А.1 Системи та способи утримання птиці.

Технологія виробництва продукції птахівництва (яєць та м’яса) визначається і залежить від системи та способу утримання птиці.

На спеціалізованих підприємствах переважають інтенсивна та комбінована (напівінтенсивна) системи утримання. Залежно від конкретних умов кожна з них має декілька способів утримання: безвигульний і вигульний, без пересадки і з пересадкою, клітковий та на підлозі.

Перевага віддається тому варіанту, який забезпечує більш високі продуктивність та життєздатність птиці при менших затратах праці та собівартості продукції і створює при цьому кращі умови для роботи обслуговуючого персоналу.

Засоби механізації та автоматизації повинні бути надійними і ефективними в роботі, нескладними в управлінні і відносно недорогими.

Кліткове утримання дозволяє:

а) стимулювати ріст і розвиток молодняку;

б) ліквідувати сезонність яйцекладки;

в) створити сприятливі умови для підвищення продуктивності птиці та збереження її поголів’я;

г) підвищити ефективність використання виробничої площі;

д) знизити затрати кормів;

е) покращити якість продукції (яєць, тушок).

При клітковому утриманні можна повністю механізувати і автоматизувати роботи по обслуговуванню птиці, відсутня потреба у підстілці та гніздах.

Дослідженнями встановлено, що при правильній годівлі курей-несучок в кліткових батареях їх яйця за хімічним складом і харчовими якостями не відрізняються від яєць курей з вигульним утриманням.

Для кліткового утримання птиці використовують одно- двох - та багатоярусні батареї. Вони забезпечують як дрібногрупове (2-6 голів у клітці), так і крупногрупове (по декілька десятків голів у клітці) утримання. За розміщенням кліток батареї поділяються на вертикальні і каркасні (ступінчасті). Засоби механізації (транспортери, напувалки, скребки тощо) вмонтовані в їх конструкцію.

А.2 Зоотехнічні вимоги до обладнання для утримання птиці. Зоотехнічні вимоги до обладнання для утримання та обслуговування птиці повинні враховувати фізіологічні особливості птиці. Машини та обладнання для транспортування та роздавання кормів розроблюють з врахуванням годування птиці сухими біологічно повноцінними кормами, при цьому необхідно виключити або звести до мінімуму втрати корму, подрібнення його робочими органами, сепарацію, забруднення та інше. Місткість бункерів кормопроводів та годівниць не повинні перевищувати двохдобовий запас корму. Висота корму в кормовому жолобі не повинна бути більше 1/3 глибини годівниці, максимально допустиме викидання корму з жолоба при здзьобуванні не повинно перевищувати 2%від норми видачі. Коефіцієнт експлуатаційної надійності засобів кормороздавання повинен бути не нижче ніж 0,97. Напувалки для птиці повинні забезпечувати поголів’я необхідною кількістю води, температура якої повинна бути близькою до температури повітря у пташнику. Напувалки треба захищати від попадання в них різних забруднень (корму, пір'я, підстилки), а також від попадання в них птиці ногами. Висота розташування напувалок для молодняку повинна регулюватись по мірі його росту.

Обладнання для збирання, транспортування та обробки яєць складається: з гнізда для кладки яєць; решітчастих підлог з нахилом для переміщення яєць до яйцезбиральних стрічкових транспортерів; елеваторів для вертикального транспортування яєць; машини для мийки, сортування, біологічного контролю і пакування яєць. Основні вимоги для цього обладнання – скорочення а при можливості ліквідація ручної праці та мінімальне пошкодження яєць, під яким розуміється не тільки пошкодження шкарлупи, але й перебовтування, що призводить до порушення внутрішньої структури.

Обладнання для видалення посліду повинне забезпечувати регулярне його збирання згідно з режимом роботи. Накопичення в пташнику великої кількості посліду не бажано у зв'язку з виділенням шкідливих випаровувань, а також розвитком мікроорганізмів, які викликають хвороби птиці.

Обладнання для створення мікроклімату в пташнику повинно сприяти створенню для птиці комфортних умов. Напрямки потоків свіжого повітря вибирають так, щоб не було перемішування забрудненого і свіжого повітря. Вентиляційне обладнання не повинно створювати в пташнику шум, що перевищує 60 дБ. З метою захисту від стресу, вмикання й вимикання освітлення пташників повинно виконуватись повільно з імітацією ранкового або вечірнього освітлення на протязі 15...20 хвилин. При вирощуванні молодняку рекомендується використовувати пристрої для місцевого обігріву – брудери. Обладнання дня утримання птиці треба виготовлювати із стійких до корозії матеріалів.

А.3 Класифікація обладнання для утримання птиці. Промисловістю випускається обладнання для підлогового і кліткового утримання птиці, при цьому враховується напрямок підприємства (по виробництву м'яса, яєць), вид птиці (кури, качки, індички).

Кліткові батареї для вирощування і утримання птиці розрізняють за конструкцією в залежності від числа рядів по вертикалі одно-, двох-, трьох-, чотирьох і п'ятиярусні; за кількістю кліток по горизонталі – одно-, двох-, чотирьохрядні; за взаємним розташуванням клітин – на двох рівнях, каскадні і ступінчасті. Кліткові батареї розрізняють за місткістю і розмірами клітки. З метою полегшення обслуговування птиці кліткові батареї виготовляють, як правило, трьох- і чотирьохярусні з проходом між батареями не менше 800 мм. Клітки в батареях бувають індивідуальні (для однієї голови) і групові (на 3-7 курей).

ДОДАТОК Б