Рисунок 2.3 - Прилад Віка

Швидкість схоплення залежить від мінералогічного складу, концентрації твердої фази, температури та хімічної обробки.

Прилад Віка складається з металевого стержня 1, який вільно рухається у вертикальній обоймі станини 2. Для закріплення стержня на необхідній висоті служить затискний гвинт або спеціальний стопор 3. В нижню частину стержня 1 вгвинчена сталева голка 4 діаметром 1, 1 мм і довжиною 50 мм. Маса стержня повинна бути рівною 300±2 г. На станині закріплена шкала 6 з поділками від 0 до 40мм. Конічне кільце 7 для цементного розчину має розміри: внутрішній діаметр верхньої основи - 65±5 мм, нижньої - 75±5 мм, висота - 40±0, 5 мм. Під кільце підкладається пластинка.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

 

1 Перевірити вільність опускання стержня приладу і збігання при дотику голки до дна пластинки нульової поділки шкали з позначкою на стержні. У випадку відхилення проводять регулювання приладу.

2 Змастити машинним мастилом внутрішню стінку конічного кільця і донну пластинку.

3 Зважити 400 г попередньо просіяного цементу та висипати його у сферичну чашку.

4 За допомогою мірного циліндра відміряти необхідну кількість води (водоцементне відношення з таблиці 2. 1).

5 Приготовити тампонажний розчин відповідно до пункту 1. 4 чи 1. 5 лабораторної роботи №2.

6 Залити розчин в конічне кільце до верхнього краю.

7 Перше замірювання виконати через 1 год. після замішування портландцементу з водою, наступні – не раніше як через кожні 15 хв. При дослідженні швидкотвердіючих сумішей, які використовуються для ізоляції зон поглинання промивальної рідини, голку необхідно занурювати через кожні 5хв., починаючи з моменту замішування.

8 Перед зануренням голку необхідно встановити на рівні розчину і закріпити стержень затискним гвинтом. Відпускаючи затискувач дають голці можливість вільно опускатися в розчин.

9 Після кожного занурення голку витирають, а кільце з цементним розчином повертають так, щоб голка занурювалась кожен раз в нове місце.

10 Результати вимірів заносять в таблицю 2. 5.

 

Таблиця 2. 5 – Результати виміру термінів схоплення

Тип цементу	Кількість цементу, г	Рідина замішування		Водоцементне відношення	Початок замішування, год.	Терміни схоплення, год
		вид	кіль­кість, г або см3			поча­ток	кінець

 

Якщо необхідно визначити терміни схоплення при температурі більше кімнатної, то розчин заливають в кільце з деяким надлишком. Надлишок зрізають лінійкою і кільце накривають металевою або скляною пластинкою, яка змащена мастилом. Пластинку притискують до кільця спеціальним пристосуванням. Кільце, закрите пластинкою, занурюють у водяний термостат із заданою температурою (+30¸ +90 ^оС). Перше занурення голки проводять через 1 год. після замішування, наступні – через кожні 5 хв. до завершення дослідження.

Перед кожним зануренням у воду кільце з цементним розчином накривають пластинкою, вимірюють температуру води і записують результат.

При температурі дослідження менше +40 ^оС задана темпе­ратура повинна підтримуватись з точністю ±2 ^оС, при тем­пературах +40 ¸ +90 ^оС – з точністю ±3 ^оС.

У кінці роботи робиться загальний висновок за кожним пунктом.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

 1 Що розуміють під розтічністю тампонажного розчину?

 2 Які фактори впливають на розтічність тампонажного розчину?

3 З якою метою визначають розтічність тампонажного розчину?

 4 Що таке консистенція тампонажного розчину і в яких одиницях вона вимірюється?

5 Які фактори впливають на консистенцію тампонажного розчину?

 6 Що таке УОК тампонажного розчину?

 7 З якою метою визначають консистенцію тампонажного розчину?

 8 Дайте визначення початку і кінця схоплення тампонажного розчину.

 9 Які фактори впливають на терміни схоплення?

 10 З якою метою визначають терміни схоплення?

11 Які ще, крім описаних вище, Ви знаєте властивості тампонажних розчинів?

 

Лабораторна робота №3

 

ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ ТАМПОНАЖНОГО КАМЕНЮ

 

Мета роботи: вивчити методику дослідження взірців на згин за допомогою приладу МИИ-100.

 

Тампонажним каменем називають тверде тіло, що утворилося при затвердінні тампонажних розчинів.

Важливою особливістю тампонажного каменю з портландцементу є безперервна зміна його властивостей у часі. Процес структуроутворення, внаслідок якого цементний розчин перетворився в тверде тіло, продовжується у міру протікання реакцій гідратації. Але після завершення цих реакцій властивості цементного каменю не залишаються незмінними, оскільки ще до повного завершення цих реакцій починаються деструктивні процеси.

Властивості цементного каменю залежать від режиму його твердіння, який визначається вологістю, температурою і деформаційними впливами навколишнього середовища. Оскільки вони суттєво змінюються в часі, то це вимагає точного фіксування тривалості твердіння тампонажного каменю перед випробуванням. Відлік часу ведеться від моменту замішування тампонажного розчину.

Основними фізико-хімічними характеристиками цемент­ного каменю є його міцність, проникність, об’ємні зміни і корозійна стійкість.

Міцність цементного каменю прийнято характеризувати опором стиску, розтягу і вигину. Для цього цементний камінь виготовляють у вигляді зразків, які випробовують на міцність, тобто визначають напруження, при якому руйнується зразок.

При одноосному навантаженні міцність цементного каменя залежить від виду навантаження. При стискуванні вона найбільша, менша при вигині s_зг=(0, 25-0, 5) s_ст і найменша при розтягуванні s_роз=(0, 1-0, 15) s_ст .

Міцність цементного каменю залежить від багатьох факторів, основними з яких є хіміко-мінералогічний склад цементу, водоцементне відношення, питома поверхня цементу, наявність наповнювачів і хімічних домішок, умови твердіння та ін. На міцність цементного каменю суттєво впливають температура і тиск, при яких цей камінь формується.

Одночасно із зростанням міцності цементного каменю зменшується його пластичність, він стає більш крихким і швидко руйнується під дією динамічних навантажень (удари, вібрації, вибухи). Знаходячись у свердловині в умовах рівномірного об’ємного стиску, цементний камінь витримує навантаження навіть при невеликій міцності, тому пластичність є більш важливою характеристикою цемент­ного каменя, ніж міцність.

Висока міцність цементного каменю потрібна тоді, коли є необхідність створити високоміцне складне кріплення для протидії аномально високим навантаженням на обсадну колону з боку нестійких порід, а також при встановленні цементних мостів.

 

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: