 |
Рівні вираженості ризику суїцидальності (в %)
|
|
|
|
Рівні вираженості ризику суїцидальності (в %)
| Рівні | Вікові піки | |
| До 14 років | Після 16 років | |
| Низький | ||
| Середній | ||
| Високий | ||
З таблиці 2. 4 ми можемо побачити, що в групі до 14 років вираженість ризику суїцидальності на низькому рівні дорівнює 61% (11 досліджуваних від загальної кількості), на середньому рівні 27% досліджуваних (5 досліджуваних від загальної кількості), на високому рівні 12% (2 досліджуваних від загальної кількості досліджуваних).
У групі досліджуваних після 16 років на низькому рівні 14% досліджуваних (це 2 учня від загальної кількості досліджуваних), на середньому рівні 57% (це 8 чоловік від загальної кількості досліджуваних), на високому рівні 29% (4 досліджуваних від загальної кількості).
Наступним кроком нашої роботи було зробити порівняльний аналіз вираженості ризику суїцидальності між двома досліджуваними групами (до 14 років і після 16 років). Дані ми відобразили в таблиці 2. 5.
Таблиця 2. 5
Порівняльна характеристика ризику суїцидальності
| Рівні | Вікові піки | φ | Р | |
| До 14 років | Після 16 років | |||
| Низький | 2, 88 | 0, 01 | ||
| Середній | 1, 73 | 0, 05 | ||
| Високий | - | - | ||
Зробивши порівняльний аналіз ризику суїцидальності між учнями яким до 14 років і яким після 16 років на низькому рівні φ =2, 88, а Р=0, 01 і це свідчить про те, що ми маємо достовірні відмінності результатів.
По середньому рівніφ =1, 73, а Р=0, 05 по цьому рівні ми також отримали достовірні відмінності результатів.
Ми отримали відмінності, можливо, тому, що за статистикою найбільша кількість спроб самогубств та аутоагресії приходиться саме на вік після 16 років, у віці до 14 років вони також є, але їх процент не такий великий як після 16. Також причиною отриманих відмінностей може бути і те, що для різних вікових піків обираються різні соціально-психологічні детермінанти аутоагресивної поведінки. Наприклад, якщо для групи до 14 років характерними є такі детермінанти аутоагресивної поведінки, як: психотравмуюча ситуація (екстремальна ситуація) адже учень може бути не готовим до зіткнення з дуже великою проблемою.
|
|
|
Причиною може бути стан здоров’я, адже якщо учень має каліцтво, то він буде неодноразово звинувачувати себе в тому, що він каліка і намагатиметься покінчити життя самогубством. Або навіть якщо це не каліцтво, а якась інша травма, наприклад опіки на обличчі, руках.
Наступною детермінантою може бути спілкування із важливим для учня соціальним оточенням. Це можуть бути якісь сварки, негаразди. Відмова оточуючих розуміти досліджуваного, а також небажання допомогти йому розібратися з його особистісними хвилюваннями.
Ще однією із детермінант можуть бути конфлікти, які пов’язані з навчанням. А якщо у людини негаразди дома, і починаються негаразди з навчанням, то людина починає потрапляти у глухий кут.
Також дуже важливою детермінантою можуть бути побутово-матеріальні труднощі. Вони як правило стосуються обох вікових груп, але нам здається, що все ж таки більше молодшої. Адже це такий вік коли починає думати про своє сімейне життя. У кожного є бажання жити окремо, але у наш час це не кожен може собі дозволити. І ця побутово-матеріальна детермінанта переходить у особистісно-сімейні конфлікти. Починаються негаразди і сварки з батьками, а молода людина починає також звинувачувати себе у тому, що вона не може зробити щось для того, щоб забезпечити себе окремим житлом.
Згідно з високим рівнем ми не отримали достовірних відмінностей, ми вважаємо, що причиною цього могло сприяти те, що немає тих учнів, які знаходяться в суїцидальному стані, а отже не сьогодні-завтра можуть застосувати аутоагресію.
|
|
|
Отже зробивши порівняльний аналіз ризику суїцидальності, ми також можемо казати про те, що вибір соціально-психологічних детермінант аутоагресії залежить від вікових особливостей учнів. Так, як ті детермінанти, які властиві учням до 14 років, не властиві учням після 16 років. А також є спільні детермінанти, які характерні і для однієї і для іншої вікових груп.
Провівши емпіричне дослідження з теми «Соціально-психологічні детермінанти аутоагресивної поведінки учнів», ми можемо говорити про те, що соціально-психологічні детермінанти аутоагресивної поведінки учнів залежать від вікової групи.
Це ми можемо побачити з результатів, які ми отримали, виконавши порівняльний аналіз схильності до самопошкоджуючої і саморуйнуючої поведінки. І можемо говорити про те, що між двома групами (групою до 14 років і групою після 16 років) існують суттєві відмінності і достовірність результатів Р=0, 01 як за низьким так і за високим рівнем. Ми отримали саме такі результати можливо тому, що для різних вікових груп характерні різні фактори, які впливають на схильність до аутоагресії (якісь психічні розлади; психотравмуючі або екстремальна ситуація, стан здоров’я, спілкування із значущим оточенням або сімейні негаразди).
Зробивши порівняльний аналіз ризику суїцидальності між учнямі яким до 14 років і яким після 16 років на низькому рівні φ =2, 88, а Р=0, 01, і це свідчить про те, що ми маємо достовірні відмінності результатів.
На середньому рівніφ =1, 73, а Р=0, 05. По цьому рівні ми також отримали достовірні відмінності результатів.
Причиною отриманих відмінностей може бути і те, що для різних вікових піків обираються різні соціально-психологічні детермінанти аутоагресивної поведінки. Наприклад, якщо для групи до 14 років характерними є такі причини аутоагресивної поведінки, як: психотравмуюча ситуація (екстремальна ситуація) адже учень може бути не готовим до зіткнення з дуже великою проблемою.
Стан здоров’я – дуже вагомий фактор, адже якщо учень може постраждати під час гри, то він буде неодноразово звинувачувати себе в тому, що він каліка і намагатиметься покінчити життя самогубством. Або навіть якщо це не каліцтво, а якась інша травма, наприклад, опіки на обличчі, руках.
|
|
|
Наступною детермінантою може бути спілкування із важливим для учня соціальним оточенням. Це можуть бути якісь сварки, негаразди. Відмова оточуючих розуміти досліджуваного, а також небажання допомогти йому розібратися з його особистісними хвилюваннями.
Ще однією із детермінант можуть бути конфлікти, які пов’язані з навчанням.
Також дуже важливою детермінантою можуть бути побутово-матеріальні труднощі. Вони як правило стосуються обох вікових груп, але нам здається, що все ж таки більше молодшої.
На високому рівні ми не отримали достовірних відмінностей, ми вважаємо, що причиною цьому могло сприяти те, що немає тих учнів, які знаходять в суїцидальному стані, а отже не сьогодні-завтра можуть застосувати аутоагресію.
Отже, зробивши порівняльний аналіз ризику суїцидальності, ми також можемо казати про те, що вибір соціально-психологічних детермінант аутоагресії залежить від вікових особливостей учнів.
|
|
|
