мистецтво мовного впливу полягає в умінні того, хто говорить підсилити свою комунікативну позицію, захистити свою позицію від тиску співрозмовника, а також в умінні послабити комунікативну позицію співрозмовника.

Підсилюючи свою комунікативну позицію, використовуючи для цього різноманітні вербальні та невербальні засоби і прийоми мовного впливу, ми збільшуємо ефективність свого мовного впливу – нас уважніше слухають, нам більше довіряють, з нами скоріше погоджуються, наші прохання виконують тощо.

Наприклад, нашу комунікативну позицію підсилюють такі прийоми, як:

· повтор звертання («закон імені»): – Іване Петровичу, ну, Іване Петровичу, ну, будь ласка, ну, Іване Петровичу...;

· скорочення відстані до співрозмовника (правило «чим ближче, тим ефективніше»);

· домінування над співрозмовником (правило «чим вище, тим ефективніше»);

· фізичний контакт із співрозмовником (ненав’язливо доторкнутись до того, кого ми переконуємо);

· відкриті жести, звертання до слухача;

· збільшення співрозмовника (коли ми хвалимо його, виокремлюємо з інших, робимо йому компліменти тощо);

· збільшення гучності голосу, що додає мові авторитетності та впевненості;

· демонстрація доброзичливості мімікою, жестами;

· зовнішня привабливість та ін.

Захищаючи свою комунікативну позицію, ми не дозволяємо співрозмовнику чинити на нас тиск, допомагаємо собі «протистояти» його аргументації, тиску, можемо захиститися від нав’язливого чи просто неприємного співрозмовника.

Захистити свою позицію можна:

· збільшивши дистанцію між собою та співрозмовником;

· розмістившись за перешкодою (столом, букетом квітів тощо);

· відхиляючись назад при розмові;

· приймаючи закриті пози (наприклад, схрестивши руки на грудях, повернувшись боком до співрозмовника).

Послабити комунікативну позицію співрозмовника можна такими прийомами, як:

· посадити його в низьке крісло;

· «загнати» в кут при розмові;

· обмежити рухливість співрозмовника;

· позбавити співрозмовника права ставити питання («слухай і мовчи», «питання тут ставлю я»);

· посадити співрозмовника так, щоб у нього за спиною був якийсь рух;

· посадити співрозмовника так, щоб йому в очі падало світло та ін.

Якщо ми використовуємо правила та прийоми для послаблення комунікативної позиції співрозмовника, ми цим самим робимо нашу власну позицію сильнішою та переконливішою. У цьому випадку діє «принцип коромисла» –щоб підняти відро на одному кінці коромисла, нам достатньо опустити відро на іншому кінці.

Наука про мовний вплив – це наука, яка вчить нас підсилювати й захищати свою комунікативну позицію у процесі спілкування, а також послабляти у випадку необхідності комунікативну позицію співрозмовника.

2.2.5. Способи мовного впливу на особистість

Завдання мовного впливу полягає в тому, щоб змінити поведінку або думку співрозмовника чи співрозмовників так як це потрібно тому, хто говорить. Існують такі основні способи мовного впливу на іншу людину.

Доведення

Доводити – це використовувати аргументи, які підтверджують правильність тези. При доведенні аргументи наводяться згідно із законами логіки. Доведення – це логічний шлях мовного впливу за допомогою побудови фрази таким чином: «По-перше, по-друге...».

Доведення, як правило, діє на людину з логічним мисленням, але логіка діє ефективно не на всіх (не всі люди мислять логічно, таких людей усього 2%) і не завжди (у багатьох комунікативних ситуаціях емоції повністю подавляють логіку).

Переконання

Переконувати – це навіювати співрозмовнику впевненість, що істина доведена. При переконанні використовуються логіка й емоції, емоційний тиск. Переконуємо ми таким чином: «По-перше..., по-друге.... Повір, так воно й є! Це дійсно так! Інші думають так само. Я це точно знаю! Ну чому ти не віриш? Повір мені, це дійсно так...». Переконуючи, ми намагаємося фактично нав’язати свою точку зору співрозмовнику.

Умовляння

Умовляти – це емоційно переконувати співрозмовника відмовитись від його точки зору й прийняти нашу – просто так, тому що нам цього дуже хочеться. Умовляння завжди здійснюється дуже емоційно, інтенсивно, при цьому використовуються особисті мотиви, воно часто будується на багаторазовому повторюванні прохання чи пропозиції: «Ну, будь ласка,... ну зроби це для мене... це ж тобі нічого не варто... я буду дуже тобі вдячний... я тобі теж зроблю таку послугу, якщо ти коли-небудь попросиш...... ну, будь ласка,... ну дуже прошу...». Умовляння ефективне в ситуації емоційного збудження, коли співрозмовник однаковою мірою може виконати прохання, а може й ні. При вирішенні якихось серйозних питань умовляння, як правило, не допомагає.

