Експериментальні дані

Вказівки до роботи. Необхідно перенести задані значення х і у на робочий лист Excel. У стовпець А занести значення незалежної змінної, в стовпець В - значення функції (мал. 2).

Мал. 2. Робочий лист Excel

Зробити осередок С2 поточним і перейдіть на вкладку "Формули". Знайдіть пункт "Посилання і масиви" і функцію "ІНДЕКС". У новому діалоговому вікні виберіть перший варіант набору параметрів. Встановите текстовий курсор в перше поле для введення параметрів у вікні "Масив" і наберіть ЛИНЕЙН, в дужках через крапку з комою вкажіть діапазони, що містять значення функції і незалежної змінної. У нашому випадку в рядку повинно бути записано ЛИНЕЙН(B2: B6; A2: A6). Перемістите текстовий курсор в рядок "Номер_рядка", задайте число 1. Клацніть на кнопці "ОК" у вікні. Зробіть поточним осередок D2. Повторите операції, виконані з осередком С2, щоб у результаті з'явилася формула: =ІНДЕКС(ЛИНЕЙН(B2: B6;A2: A6);2). У осередках С2 і D2 вичислені відповідно коефіцієнти а і b рівняння найкращої прямої.

Зробіть осередок С3 поточним, повторите операції, описані вище, щоб в ній була формула: =ІНДЕКС(ЛГРФПРИБЛ(B2: B6;A2: A6);1). Сде-лайте поточною осередок D3. Повторите операції, виконані з осередком С3, щоб з'явилася формула: =ІНДЕКС(ЛГРФПРИБЛ(B2: B6;A2: A6);2). Тепер осередки С3 і D3 містять відповідно коефіцієнти а і b рівняння найкращого показового наближення. Зразкове оформлення листа Excel приведене на рис.2.

З урахуванням заданих значень х і вичислених коефіцієнтів по кожному випадку необхідно розрахувати відповідні значення у. По значеннях х і у треба побудувати графіки функцій, що наближають, і нанести експериментальні точки. По готових графіках можна визначити найкраще наближення, що найточніше описує експериментальні дані.

Для побудови найкращої прямої іншим способом послідовно виконаєте команди: кнопка "Office" → Параметри Excel → Пакет аналізу → Перейти → Пакет аналізу → ОК. Тепер на вкладці "Дані" з'явиться група "Аналіз" з пунктом "Аналіз даних". При виборі цього пункту відкриється однойменне діалогове вікно. У списку "Інструменти аналізу" виберіть пункт "Регресія", після чого клацніть на кнопці "ОК". У полі "Вхідний інтервал Y" вкажіть методом простягання діапазон, що містить значення функції (B2: B6). У полі "Вхідний інтервал Х" вкажіть методом простягання діапазон, що містить значення незалежної змінної (А2:А6). Встановите перемикач "Новий робочий лист" і задайте для нього ім'я "Результат розрахунку". Переконаєтеся, що вичислені коефіцієнти (див. осередки В17 і В18) співпали зі значеннями, отриманими першим методом (див. осередки С2 і D2 на мал..2).