Етап становлення організованого туризму

Друга стадія, яку ще називають "залізничною ерою" пов'язана з першим вибухом великого попиту на подорожі та їх впливом на суспільні звички й економіку країн. Зростання швидкості переміщення за допомогою пароплавів і потягів, а також збільшення кількості населення та його фінансово-економічних можливостей створили помітний туристичний ринок. З'явилися подорожі, а з ними - туристичні центри з туристичною торгівлею, агентами, туроператорами, котрі пропонували організовані тури, турпакети і навіть туристичну літературу. На перший погляд, мало що змінилося й сьогодні, але координація транспортних планів і туристична політика тоді була обмеженою або, радше, недосконалою.

Але все-таки до середини XIX століття туристський бізнес не був в достатній мірі організований. У цьому плані історичним варто вважати 1841 рік, коли почав свою багатосторонню діяльність в галузі туристського бізнесу підприємливий англієць Томас Кук, чия туристська фірма і в наші дні виблискує на горизонті туристського підприємництва.

Томас Кук народився в Англії в 1808 році в сім'ї фермера. Вітчим Томаса вирішив віддати його в монастирську школу, щоб хлопчик вивчився на пастора. Відучившись, Томас став членом баптистської церкви.

Пізніше він переїхав до Мельбурна і зайнявся підготовкою статей для баптистського журналу. Потім він вирішив зайнятися місіонерською діяльністю. Життя його змінилася в 1830 році, коли баптистський суспільство міста розорилося і не змогло більше виплачувати Томасу зарплату.

Кук був змушений зайнятися плотницким справою, але він не відмовився від проповідування, тим більше що саме в цей час у ньому була гостра необхідність, бо тоді, щоб скоротити імпорт іноземного бренді, англійське уряд заохочував самогоноваріння. Т. Кук утворив Товариство тверезості.

Саме боротьба з пияцтвом була основною метою організації першої в світі екскурсійної поїздки. Томас вважав, що читання проповідей недостатньо для того, щоб люди відмовилися від пияцтва. Йому потрібно було щось нове, що могло б привернути увагу мас. І цим "те що треба" став відкритий в 1840 році ділянку залізниці, що з'єднує Дагба і Регбі. Томас Кук умовив господарів фірми "Мідлендрейлуей", що володіли залізницею, продати йому 580 квитків за половину вартості як гуртовому покупцю, які він відвіз за 107 км і реалізував людям (своєї пастви), що бажали подорожувати. Це було початком його туристської діяльності, а також початком сучасного туризму, туристської індустрії. Комплекс послуг включав 20-мильну поїздку по залізниці, чай, булочки і духовий оркестр. Поїздка коштувала один шилінг, у ній брало участь 570 чоловік. Перша подорож стало прототипом майбутніх пакет-турів. У програму туру після прибуття входив пікнік, танці і тригодинний мітинг.

Це перша подорож пройшло так успішно, що незабаром Томас організував ще одну. До Кука зверталося все більше і більше людей. Цьому сприяло те, що в 40-х роках 19 століття англійські профспілки домоглися щорічних відпусток для робітників. І Томас запропонував як зайняти їх вільний час. Залізнична компанія, вважаючи Кука одним зі своїх найбільших клієнтів, надавала йому істотні знижки, що дозволяють створити продукт, доступний навіть малозабезпеченим верствам.

У 1847 році Кук організував екскурсію з Лейстера в Ліверпуль. Готуючи програму подорожі, Томас особисто проїхав весь маршрут і навіть випустив путівник по всіх визначних пам'ятках, що зустрічали на шляху. Пізніше подібні путівники він став випускати за всіма своїми програмами. Оскільки в цю подорож планувало вирушити понад 700 осіб, Томас був змушений укласти договори з готелями Ліверпуля на розміщення такої кількості туристів. Тоді ж він випустив перші дорожні чеки.

Наступною його грандіозної затією стали тематичні тури в Шотландію, присвячені Роберту Бернсу і Вальтеру Скотту, в той час перебували на піку популярності в Англії. Ці екскурсії практично відразу стали користуватися величезним попитом. Освоївши такі програми, невтомний Томас загорівся новою ідеєю і домовився з кількома землевласниками про відкриття для публіки садиб і маєтків аристократів в Англії.

Пізніше Кук захопився конгресовим та виставковим туризмом. Спонукальним мотивом у цьому починанні була благодійність. У 1851 році в Лондоні проходила торгово-промислова виставка, і Томас Кук порахував, що її із задоволенням відвідають не тільки споживачі, а й виробники, тобто робітники. Скориставшись послугами Кука, виставку відвідало близько 170 тис. чоловік. Цьому сприяла широка реклама турів, що проходить у створеному Куком журналі "Екскурсант". Пізніше Томас організовував подібні подорожі на Дублінську і Паризьку виставки. Париж став першим зарубіжним напрямком, розробленим Куком.

