38.Дайте характеристику особистості підлітка. Покажіть особливості Я-концепції підлітка, особливості самосвідомості, самооцінки.

Підлітковий вік - гостро протікає перехід від дитинства до дорослості, в якому опукло переплітаються суперечливі тенденції. З одного боку, досить характерними стають негативізм, дисгармонійнія в будові особистості, зміщення усталеною системи інтересів і спрямувань дитини. З іншого боку, підлітковий вік відрізняється безліччю позитивних факторів: зростає самостійність, більш різноманітними та змістовними стають міжособистісні відносини, розширюється сфера його діяльності і т. д. Важливо, що цей період характеризується виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, з якої формується його свідоме ставлення до себе як члена суспільства. У цьому віці особливе становище починає займати спілкування, свідоме експериментування з власними відносинами з іншими людьми (пошуки компанії, конфлікти, з'ясування відносин тощо).
Новоутворенням підліткового віку є «почуття дорослості » як особлива форма самосвідомості. За Д. Б. Ельконіну, «почуття дорослості» є новоутворення свідомості, через яке підліток порівнює і ототожнює себе з іншими (дорослими або товаришами), знаходить зразки для засвоєння, будує свої відносини з іншими людьми, перебудовує свою діяльність. Почуття дорослості не залежить безпосередньо від статевого дозрівання і проявляється у прагненні до самостійності, бажанні захистити важливі сторони свого життя від втручання батьків. Підлітки претендують на рівноправність у відносинах з дорослими і йдуть на конфлікти, відстоюючи свою «дорослу» позицію. Хоча претензії на дорослість часто бувають безглуздими, а зразки для наслідування не кращими, дитині необхідно пройти через таку школу відносин, приміряти на себе різні соціальні ролі, знайти свою нішу в системі особистісних взаємин. Якщо на основі почуття дорослості підлітку вдається розгорнути нову ведучу діяльність інтимно-особистісне спілкування, то до кінця підліткового віку складається досить розвинена самосвідомість, в якому відбувається заперечення дорослості, завдяки переорієнтації на себе. Підліток усвідомлює: я не дорослий, і саме тому ставляться завдання саморозвитку, самовдосконалення, самоактуалізації, характерні для юнацького віку.

Необхідно підкреслити ще одну важливу особливість підліткового віку - його особистісну нестабільність. Протилежні риси, прагнення, тенденції співіснують і борються один з одним.

На початку підліткового віку, приблизно в 11 - 12 років, у підлітка виникає інтерес до свого духовного світу. Підліток хоче зрозуміти, яким він є насправді, й уявляє собі, яким він хотів би бути. У цей період формується «Я-концепція» - система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів «Я». Суперечливість його положення, зміна структури соціальних ролей й рівня домагань - все це актуалізує процес самоусвідомлення. Пізнати себе йому допомагають оточуючі, в яких він виглядає як в дзеркало, в пошуках схожості та відмінності. Образи. «Я», які створює в своїй свідомості підліток, різноманітні - вони відображають все багатство його життя, але поєднання їх ще негармонійно. Окремі риси дисонують. Нестійкість, рухливість всього душевного життя на початку та в середині підліткового віку призводить до мінливості уявлень про себе. Іноді випадкова фраза, комплімент або насмішка призводять до помітного зсуву в самосвідомості.

кінці підліткового віку, на кордоні з ранньої юністю, уявлення про себе стабілізуються і утворюють цілісну систему «Я-концепції».

У підлітковому віці послідовно з'являються дві особливі форми самосвідомості: почуття дорослості і «Я-концепція».

Я-концепція з моменту свого зародження стає активним початком, важливим фактором в інтерпретації досвіду. Я-концепція сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості, визначає інтерпретацію досвіду іє джерелом очікувань, тобто уявлень про те, що повинно статися.

Почуття дорослості - новотвір підліткового віку.

З зовнішньої сторони у підлітка нічого не змінюється: вчиться в тій же школі (якщо, звичайно, батьки раптом не перевели в іншу), живе в тій жесім'ї. Все так же в сім'ї до дитини ставляться як до " маленького". Багато чого він не робить сам, багато чого - не дозволяють батьки, яких так самодоводиться слухатися. Батьки годують, поять, одягають своє чадо, а загарне (з їхньої точки зору) поведінка можуть навіть і " нагородити (знову таки, на власний розсуд). До реальної дорослості далеко - і фізично, і психологічно, і соціально, але так хочеться! Він об'єктивно не може включитися в доросле життя, але прагнути до неї і претендує на рівні здорослими права. Змінити вони поки що нічого не можуть, але зовні наслідують дорослим. Звідси і з'являються атрибути " псевдовзрослості": куріння сигарет, тусовки біля під'їзду, поїздки за місто (зовнішній прояв " я також маю своюособисте життя " ). Копіюють будь-які стосунки.