Канючення

Канючити – це просити, застосовуючи просте багаторазове повторювання прохання. Канючать, як правило, діти у батьків: «Ну купи..., ну купи..., ну купи…, ну, будь ласка,... ну купи...».

Навіювання

Навіювати – це заставляти співрозмовника просто повірити вам, прийняти на віру те, що ви йому говорите, – без обмірковування, без критичного аналізу.

Навіювання ґрунтується на сильному психологічному, емоційному тиску, часто – на авторитеті співрозмовника. Сильні, вольові, авторитетні особистості, «харизматичні типи» могли навіювати людям практично все, що завгодно.

Наказ

Наказати – це примусити людину виконати що-небудь використовуючи її залежність від посадової особи, залежність від соціального стану тощо без жодного пояснення чи мотивування розпорядження.

Наказ є ефективним у стосунках з підлеглими, молодшими за віком тощо, але він абсолютно неефективний у стосунках рівних за соціальною ієрархією. Наказ більшість людей сприймає негативно.

Прохання

Просити – це підштовхувати співрозмовника зробити що-небудь в інтересах того, хто говорить, керуючись позитивним ставленням до того, хто говорить.

Ефективність прохання набагато більша, ніж наказу, але існують численні комунікативні бар’єри, що обмежують можливість застосування прохання. Вони пов’язані зі статусом адресата, характером прохання, обсягом того, про що просять, моральним статусом прохання тощо. Окрім того, на будь-яке прохання завжди існує велика кількість можливостей відмовити.

Примус

Примусити – це означає заставити людину зробити що-небудь проти її волі. Примус ґрунтується звичайно на тиску, вербальній агресії, апеляції до тяжких наслідків для співрозмовника або на демонстрації грубої сили чи погрозах.

Перші сім способів мовного впливу на співрозмовника вважаються пристойними і цивілізованими. Під час спілкування слід уникати примусу, хіба що для цього виникне якась екстраординарна ситуація.

Мовний вплив – це наука про вибір підходящого, адекватного способу мовного впливу на особистість у конкретній комунікативній ситуації, про вміння правильно сполучати різні способи мовного впливу у залежності від співрозмовника і ситуації спілкування для досягнення найкращого ефекту.

2.2.6. Мовний вплив і маніпулювання

Важливим теоретичним розмежуванням у науці про мовний вплив є розмежування мовного впливу й маніпулювання.

Мовний вплив – це вплив на людину за допомогою мови метою переконати її свідомо прийняти нашу точку зору, свідомо прийнять рішення про яку-небудь дію.

Маніпулювання – це вплив на людину з метою змусити її що-небудь зробити несвідомо або наперекір її власному бажанню, думці, намірам.

Наука про мовний вплив включає вивчення засобів власне мовного впливу, так і засобів маніпуляції. Сучасний фахівець повинен володіти всіма комунікативними навичками, оскільки в різноманітних комунікативних ситуаціях, при спілкуванні з різними типами співрозмовників з’являється необхідність як у мовному впливові, так і в маніпуляції. Маніпуляція як тип мовного впливу не слід розглядати з точки зору морально засуджуваного способу мовного впливу.

Контрольні питання:

1.Що таке мовний вплив?

2. Що є предметом науки про мовний вплив?

3. Назвіть причини, які зумовили виникнення науки про мовний вплив у XX столітті.

4. Назвіть основні розділи науки про мовний вплив.

5. Назвіть фактори мовного впливу та поясніть, що в них входить.

6. Що таке маніпуляція й чим вона відрізняється від мовного впливу?

7. Поясніть різницю між правилами та прийомами мовного впливу.

8. Назвіть основні способи мовного впливу на особистість. Які з них можна застосовувати, а які ні?

9. Які аспекти мовного впливу існують?

10. Що таке комунікативна позиція того, хто говорить?

11. Назвіть прийоми підсилення та захисту людиною своєї комунікативної позиції.

12. Як можна ослабити комунікативну позицію співрозмовника?

13. Що таке комунікативна невдача?

14. Що таке комунікативна грамотність?

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 678 9 10 11 Следующая ⇒