Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

61 Україна в першій половині ХVІІІ ст.




61 Україна в першій половині ХVІІІ ст.

Петро І розгорнув широку програму реформ, спрямованих на перетворення Росії в новітню імперію, виношував плани повної ліквідації козацького устрою України. У 1700 р. розпочалася Північна війна Росії із Швецією за гегемонію у Прибалтиці та Східній Європі. Для ведення воєнних дій за межами України постійно направлялися десятки тисяч козаків, з яких щонайменше половина гинула. Війна принесла збільшення податків, реквізиції, постої російських військ, збитки. Перемога будь якої із сторін загрожувала існуванню укр. державності.

Скориставшись внутрішніми чварами у Польщі, і Карл ХІІ, і Петро І заручилися підтримкою ворогуючих магнатських угруповань, які пам'ятали про власні інтереси в Україні. Перемога прискорювала імперське реформування Росії, в якій вже не було місця українській автономії. За успіху шведів Україна дісталася б їх ставленику С. Лещинському як воєнний трофей – без прав. Єдиним виходом в такій ситуації могло б стати перетворення України в рівноправного союзника однієї із сторін. Росія Україну таким союзником не визнавала. Швеція могла визнати, бо не мала в Україні територіальних та релігійних інтересів, була зацікавлена в ослабленні Росії.

У 1706 р. І. Мазепа почав переговори з польськими союзниками шведського короля. Переговори велися у великій таємниці і жодних документів про їх перебіг і плани Мазепи не залишилося. У вересні 1708 р. війська Карла ХІІ вступили в північні райони Гетьманщини. 24 жовтня І. Мазепа з частиною козацької армії вийшов з Батурина на з’єднання зі шведами. В добре укріпленому місті залишився гарнізон, артилерія і великі запаси військового майна та продовольства. За два тижні гетьман розраховував повернутися сюди із союзною армією Карла ХІІ. Виступ Мазепи відбувся у невигідних умовах: основна частина козацьких військ знаходилося за межами України, в той час як на її території було багато полків російської армії; підготовка до повстання не була завершена; більшість старшини і населення були не готові до рішучого крок.

В березні 1709р. у Великих Будищах було підписано укр-шведський договір, за яким Карл ХІІ зобов’язувався захищати Україну і не укладати миру з Петром І доти, поки Україна не дістане незалежності від Росії і не відновить своїх давніх прав.

Продовжувачем справи І. Мазепи став Пилип Орлик, обраний гетьманом в еміграції козаками-мазепинцями та запорожцями в квітні 1710 р. в Бендерах. Він уклав договір, відомий як “Конституція законів і вольностей Війська Запорозького”, в якому було заявлено існування Укр. козацької держави; чітко визначені її кордони та положення про територіальну цілісність; вказано на православ’я як державну релігію. “Конституція” П. Орлика проголошувала основи держави, заснованої на природному праві на свободу. Створена під значним впливом передових ідей тогочасної Європи, вона засвідчила високий рівень козацької політичної думки та організації. П. Орлик намагався реалізувати свою програму на практиці, відновити укр. державність. У 1711 р. на чолі козацьких полків йому вдалося звільнити від російських військ південь і центральні райони Правобережжя. Однак перевага у військових і дипломатичних силах була за Росією.

Перша половина XVIII ст. - період найвищого розвитку укр. культури. Гетьманську державу очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва.

Шкільна освіта в 1-й пол. XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Чернігівському, Полтавському, Прилуцькому і Миргородському полках.


62 Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні в 30-ті роки

 

Складовою ознакою сталінського режиму був масовий терор. Зазнавали переслідувань ті, хто очолював боротьбу за комуністичні ідеали.

З 1929 р. масові репресії трьома великими хвилями прокотилися по Україні:

перша — у 1929-1931pp.,

друга - у 1932-1934 p.,

третя - у 1936-1938 p.

Першою жертвою масового терору стало селянство. Дотримуючись, як завжди, класового підходу Сталін розпочав кампанію " ліквідації куркульства як класу". Куркулями оголосили найбільш працьовитих господарів. Вони були противниками колективізації. Тому величезні зусилля й засоби радянської держави спрямовувалися на те, щоб економічно, а то й фізично нищити " куркулів".

Водночас розпочалися переслідування, а згодом і фізичне знищення кращих сил укр. інтелігенції. В умовах утвердження авторитарних методів правління суспільно-політичну атмосферу в Україні поступово стала визначати політично шкідлива теза Сталіна про неминуче загострення класової боротьби під час будівництва соціалізму і за наявності в радянських республіках " повзучих" націоналістичних ухилів. У зв'язку з цим обґрунтована класова пильність поступово стала перетворюватись у суцільну підозрілість, нагнітання напруженості, у постійні пошуки " агентури" класових ворогів у республіках. У липні 1929 р. почалися арешти провідних укр. науковців та ін. представників інтелігенції, звинувачених у належності до таємної націоналістичної організації — Спілки визволення України (СВУ). Тоді ж було поставлено поза законом Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ).

1932-1934p. супроводжувалися новою хвилею розправ з укр. інтелігенцією.

У 1933 р. головним чекістом України став В. Балицький. Маючи лише два класи початкової освіти, він нищив " укр. націоналістів". Балицький взяв активну участь в організації постишевського масового терору в Україні.

01. 12. 1934 р. було вбито С. Кірова. Сталін не лише позбувся суперника, а й дістав підстави для розгортання терору, спрямованого проти міфічних " ворогів народу".

Так званий великий терор припадає на 1937—1938 pp. Він охопив увесь СРСР, усі нації і соціальні групи. Репресували не лише керівних осіб, а й рядових робітників, колгоспників. Суспільство все глибше опускалося в прірву страху, відчаю, моральної деградації. Заарештованих піддавали тортурам. Не витримуючи їх, вони давали свідчення і на себе, і на своїх знайомих. Так забезпечувався черговий виток арештів.


Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...