У 1852 р. Кук переїхав на проживання в Лондон і заснував перше в історії туристське бюро. У 1863 р. Кук організував першу групу, яка поїхала до Швейцарії, поклавши тим самим початок організованому міжнародному туризму.

У 1865 році Кук відкрив своє представництво в Америці, яке очолив його син. Компанія "Кук і син" отримала світове визнання, а з ним і всевозрастающий потік туристів. Томас продовжував розширювати спектр пропозицій. Так, серед його програм з'явився паломницький тур на Святу Землю і в Індію, де було відкрито ще одне представництво компанії. Також, в ті роки популярним туристичним маршрутом був Єгипет, англійська колонія. Томас Кук закупив 27 пароплавів і 800 малих вітрильних суден для подорожей по Нілу. У 1882 році - перше кругосвітню подорож (ця традиція фірми Кука зберігається і в наші дні).

До кінця ХIХ ст.,після об'єднання з Міжнародним товариством спальних вагонів, фірма Кука стала потужним концерном з 324 філіями в 53 країнах, з 12 тис. співробітників.

У 1867 р. відбувся п'ятимісячний вояж до святих місць (Палестини) разом із Марком Твеном, напевне, перший круїз по Середземному морю. Вартість такої поїздки для пасажира становила 1200 доларів. Тоді це була величезна сума, яку оплатити могли лише представники найбагатших верств населення.

Проживши 84 роки, Томас Кук помер, залишивши після себе статки, що оцінюються більш ніж в 2,5 млн. фунтів стерлінгів.

Розширення попиту на туристичні послуги пов'язано не тільки із підвищенням життєвого рівня населення, а й із розвитком залізничного транспорту, судноплавства, зв'язку, машинізацією виробництва, поширенням реклами та сервісного обслуговування.

Організовані поїздки стимулювали будівництво великих готелів у містах біля вокзалів і на популярних курортах. Попит на туристичні послуги стимулював розвиток курортів, що ґрунтувалися на використанні мінеральних джерел, грязей. Це відбувалося доти, доки поїздки до моря не зумовили бурхливого зростання середземноморських центрів, таких як Ніцца, Канни у Франції та ін.

Готельні компанії на межі XIX-XX ст. зайнялися будівництвом не окремих будівель, а готельних ланцюгів, надаючи відпочиваючим організовані харчувальні, лікувальні послуги тощо.

На розвиток туризму значно впливали самодіяльні туристичні клуби, товариства, які з'явилися у другій половині XIX ст. Вони розробляли маршрути, дбаючи про забезпечення туристів необхідним комфортом. Перший такий клуб виник у Великій Британії (1857 p.), згодом - в Австрії (1862 p.), Італії, Швейцарії (1863 p.), Німеччині (1869 р.) та в інших країнах Європи й світу. Посиленню привабливості туристично-оздоровчих центрів сприяла започаткована реклама і маркетингова діяльність. Так, у Монте-Карло 1914 р. було відкрито ралі, щоб активізувати міжсезонну туристично-відпочинкову діяльність. У свою чергу готельні компанії зорганізували виставку автомобілів старих марок. Це відбулося передусім у Лондоні та Брайтоні.

Трансатлантичні подорожі, які з 60-х років XIX ст. почали називати ґрандтурами, були змотивовані пізнанням культурної спадщини, допитливістю населення. Кількість подорожей на американський континент поступово зростала, зокрема до її північних країн. Це спричинило заснування нової компанії Wells Fango. Рух пасажирів з Великої Британії та Європи до Америки разом із мігрантами в 1910-1914 pp. перевищив щорічно 1 мли осіб⁷.

Позитивну роль у розвитку туризму відіграли письменники, котрі присвячували твори подорожам.

Фактично сучасний туризм за формою і змістом з'явився напередодні Першої світової війни. Інтенсивний розвиток туризму в XIX ст. привів до заснування 1898 р. Міжнародної ліги туристичних асоціацій зі штаб-квартирою у Люксембурзі, яка 1919 р. була перетворена на міжнародний туристичний альянс, який існує дотепер і об'єднує понад 140 країн світу.

Таким чином, важливими ознаками ІІ етапу були:

- розвиток науково-технічного прогресу (на рубежі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові види транспорту, які зробили подорожі більш комфортними та швидкими, будувалися дороги, створювалися нові засоби комунікації);

- туризм формується як окремий елітний вид відпочинку для заможних верств населення (основними категоріями подорожуючих були аристократія, службовці, вищі та середні військові чини, інтелігенція, буржуазія);

- створювалася туристична інфраструктура (туристичні фірми, готелі, заклади харчування та розваг для подорожуючих, транспортні агенції).

- з'являлися перші туристичні кадри (менеджери туризму, турагенти, екскурсоводи, гіди, інструктори);

- створювалися нові туристичні центри, курорти, розвивали старі;

- подорож задля певної мети перетворилася на подорож задля задоволення або заняття спортом, хобі.

Отже, туристична галузь у цей період перебувала в процесі становлення.