Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Дипломатична історія війни

1.09.1939 р. – 22.06.1941 р. - пронімецький “нейтралітет” СРСР:

28.09.1939 р. - договір “Про дружбу і кордон” між СРСР і Німеччиною – остаточне розмежування сфер інтересів у Східній Європі і стратегічне партнерство

11. – 15.11.1940 р. - Берлінські переговори Молотова з Гітлером і Ріббентропом – спроба Німеччини перетворити троїсту вісь на “пакт чотирьох” за участю СРСР

Напад Німеччини на СРСР – початок формування антигітлерівської коалції

12.07.1941 р. – угода про спільні дії у війні проти Німеччини між СРСР і Великою Британією

29.09.- 1.10.1941 р. - Московська конференція СРСР, Англії і США – рішення про англо-американські поставки озброєння і стратегічних матеріалів СРСР

АЛЕ: суперечливість єдності через принципові розбіжності військово-політичних доктрин:

СРСР – війна в Європі проти Німеччини зацікавленість у ІІ фронті

США і Велика Британія – війна на Тихому океані і в Африці за колоніальні інтереси пасивність щодо операцій в Європі.

14.08.1941 р. - “Атлантична Хартія”

1.01.1942 р. - Декларація Об’єднаних Націй

05 – 06.1942 р. - візит Молотова до Лондона і Вашингтона

26.05.1942 р. - радянсько-британський союзний договір

11.06.1942 р. - радянсько-британська угода про принципи взаємодопомоги у веденні війни проти агресії – завершення юридичного оформлення антигітлерівської коаліції

ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ:

1. “Другий фронт”

Ініціатива – “особиста пропозиція” британського міністра авіації лорда Бівербрука у розмові з І.Майським 27.06.1941 р. офіційна радянська пропозиція – лист І.Сталіна У.Черчіллю від 18.07.1941 р. і негативна відповідь останнього

Наступний “раунд” – лондонські переговори Молотова 05.1942 р. англо радянське комюніке від 12.06.1942 р. щодо ІІ фронту у 1942 р. – предмет спекуляцій радянської пропаганди (див. Пам’ятна записка уряду Великобританії урядові СРСР від 10.06.1942// Документальні матеріали зі всесвітньої історії – с.91)

Ель-Аламейн (“другий Сталінград”) – британська альтернатива ІІ фронту?

“Балканський варіант” ІІ фронту У.Черчілля

Тегеранська конференція 1943 р. – “Фінальний акорд” міжсоюзницьких переговорів про другий фронт.

2. Післявоєнне врегулювання в Європі

1941 – 1942 рр. – радянська дипломатична активність щодо проблем післявоєнного устрою Європи (московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США і Англії 1941 р.; ініціатива “таємного протоколу” до англо-радянського союзного договору 1942 р. та ін.):

- визнання СРСР в кордонах 1941 р.

- “сфери впливу” союзників в Європі

- жорстке поводження (розчленування) переможеної Німеччини

АЛЕ: з січня 1943 р. – “штиль” у радянській дипломатії (Перемога під Сталінградом зростання радянських геополітичних амбіцій вичікувальна позиція на переговорах з західними союзниками)

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ГРИ З ПІСЛЯВОЄННИХ ПРОБЛЕМ:

а) “Польське питання” – післявоєнний польський уряд (повернення емігрантського уряду з Лондона чи альтернативний (прорадянський) уряд) післявоєнні кордони Польщі;

б) “Німецьке питання”

- територіальна цілісність чи розчленування Німеччини

- репарації

в) Створення ООН

- представництво держав

- механізм голосування в Раді Безпеки

ЕТАПИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ГРИ

Конференції “великої трійки	Позиції сторін
СРСР	США	Велика Британія
Тегеран (28.11 – 1.12.1943 р.)	а) можливість повернення польського емігрантського уряду - “лінія Керзона” на Сході – Одер-Нейсе на Заході	а) – польський емігрантський уряд - “лінія Керзона” на Сході - версальський status-quo на Заході
б) Єдина Німеччина	б) - розчленування Німеччини на кілька дрібних адмін. одиниць	б) – проект конфедерацій в Європі з включенням німецьких територій
- репарації на користь СРСР з усієї Німеччини	- “зональний” принцип стягнення репарацій усіма союзниками
Ялта (4 - 11.02. 1945 р)	а) – альтернативний (прорадянський) уряд Польщі – ПКНВ - кордон по Одеру – З.Нейсе на Заході б) – “зони окупації” Німеччини - централізовані репарації в)- членство усіх республік СРСР - право “вето” і консенсус 5 постійних членів РБ при голосуванні	а) новий (коаліційний) уряд за участю міністрів з емігрантського уряду - консультації з новим польським урядом щодо розширення західного кордону Польщі б) – “зони окупації” Німеччини - “зональні” репарації в) – один представник від держави (в т.ч. СРСР) - рішення більшістю голосів
Сан-Франциско (25.04.1945 р.)	в) – 1 представник від кожної держави, 3 місця для СРСР, УРСР та БРСР - консенсус (право “вето”) 5 постійних членів РБ ООН
Потсдам (17.07 – 2.08.1945 р.)	а) – польський Тимчасовий Уряд Національної Єдності (демократична коаліція) - західний кордон Польщі по р.Одер – Західна Нейсе б) – 4 зони окупації Німеччини, Контрольна Рада союзників, але збереження територіальної цілісності, і в перспективі – єдиної Німеччини - зональний принцип стягнення репарацій

Потсдам визначив лінію на розмежування сфер впливу між СРСР і західними демократіями в Європі, що потенційно означало блокове геополітичне протистояння, яке на фоні атомної зброї призвело до “холодної війни”.

⇐ Предыдущая 1 23