Промисловість світу
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО Світове господарство - система національних господарств усіх країн світу,об’єднаних міжнародним поділом праці та різноманітними економічними зв’язками. Міжнародний поділ праці – спеціалізація окремих країн на виробництво певних видів продукції та послуг для задоволення потреб світового ринку. Економічна інтеграція – узгоджений розвиток і взаємна домовленість підприємств,галузей господарства, регіонів і держав в інтересах ефективного використання ресурсів і повнішого задоволення потреб населення – є найвищою формою міжнародного об’єднання. Експансія - розширення впливу великих держав економічними,політичними і дипломатичними методами. Етапи еволюції світового господарства: - сер. XV ст. - епоха великих геогр. відкриттів,посилення міжнародного поділу праці,початок світової експансії і накопичення торгового капіталу; - початок XVI-п.част.XIX ст. початок індустріального капіталізму і поширення колоніальної системи; пошук нових технології; руйнування середнього образу світу; зародження нових наук. - 2 пол. XIX ст. – 60-ті роки ХХ ст., формування світової фінансової системи; процеси деколонізації; збільшення розриву між економічним розвитком колишніх колоній та метрополій; поширення тенденції розвитку світової торгівлі та лібералізації економіки. - 60-ті роки ХХ ст. - сучасний час - зростання транс націоналізації та інтернаціоналізації виробництва послуг,капіталів та технологій; підвищення ролі міжнародних економічних та фінансових організацій; поява Інтернету,міжнародних комунікацій; збільшення частки матеріального виробництва,сфери послуг та інформації. Типи країн за структурою ВНП:
- постіндустріальні (США,Велика Британія,Франція): 73% - сфера послуг;24% - промисловість;3% - с/г. - індустріальні країни (Чехія) 56% - сфера послуг,38% - промисловість, 6% - с/г. - індустріально-аграрні (Ізраїль,Україна,Росія) 40% - сфера послуг, 51% - промисловість, 9% - с/г. - аграрно – індустріальні (Чилі,Колумбія,Перу,Молдавія) 41% - сфера послуг,29% промисловість, 30% - с/г. - аграрні (Конго,Лаос,Гана) 16%- сфера послуг; 34% промисловість, 50% - с/г. Структура світового господарства Соціально-економічна - дофеодальна (Африка,Океанія) - феодальна (Пд. Сх. Азія і Півд. Америка) - державно корпоративна власність (країни централіз. економіки,постсоціалістичні) - державно корпоративна власність (ТНК,економічно розвинені країни) Функціонально господарська - міжгалузеві системи (транспорт,агро бізнес) - міжгалузеві комплекси (військово-промисловий,аерокосмічний) - міжгалузеві утворення (міжнародний туризм, міжнародна інформація) Територіальна - соціально економічні та функціонально господарські культури Галузева 1)Виробнича сфера: - промисловість - с/г - будівництво - лісове господарство - транспорт - зв’язок 2)Сфера послуг: - освіта - культура - наука - мистецтво - охорона здоров’я - ЖКО - Фін. та Кред. - рекреаційні - держу правління
ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ Промисловість – провідна, найбільш технічно досконала галузь виробництва,у якій створюють знаряддя праці та предмети споживання. Науково технічна революція (НТР) – корінний якісний переворот у провідних силах людства спричинений перетворенню науки на безпосередньо продуктивну силу суспільства. НТП - поступальний рух людського суспільства у розвитку науки та техніки. Інновація - процес орієнтований на створення нових видів виробів,технологій та орг. форм. Технополіс – місто науки та техніки, найбільш ефективне поєднання науки і наукоємного виробництва.
Головні риси НТР: - універсальність і всеосяжність: охоплення всіх галузей,сфер життя людей,побуту і технології; охоплення всіх країн світу,географічних оболонок та космосу. - прискорення НТП: зменшення часу між науковими досягненнями і його впровадження у виробництво. - підвищення вимог до кваліфікації трудових ресурсів - зародження НТР під час II Світової війни як військово-технологічної революції. Складові частини НТР: - наука: збільшення кількості наукових робітників та зростання витрат на наукові дослідження та розробки; - виробництво:електронізація;автоматизація;виробництво енергозберігаючих технологій та нових джерел енергії;виробництво нових екологічних матеріалів;розвиток біотехнологій;космізація. - техніка і технології: виробництва ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій; удосконалення існуючих технологій; розробка і перехід до новітніх технологій. - управління: створення сучасних систем управляння; підготовка сучасних кадрів - менеджерів. Вплив НТР на світове господарство: - розширення невиробничої сфери; збільшення зайнятості розумовою працею і розвиток наукоємних виробництв. - зміни у галузевій структурі;збільшення у галузях обробної кількості;збільшення ролі тваринництва у с/г і зменшення ролі зал. т-ту. Зміни в територіальній структурі: - підв. ролі міст і створення технополісів;збільшення попиту на кваліфіковані трудові ресурси.
Читайте также: Глобалізація як феномен сучасного світу. Фінансово-економічна глобалізація. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|