 |
O факторів поведінки споживачів
|
|
|
|
Сегментація світових ринків
Поняття сегментації ринку. Етапи процесу сегментування.
2. Критерії сегментації ринків
Позиціонування товарів на ринку
Сегментування ринку - розподіл споживачів на групи (сегменти), які відрізняються відносною однорідністю попиту, смаків, уподобань або реакцією на ті чи інші види маркетингової діяльності.
Сегментування є вимушеною формою пристосування фірми до вимог ринку, на якому вона діє. Кінцева мета сегментування цільового ринку - вибір сегмента (або сегментів) споживачів, на задоволення потреб якого буде зорієнтована діяльність фірми.
Крім сегментування ринку за групами споживачів, може бути також сегментування за параметрами товару (наприклад, розподіл ринку на товари; товари, що пропонуються на ринку за високими, середніми, низькими цінами), а також сегментування ринку за основними конкурентами.
Сегментація є функцією стратегічного маркетингу, адже в її процесі визначаються сфери діяльності та ідентифікуються ключові чинники успіху на обраних ринках.
Етапи процесу сегментування ринку
Рис. 2.20. Етапи процесу сегментування ринку
2. Критерії сегментації ринків
Сегментування споживчого ринку за групами споживачів виконують на основі:
o географічних;
o демографічних;
o психографічних факторів (відповідно до стилю життя споживачів і характеристик особистості);
o факторів поведінки споживачів
Як правило, при сегментуванні використовується не один, а кілька факторів. Так, у разі сегментування ринку зубної пасти можуть бути враховані змінні вигоди, на які очікують споживачі: очищення зубів, профілактика стоматологічних захворювань, приємний запах тощо. Інший фактор - чутливість до цін. Наступний фактор - вік споживачів - діти і дорослі. Далі - прихильність до певної торгової марки. Ще один критерій - звичка купувати: в аптеці, в універмазі чи на оптовому ринку.
|
|
|
Не слід відкидати також інші фактори, наприклад, якість води в тому чи іншому регіоні. Зазначимо, що вибір будь-якого з факторів залежить від конкретного завдання сегментування, яке вирішується: вибір оптимальних каналів розподілу, розробка нового товару чи вибір рекламного аргумента для проведення рекламної кампанії.
Варто завважити, що наведеним на рис. 2.21 переліком факторів не вичерпуються всі можливі варіанти. Творчий підхід до пошуку нових ознак може дати поштовх до розробка нових товарів, нових оригінальних ідей щодо просування товару та ін. (антропометричні дані - при сегменту ванні ринку взуття (ситуація 8). Заборгованість з оплати комунальних послуг-для визначення стимулів для своєчасної сплати рахунків (приклад 2.21), якість води в місцевості - для розробки спеціальної рецептури зубної пасти.
. Сегментування за географічними ознаками використовується для вибору регіонів продажу, адаптації товару до різних кліматичних умов регіонів, де він експлуатуватиметься (устаткування, обладнання).
Сегментування за демографічними ознаками дає змогу оцінити розміри сегментів, вибрати для реклами торгової марки ті чи інші засоби масової інформації, яким віддають перевагу різні за доходами, віком, рівнем освіти сегменти споживачів.
Психографічні фактори стають у нагоді при виборі стилю, дизайну на етапі проектування виробу, в розробці маркетингового комплексу на різних етапах життєвого циклу товару.
Сегментування на основі факторів поведінки споживачів має широке застосування:
/ розробка різних моделей виробу з різними характеристиками, складання рекламних звернень, що наголошують різні вигоди товару, навчання торгового персоналу (на основі сегментування споживачів за очікуваними вигодами);
|
|
|
/спеціальні програми підтримки інтенсивних споживачів, рівень інтенсивності купівель яких вище за інших; спеціальні умови оплати; різні за розмірами та якістю варіанти товарів; спеціальні послуги (залежно від інтенсивності споживання товару та ступеня лояльносгі споживачів до торгової марки).
При сегментуванні промислового ринку використовують кілька груп факторів. Спочатку організації поділяють на сегменти залежно від:
o розмірів фірми;
o галузі, в якій діє підприємство;
|
|
|
Активність – взаємодія двох перших факторів, діяльний стан організму як умова його існування та поведінки.
Виховання вольової поведінки
Дисципліна і культура поведінки.
Загальні правила поведінки на переговорах
Загальні правила поведінки студентів
І поведінки споживачів та вибір цільових сегментів
І. '3) встановлення відповідальності за порушення правових норм щодо правил поведінки елементами системи пенсійного страхування
Концептуальні основи управління конкурентоспроможністю: теорія ринку; теорія концепції та конкурентних переваг; теорія поведінки споживача; концепція управління якістю.
Культура поведінки вихователя-методиста
